Шантаж заради преференцій: чому Орбан проти членства України в ЄС — думки експертів

Восьмий транш військової допомоги Європейського Союзу для України в розмірі 500 млн євро під питанням. Причиною тому стала позиція Угорщини. Будапешт перешкоджає не тільки фінансовим рішенням Євросоюзу.

Експерти схиляються до думки, що саме Угорщина перешкоджатиме початку переговорів про вступ України до ЄС. І так буде доти, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти в Україні, заявили в уряді Угорщини.

Переговори тривають, поступки можливі

Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель сподівається, що після переговорів Угорщини та України це питання вирішиться.

“Угорський міністр (оборони) пояснив нам, що сьогодні буде нове засідання з українцями для того, щоб спробувати розблокувати платіж восьмого траншу. Є можливості, що нарешті це буде розблоковано. Інші рішення — не на столі. Ми голосуємо єдністю, і нам потрібна єдність. Давайте сподіватися, що буде рішення”, — сказав він 15 листопада в Брюсселі після закінчення засідання Ради ЄС з питань закордонних справ на рівні міністрів оборони.

Він також стверджує, що ідея передбачити у Фонді миру ЄС спеціальне фінансування для України на наступні 4 роки в розмірі 20 млрд “ще жива”.

Україна виконала 90% рекомендацій для старту переговорів щодо членства в Європейському Союзі. Рішення про їхній початок може бути ухвалено на засіданні Євроради в грудні, а дату визначено на наступному саміті Євросоюзу в березні 2024 року. Водночас через позицію Угорщини не можна виключати затягування процесу.

Наприклад, нещодавно політичний директор прем’єр-міністра Угорщини Балаш Орбан в інтерв’ю нідерландському телебаченню заявив: початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу влада Угорщини блокуватиме. Доти, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти в Україні. Балаш Орбан заявив, що нові закони нібито зробили життя угорців в Україні нестерпним. Ідеться про нещодавно ухвалений закон, згідно з яким усі нацменшини, а не лише угорська, мають отримувати щонайменше 70% освіти саме українською мовою.

Насправді, свої мовні та культурні потреби угорська меншина в Україні — як і всі інші — має можливість задовольняти повною мірою. Ухвалений у вересні Верховною Радою закон про нацменшини додатково розширює можливості самореалізації угорців в Україні. Як пояснює Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України, єдину серйозну загрозу для угорців Закарпаття, як і для решти громадян України, несе російська агресія. А справжня причина антиукраїнської політики влади Угорщини — цинічні спроби скористатися протистоянням Росії та Заходу.

Україна піде на поступки в питаннях мови і нацменшин заради вступу до ЄС. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов:

“Ми готові йти на певні компроміси в цьому питанні для того, щоб досягти великої мети і бути членами ЄС… Відповідні нормативно-правові акти вже підготовлені. Ба більше, думаю, вони обов’язково будуть ухвалені для того, щоб Угорщина не спекулювала на тих чи інших речах”.

17 жовтня в Пекіні на полях саміту “Один пояс — один шлях” прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провів переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. У цій розмові Орбан назвав російську війну проти України “військовою операцією”. Ця зустріч і слова прем’єра викликали хвилю критики в Євросоюзі, Україні та США.

Тоді ж, у жовтні, глава європейської дипломатії Жозеп Боррель прокоментував висловлювання прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який порівняв радянську окупацію з членством у ЄС. Під час спілкування на щорічній конференції Центру європейських реформ “Європа і світ” дипломат нагадав, що ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом Європейського Союзу.

Думки політологів

Чи зможуть домовитися Україна та Угорщина в рамках ЄС так, щоб конфлікт був вичерпаний і вигідно було всім учасникам переговорного процесу? Відповідь на це запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”;
• Ольга Брусиловська, завкафедрою міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова, доктор наук, професор;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”.

ОЛЕГ СААКЯН: Орбан зловживає своїм правом вето

— Це питання можна розділити щонайменше на три частини.

Перша частина — це взаємини української держави з угорською громадою, оскільки в Україні є громада українських угорців, яка компактно проживає. До речі, у мовній і політичній українській традиції навіть немає поняття “національні меншини”. В Україні це називається національною спільнотою, громадою, оскільки в Україні немає домінуючої більшості і якоїсь меншини. Є українці різного етнічного походження та мовної, релігійної чи іншої традиції.

