За рік, що минув після визволення, Херсон дуже змінився. Російська армія щодня обстрілює місто з лівого берега Дніпра, завдаючи дедалі більших руйнувань. Однак, попри постійні вибухи, у Херсоні вирує життя. Як кажуть місцеві, тут воно відчувається набагато яскравіше, хоча нагадує лотерею: куди й коли впаде російський снаряд передбачити неможливо, повідомляє FREEДОМ.
“Завжди думаєш про те, що, дякувати богу, ти пізніше вийшов. І шкода дуже людей, які постраждали. Одразу на душі важко стає”, — каже мешканка Херсона Марина.
“Звичайно, страшно під обстрілом, дуже страшно. Обстріли — на своїй землі та після окупації. Цього ж дня, 11 листопада, коли це все сталося, просто знявся вантаж, просто, фух, і ми почали дихати вільно”, — каже мешканка Херсона Оксана.
Попри щоденні обстріли, у місті працюють магазини, кафе та салони краси. Підприємці кажуть: регулярні атаки російської армії не змусять їх закрити свій бізнес. Тільки довелося внести корективи до графіка з урахуванням комендантської години, а вітрини все ще забиті фанерою.
“Я повернувся до Херсона, адже це мій дім. Я люблю працювати з кавою, з людьми й хочу, щоб містяни, які тут залишилися, пили смачну каву. Щоб вони приходили в те місце, яке пам’ятають, і отримували таку саму якість, яка була до війни”, — каже херсонський бариста Олексій Мельниченко.
У знаменитому музично-драматичному театрі ім. Куліша під час окупації росіяни намагалися ставити спектаклі про так званий “русский мир”. Використовували будівлю і для свого псевдореферендуму. Наразі театр відновив роботу, але вже в іншому форматі.
Головний театральний диригент Артем Філенко у 2014 році приїхав до Херсона з тимчасово окупованого Луганська. Коли 2022 року російські війська захопили його новий дім, вирішив вдруге не евакуюватися.
“Ми вже виїхали з Луганської області, й коли забирали речі, проїхали дуже багато блокпостів. Це дуже небезпечно, тому вирішили, що краще ми зачекаємо. Вирішили залишитись. У цьому була така сакральна річ — дочекатися визволення. І таки дочекалися”, — каже головний диригент оркестру Херсонського музично-драматичного театру ім. Н. Куліша Артем Філенко.
Дочекалися та сповістили про це все місто. Рік тому, у день визволення Херсона українською армією, на центральній площі міста Артем виконав на трубі Державний гімн України. Каже: здавалося, що його чути навіть на лівому березі Дніпра.
“Дні три-чотири була повна ейфорія. Для нас це була маленька, але дуже велика перемога. Насамперед для мене. Це була надія на те, що далі ми перемагатимемо, і моя рідна Донецька область, Луганська область, де я працював, повернуться, і можна буде приїхати та побачитися з друзями”, — каже Артем Філенко.
Зараз будівля театру безлюдна. Але культурне життя тут не зупиняється. До прифронтового Херсона приїжджають письменники та артисти, проводяться концерти та літературні вечори.
“Місто дуже побите, помітна втома, видно постійну небезпеку. Це відбивається на поведінці мешканців, на звичках. Людей на вулицях не так багато. Але видно силу, впевненість і віру. Адже люди приходять на культурні заходи. Ми їхали містом, і це так зворушливо: біля кав’ярні сидять люди, п’ють каву, комунальники працюють. Такі деталі говорять про силу духу, і про те, що місто, попри постійну небезпеку, не здається і не боїться”, — наголосив український письменник Сергій Жадан.
Тепер головна сцена театру — в укритті. Війна відбилася і на самих виставах.
“До повномасштабного вторгнення я постійно відвідувала театр. Я обожнюю саме наш театр. Це як маленьке серце Херсона, такого незламного. Для мене це як маленький крок назад — у той Херсон, де ще було спокійно. Це мій дім, чому я мушу їхати зі свого дому. Якщо всі виїдуть, то хто тут залишиться?” — каже мешканка Херсона Олександра.
Перші дні довгоочікуваної деокупації показали справжню позицію херсонців. За тим, що відбувалося на площі Свободи рік тому, спостерігав увесь світ. Тисячі людей з українською символікою обіймалися та плакали від щастя, дякували українським військовослужбовцям, співали українських пісень, змогли вільно розмовляти рідною мовою. Тут же в перші дні після звільнення спалювали на багаттях все, що залишили по собі російські окупанти: плакати, прапори й навіть рублі. Центральна площа стала площею Свободи у всіх сенсах цього слова, а 11 листопада — найбільшим святом для херсонців.
Читайте також: Атмосфера — святкова: включення з Херсона у річницю визволення (ВІДЕО)
Нагадаємо, 11 листопада 2022 року президент України Володимир Зеленський у своєму щовечірньому зверненні, говорячи про повернення Херсона, заявив, що це історичний день. А вже 14 листопада президент особисто прибув до Херсона, щоб підтримати людей, які пережили окупацію.