Росія придушила на своєму внутрішньому ринку, внутрішньому рівні будь-яку більш-менш дієву опозицію та задавила громадянський клас, громадянське суспільство, яке фактично витіснене взагалі з інформаційного та політичного простору, воно не відіграє жодної суттєвої ролі та не може ніяк вплинути на будь-які дії влади. Те саме країна-агресор робить на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. Про це сьогодні, 3 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко.
“Тотальний контроль, встановлений на рівні Росії стосовно свого населення, перенесений і на окуповані території України, але ще й з інструментом репресій, з інструментом придушення. Катівні нагадують місця несвободи на ТОТ Донецької та Луганської областей 2014-2015 років. Це була практика, починаючи від 2014 року, триває і зараз. І це факт воєнного злочину, якщо його кваліфікувати в термінах міжнародного права”, — сказав він.
Правозахисник нагадав, що від моменту широкомасштабного вторгнення на новоокупованих територіях розпочалися фільтраційні табори та складання списків нелояльних до окупантів та окупаційного режиму осіб.
“Практика фільтраційних таборів була широко поширена стосовно тих, хто намагався виїхати не важливо в який бік з Маріуполя, Мелітополя, Бердянська. Практично всіх пропускали через цю фільтрацію, частину — через фільтраційні табори. Були випадки, коли в цих таборах люди зникали. У цих таборах відбувається й окрема практика, яка може прирівнюватися до жорстокого поводження, тортур. Сенс і мета таких таборів — політика батога, яка має залякувати всіх і застерігати від будь-якої протидії окупаційному режиму. Плюс встановлення тотального контролю”, — розповів Павліченко.
Читайте також: Окупанти РФ на ТОТ України вчиняють жорстокі злочини: факти (ВІДЕО)
Нагадаємо, раніше Павліченко заявив, що російські військовослужбовці не вважаються воєнними злочинцями доти, доки не буде відповідного рішення суду. Навіть такі докази, як фото і відео, не є приводом називати людину воєнним злочинцем, доки не буде проведено розслідування і не буде винесено вирок суду.