Україна багато років не займалася політикою інтеграції, культурним, мовним, освітнім розвитком цих українських громад. І, відповідно, Україні необхідно багато чого змінювати. Дійсно, є певна кількість нагромаджених образ або роздратування за цією лінією, як і за багатьма іншими.

Є другий рівень — угорська політика. Історично чи географічно склалося, що навколо Угорщини живуть якісь дуже злісні народи, які весь час хочуть у себе поневолити і всіляко принизити угорський народ. Це, напевно, єдине логічне пояснення, чому в угорського уряду є проблеми на цьому ґрунті абсолютно з усіма сусідами. І Україна тут абсолютно не самотня. Рівно ті самі претензії в Угорщини до Румунії. Але далеко не всі угорські політики дотримуються такої думки.

Третя частина — це взаємини України з Європейським Союзом. Ці вимоги відповідають загальноєвропейським стандартам у сфері національної політики. Перший і третій розрізи дуже добре сходяться. Україна дійсно почала займатися цим питанням, імплементувати загальноєвропейські стандарти і практики. І якраз з угорською громадою в Україні у нашої країни особливих проблем немає. Є точки напруги, але є також і точки, що об’єднують.

Але через внутрішню політику, електоральну ситуацію Орбан маніпулює і всіляко зловживає своїм правом вето і в НАТО, і в Європейському Союзі, розігруючи популістичну внутрішньополітичну карту.

Україна намагалася применшити свій розмір, свою географію, політику і прикинутися маленькою країною, від якої ніхто нічого не чекає і від якої нічого не залежить. Не можна.

Нам необхідно відігравати роль регіонального лідера, і тоді нам необхідно знати наших сусідів, мати повноцінний порядок денний, добросусідські відносини, насичені різними проєктами, співпрацею. І звісно, потрібна робота з Брюсселем щодо імплементації взятих на себе зобов’язань як країни, яка рухається до Європейського Союзу.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: В угорців та українців багато спільного, про що “забувають” політики

— Весь час, поки Орбан перебував при владі, для нього було радикально важливо показати, що він вважає себе президентом не тільки Угорщини, а й угорців.

Угорщина — це розділена нація, і угорці живуть етнічними меншинами в більш ніж шести європейських державах. Плюс додається купа питань, дуже болючі, міжвоєнні, повоєнні історії, внаслідок чого така ситуація склалася.

Орбан уже дуже давно говорить і робить усе для того, щоб угорці, незалежно від того, де вони живуть, почувалися угорськими угорцями більшою мірою, ніж українськими, румунськими угорцями чи якимись іще.

Він намагається нівелювати всю різницю між угорцями закордону та угорцями, які є громадянами країни за правом народження. Тому, я думаю, тут для нас не має бути нічого нового. Ми повинні були за останні 20 років звикнути до такої принципової позиції Угорщини, яку в даному випадку уособлює Орбан.

Насправді громадська думка здебільшого не проти такої його позиції. Тобто вони підтримують думку про те, що всі угорці — брати, незалежно від країни проживання. І природно, що якщо всі угорці — брати, то бажано, щоб брати і сестри говорили однією мовою — угорською. Тому радикально важливо для Орбана захищати освіту угорською мовою в усіх країнах компактного проживання угорської меншини.

Позиція України певною мірою обґрунтована тим, що зараз час, коли ми переосмислюємо цінність української мови для перестворення української нації. Що є важливим — це питання крові, питання культури, питання мови. Давайте вирішувати, що для нас важливо.

Я так бачу, що для українців зараз саме українська мова в цьому сенсі набагато важливіша за якісь етнічні кровні узи тощо. І тому тут одна концепція національного будівництва вступила в дуже жорстке протиріччя з іншою концепцією.

Мені здається, що якби була добра воля обох сторін, то це питання можна було вже 10 років як врегулювати. Проте, це не вийшло. І це підказує мені, що не все так просто. І, звичайно, це питання вкрай болюче для обох країн, воно просто використовується у великій політичній грі. Це і принципова позиція Орбана, і спроба його зіграти проти України за даних кон’юнктурних обставин, тобто через його певні зв’язки, які не надто приховуються, з Кремлем.

