Кремль “відкрив полювання” на російських активістів за кордоном — що відомо про методи та цілі (ВІДЕО)

Раніше Кремль був зацікавлений, щоб незгодні виїхали з країни, тепер силовики хочуть закрити їм роти. Викрадення опозиціонерів та активістів за кордоном — давня практика російських спецслужб, повідомляє FREEДОМ.

У 2012 році був викрадений російський активіст Леонід Развозжаев. У РФ його засудили до чотирьох із половиною років позбавлення волі за організацію масових заворушень. В основі звинувачення проти активіста — фільм НТВ “Анатомія протесту”, який з’явився невдовзі після розгону протестувальників на Болотній площі. А викрали Розвозжаєва у Києві — прямо на сходах управління ООН у справах біженців. Оголошений у розшук в Росії активіст так і не встиг здобути політичного притулку в Україні.

“Розвозжаєва викрали у Києві та вивезли до Росії, де після тиску він надав зізнавальних свідчень. Викрадення Леоніда Розвозжаєва в центрі Києва в безпосередній близькості до урядового кварталу стало прикладом співпраці силовиків Росії та України часів Віктора Януковича”, — наголошується у статті російського видання “Настоящее время”.

Якщо 11 років тому цей випадок можна було б назвати унікальним, то після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, схоже, практика викрадення людей за кордонами РФ стає рутиною російських спецслужб.

У Киргизстані в ніч з 16 на 17 жовтня 2023 року викрали та вивезли до Росії активіста “Лівого блоку” Лева Скорякіна. Нині він у московському СІЗО. Справу проти нього порушили через акцію біля управління ФСБ по Південному округу Москви. Скорякін разом із ще одним активістом запалив фаєри та розгорнув банер “З днем ЧКіста”.

“З літа 2022 року Скорякін жив у Бішкеку, там він зробив запит у влади на політичний притулок. У ніч на 17 жовтня в хостел, де жив Скорякін, приїхали десять людей, вони представилися “карним розшуком”. Активіста посадили в машину та відвезли у невідомому напрямку. За два тижні після зникнення адвокатка знайшла його у Бутирській в’язниці Москви. У Росії Скорякіну загрожує до семи років в’язниці за статтею про “хуліганство”, — повідомляє “Настоящее время”.

Учасник руху “Артподготовка” Рафаїл Шепелєв виходив у Єкатеринбурзі на вуличні акції на підтримку Олексія Навального. 2021 року поїхав до Грузії. У Тбілісі брав участь в антивоєнних акціях. А 12 жовтня цього року вийшов із дому та зник. У грузинській поліції кажуть, що Шепелєв нібито вирушив на таксі на кордон з Цхінвальським районом, а російські прикордонники відвели його на територію Південної Осетії, підконтрольну Росії.

“Сама ідея переслідування людей, які, з погляду Російської держави, вчинили злочини, і за кордоном — досить очевидна. Інша річ, що ці люди реально жодного злочину не робили. Але логіка та сама: щоб іншим не кортіло, щоб не було почуття безпеки у людей, які перебувають не в найбезпечніших країнах”, — коментує керівник правозахисного проєкту “Підтримка політв’язнів. Меморіал” Сергій Давидіс.

Якщо раніше Кремлю було вигідно, щоб усі незгодні виїхали, то тепер головне завдання силовиків — закрити роти як тим, хто покидає країну, так і тим, хто все ще перебуває в країні, впевнені правозахисники.

“У багатьох немає віз, у багатьох немає закордонних паспортів і їм, окрім не надто безпечних країн, подітися просто немає куди. І якщо вони не відчувають безпеки в тому сенсі, що вони можуть виїхати й виявитися недосяжними для російських органів, це теж фактор, що обмежує і всередині Росії”, — пояснює Давидіс.

За даними правозахисного проєкту “Меморіал”, у РФ вже щонайменше 600 політв’язнів. А журналісти медіапроєкту “ОВД-Инфо” повідомляють про приблизно тисячу громадян Росії, яких режим переслідує з політичних мотивів.

Читайте також: Шляхи виїзду активістів із РФ хочуть перекрити, — Курносова