Російські обстріли забирають життя жителів Донеччини — репортаж із селища поблизу лінії вогню (ВІДЕО)

Так звана російська “спеціальна військова операція” забрала життя понад 1700 мирних жителів Донецької області. До цієї статистики не входять постраждалі з тимчасово окупованих Маріуполя та Волновахи. Дати точну цифру загиблого там мирного населення поки що неможливо. Щодня правоохоронці фіксують десятки обстрілів населених пунктів регіону. Найчастіше це прифронтові міста та села. Про життя поблизу лінії вогню — у матеріалі кореспондентки телеканалу FREEДОМ Альони Грамової.

Селище Рай-Олександрівка поблизу Бахмутського району розташоване всього за 12 км від лінії фронту і близько 15 до тимчасово окупованого Соледара. Російські артобстріли тут мало кого лякають, але найстрашніше, що вони, як і раніше, продовжують забирати життя мирних жителів.

До похорону своєї загиблої сестри внаслідок російського обстрілу готується жителька Рай-Олександрівки Тетяна. За її словами, родичка в момент удару разом з онкохворим чоловіком була у своєму будинку.

“Зараз потрібно труну купити, одягнути її, ми стали речі перебирати, а воно все ось так там. Воно ж усе під завалами. Ми нічого не знайшли”, — сказала Тетяна.

Обстріл стався близько другої години дня. Господиня будинку, 62-річна жінка, перебувала біля вікна, і загинула внаслідок влучання уламка.

“Коли був перший приліт, де, вони не знають, у будинку ж не чути, вона начебто ховалася, а потім стала рибу чистити, оселедець. І вбило одразу”, — каже Тетяна.

Це селище путінська армія обстрілює з боку окупованого Соледара. І найчастіше — це артобстріли. Б’ють навіть по городах, тож урожаєм запастися на зиму вдалося не всім.

“В один приліт — картоплі немає. Другий приліт там, там теж. Таке, знаєте, не хотілося на город виходити. Посадки всі спиляли, вже туди не підеш, не поїдеш, та й страшно”, — розповіла місцева жителька Наталя.

Наталії складно порахувати, скільки разів разом із чоловіком ховалися від обстрілів у погребі свого будинку. У ньому доводилося і ночувати, коли російські окупанти обстрілювали їхню вулицю.

“До ранку в погребі просиділи, а вранці як вийшли, подивилися. Ну, мужик є мужик, а я одразу в сльози, плачу. Сусідка вийшла і каже: “Наташ, головне — всі живі”. Усі живі. [Злякалися?] Та ви що… я і так ходжу в лікарню, знову на уколах. Ось учора як бахнуло, всю трясе ось так”, — поділилася жінка.

За словами місцевих, хоч і звикли до такого прифронтового життя, але під час кожного обстрілу відчувають страх. Павло працює пастухом уже понад п’ять років. Каже, над пасовищем часто літають снаряди.

“Стою, а воно летить. То звідти летить, то звідти. Тварини в цей момент ховаються”, — сказав він.

У Рай-Олександрівку, де ситуація змінюється щодня, місцеві не повертаються. Людей у селищі дедалі меншає. Працюють магазини, але покупців не багато. Із 800 осіб, які проживали там до початку повномасштабної війни, залишилося близько 200.

Читайте також: Сили оборони України стримують окупантів під Авдіївкою — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)