Я думаю, що ми просто не зможемо запропонувати Угорщині так багато, щоб Орбан змушений був сказати “так”.

Йде діалог центральної влади з українськими угорцями. Тобто в нас є зобов’язання перед українськими угорцями, це очевидно. У нас немає зобов’язань перед урядом Орбана. Звичайно, ми поважаємо Угорщину як нашого партнера і як члена Європейського Союзу, і як країну, яка багато в чому теж постраждала від радянської агресії. Тобто дуже багато чого нас мало б зближувати. Але, на жаль, Орбан веде таку лінію, що замовчується все, що нас зближує, і піднімається на порядок денний все, що нас розділяє і ставить якісь червоні прапорці, які ми не маємо права перейти у власній країні.

https://youtu.be/kZ9aGz3Gl10

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Орбан шантажує Брюссель і Київ

— Претензії Угорщини дуже політизовані. Це для Угорщини спосіб тиску на Україну, щоб забезпечувати особливий статус угорської меншини в Україні та одночасно вибивати гроші у Єврокомісії. У Орбана з’явився колега в Словаччині зі схожими переконаннями. Вони роблять дуже некоректні заяви на адресу України. Це підлі й нечесні заяви, тому що вони не відповідають дійсності. Вони звинувачують Україну в тому, що вони роблять самі і при цьому приховують свої особливі стосунки з Путіним.

Як показує досвід, на жаль, може бути збій, як це сталося з ухваленням пакета санкцій проти Росії або з рішенням про виділення допомоги Україні. Рекомендації Єврокомісії сформовані кілька місяців тому. Угорщина зі Словаччиною зараз блокують їх. Тому цей процес може затягнутися.

З огляду на специфіку Орбана, я б допускав, що він може зірвати позитивне рішення в грудні, затягнути до березня. Він гальмуватиме, вибиваючи для себе гроші з Брюсселя і поступки від України.

Уряд Орбана точно буде шантажувати як нас, так і Брюссель, і буде вибивати для себе якісь преференції. І це буде досить штучно. Тобто не йтиметься не про те, щоб нас привести до якихось високих європейських стандартів, а це досить цинічний шантаж у стилі Путіна, хіба що тільки без війни.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Угорщина все ще хвора на реванш після Першої та Другої світових воєн

— Угорська дипломатія через Європейську комісію зуміла зробити настільки розмиті формулювання у вимогах до України, що навіть незрозуміло, а що, власне, доводиться виконувати, яких умов досягати? Тобто приблизно як у наперсточників — якого б результату не досягли, весь час можна сказати: це не так. Приблизно так само зараз працює угорська дипломатія. Хоча ще минулого тижня, здавалося, що не повинно бути проблем на цьому етапі до грудня.

Я думаю, що проблема в тому, що Угорщина не пройшла свою роботу над помилками після Другої світової війни. Це країна-реваншист. Країна, яка разом із Гітлером воювала. Якщо, наприклад, для Румунії та Фінляндії це був досить вимушений крок, то Угорщина воювала абсолютно свідомо.

Вона не пройшла роботу над помилками після імперського періоду, коли розвалилася Австро-Угорщина 1918 року. І травма Тріанона (підписання Тріанонського мирного договору, за яким країна після Першої світової війни втратила дві третини території, — ред.) теж дуже сильно впливає навіть не стільки на людей, скільки на політичний клас Угорщини.

А чому не пройшла робота над помилками? Тому що Москва у Варшавському договорі прикривала цю роботу над помилками. І зараз вибудувалися особливі стосунки між Орбаном і Путіним.

Частина угорського політичного класу навколо Орбана сконцентрована на реванші. І в цьому контексті Закарпаття дійсно виглядає як та частина, яку можна було б і взяти. Зрозуміло, що в умовах, коли Україна стане членом Європейського Союзу, це буде складно зробити.

Україна йшла на компроміси. Не йдеться ж про те, що взагалі неможлива освіта угорською мовою на Закарпатті. Взагалі треба подивитися на Угорщину, де освіта українською чи якоюсь іншою мовою — велика проблема. Україна готова вислуховувати пропозиції. Але річ у тім, що насправді цих пропозицій по суті немає.

Читайте також: Проросійський Орбан: провокаційну позицію Угорщини обговорюємо з експертами