Росія втрачає контроль і вплив на Центральну Азію, але ще намагається активізувати тиск та посилити власні позиції. Таку думку сьогодні, 2 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
“З одного боку, так, Росія послаблюється, вона фактично йде з регіону, виникає дефіцит безпеки та економічної інтеграції. Ми бачимо, що військово-політичний блок ОДКБ — це вже велика така валіза без ручки. Митний союз, хоча й показує чудову статистику, але все більше і більше пробуксовує в деяких питаннях”, — сказав він.
Водночас Кулик переконаний, що РФ не слід списувати повністю з рахунків, оскільки останнім часом спостерігається її активізація.
“Росія відчуває, що вона слабшає, тому намагається всіляко вплинути на своїх партнерів у Центральній Азії, які все ще перебувають в орбіті Митного союзу. І ось останні тижні ми бачимо просто бурю й натиск з боку “Газпрому”, наприклад, візити до Киргизстану, до Казахстану, Узбекистану, підписання меморандуму про спільний видобуток нафти й газу та створення транспортного коридору до Китаю. Тобто і ми бачимо форуми різноманітні, активізацію міждержавних комісій, відомчих комісій між Росією і Центральною Азією”, — констатував директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Він зазначив також, що Росія дуже нервово реагує на спроби Казахстану виключити низку товарів із торгівлі подвійного призначення, тому що Казахстан і Киргизстан використовувалися як території обходу санкційного режиму.
“І коли відбуваються візити європейських чиновників, політиків до країн Азії, завжди перед цим відбувається якесь закручування гайок щодо російських компаній. Центральну Азію картають за те, що ось ви даєте можливість постачати в Росію елементи дронів або чіпи, й вони одразу ж скорочують або зупиняють якісь торговельні угоди”, — сказав Кулик.
Крім того, він звернув увагу, що в Казахстані тривають суди між державою та інвесторами у “велику нафту”, в Кашаган. Там присутні великі європейські компанії, зокрема й такі як Total, Shell, ExxonMobil та низка інших. З Казахстану йдуть такі великі інвестори, як “АрселорМіттал”: ця компанія перебуває на етапі націоналізації.
“Це не може не хвилювати європейських партнерів, які намагаються створити якісь нові точки дотику між країнами Азії, тим же Казахстаном, і Європейським Союзом, впливати на позицію країн. Крім того, у тому ж Киргизстані ми бачимо, як вводять у дію закони про “іноагентів”, як посилюється інформаційна політика Росії щодо Центральної Азії, створюють якісь медіафоруми й спільні мегапроєкти, які, зі свого боку, займаються продюсуванням та популяризацією російських наративів”, — сказав Кулик.
За його словами, Росія застосовує те, що вона називає “м’якою силою”, що пов’язано насамперед з енергетикою, з видобутком і транспортуванням вуглеводнів. Зі свого боку, Європейський Союз намагається цьому щось протиставити, забезпечуючи власну присутність.
“Європа змушена в режимі ручного дотику, скажімо так, постійно тримати руку на пульсі, постійно бути в контакті з лідерами Центральної Азії, щоб не давати приводу засумніватися в готовності підтримки й створення нових альтернативних способів взаємодії між Центральною Азією і Європейським Союзом”, — сказав Кулик.
Читайте також: Росія втрачає вплив: як держави ЄС налагоджують зв’язки з країнами Центральної Азії (ВІДЕО)