Захід тепер інакше дивиться на звільнення Криму: підсумки саміту Кримської платформи обговорюємо з експертами

У Празі (Чехія) 24 жовтня відбувся другий парламентський саміт Кримської платформи. Учасники платформи ухвалили декларацію із закликом підтримати та приєднатися до української формули миру.

Українські учасники саміту зазначають, що цього року були деякі позитивні відмінності.

Подробиці саміту

Російська агресія розпочалася із захоплення Криму і має бути завершена звільненням усієї території України, включно з Кримом — ця теза незмінно лунає як на полях Кримської платформи, так і за її межами, коли мова заходить про долю українського півострова.

Загалом у роботі платформи взяли участь 69 представників національних парламентів і парламентських асамблей міжнародних організацій. Чехія, яка приймала саміт, на собі відчула, що таке нацистська та радянська окупації, і її представники знають, що з Росією можна говорити тільки з позиції сили.

“Ми не можемо допустити виникнення ще одного прецеденту. Чужу землю не можна захопити силою. Нам необхідно переконатися, що жодне рішення не нав’язується українцям і кримським татарам ззовні. Я вірю, що наш другий парламентський саміт сприятиме досягненню вищої мети — поверненню міжнародного правопорядку та історичної справедливості”, — заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова закликала політичних і громадських діячів долучитися до ініціативи з розголосу імен громадян України, які були незаконно затримані росіянами в Криму.

Заступниця міністра наголосила, що розголос імен незаконно затриманих у Криму — єдина гарантія того, що людину не вб’ють і не закатують до смерті в російській в’язниці.

У зв’язку з цим, як зазначила Джапарова, МЗС України запустило Ініціативу наставництва для кримських політв’язнів серед відомих політичних і громадських діячів у різних країнах світу.

“У нас уже є віцепрезидентка Бундестагу Німеччини Катрін Герінг-Еккардт, яка стала голосом одного з лідерів кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, мого друга, батька чотирьох дітей. Ми запрошуємо вас приєднатися до цієї ініціативи і стати голосами тих, хто не може говорити за російськими ґратами, адже гласність слугує єдиним імунітетом, що буквально рятує життя в російській в’язниці”, — закликала заступниця міністра.

Керівниця “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник нагадала, що заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Джеляла 2021 року затримали російські спецслужби після того, як він відкрито приїхав на саміт Кримської платформи.

“І після цього його і ще двох братів Ахтемових посадили за сфабрикованою кримінальною справою. І він сидить зараз за ґратами. Це якраз говорить про те, що в РФ бояться цієї платформи, вони готові переслідувати людей, які її підтримують”, — зазначила Скрипник.

Кримська платформа — це ініціатива президента України Володимира Зеленського, яку було засновано влітку 2021 року. Платформа працює за п’ятьма пріоритетними напрямами:

• політика невизнання окупації Криму;
• санкції проти Росії;
• захист прав людини;
• забезпечення безпеки та свобода судноплавства в регіоні;
• фіксація економічних та екологічних наслідків тимчасової окупації Криму Росією.

Коли Кримська платформа засновувалася, її амбітні цілі — повна деокупація Криму — сприймалися багатьма міжнародними партнерами як далекі. Тепер же її порядок денний, який будується на українській формулі миру, знаходить повну підтримку союзників України. Тим паче зараз, коли Україні вдалося потіснити російський флот у західній частині Чорного моря і в Криму. На цьому акцентував президент України Володимир Зеленський.

“Для багатьох у світі Крим був аргументом, що повна деокупація нашої території нібито недосяжна. Російський контроль над Чорним морем і наявність флоту окупанта створювали ілюзію, що домінування Росії в Чорному морі нібито нездоланне. До того ж завдяки свідомому заселенню Криму сотнями тисяч громадян Росії та масштабним репресіям окупантів проти всіх форм свободи й опору могло скластися враження, що Крим нібито підкорений, і зараз ілюзії тануть”, — звернувся до учасників саміту президент Зеленський.

За підсумками парламентського саміту було ухвалено резолюцію на підтримку деокупації Криму та формули миру.

Коментарі експертів

Про роль Кримської платформи для майбутньої деокупації Криму в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
• Ольга Скрипник, керівниця “Кримської правозахисної групи”;
• Євгенія Кравчук, голова комітету культури, науки, освіти та медіа Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), народна депутатка України.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Міжнародна солідарність набула характеру цифр і конкретних кроків

— Війна почалася з агресії Росії проти України, окупації Криму та спроби анексувати півострів, яка вже триває 10-й рік. І війна закінчиться звільненням усіх українських територій, включно, зрозуміло, з Кримом — це квінтесенція всіх виступів і обговорень, особливо в кулуарах.

Кримська платформа — це саміт глав держав, який завжди відбувається в Києві. Останні два роки у зв’язку з повномасштабними військовими діями він проходить у режимі офлайн-онлайн.

Потім за межами України відбувається парламентський вимір цих зустрічей. Минулого року зустріч була в Загребі, де зібралися національні делегації парламентів світу, було 63 держави. Цього року було представлено 69 держав, зокрема кілька міжнародних організацій, парламенти і парламентські спілки.

І ще є третій третій рівень — це експертне співтовариство, яке обговорює дуже важливі практичні питання — екологія, фіксація економічного збитку і так далі.

Всі ці три складові Кримської платформи дають досить потужний стимул для того, щоб парламенти, як дуже важливі інструменти демократії переважної частини держав, були максимально задіяні в припиненні російської агресії проти глобального світу.

У жовтні минулого року також відбувався парламентський саміт у Загребі і вже були виявлені дуже виразні успіхи Збройних сил України — російські війська відігнали від Київської, Чернігівської та Сумської областей. І тоді вже серед учасників Кримської платформи було розуміння того, що хребет російської агресії не зруйнований до кінця, але ослаблений.

Цього року, як мені здалося, є абсолютна впевненість у тому, чим має завершитися ця глобальна криза, початок якій покладено російською агресією проти України. Це розуміння менше виражається емоціями, а більше — міркуваннями про конкретні практичні дії, кроки.

Простіше кажучи, міжнародна солідарність набула характеру цифр, практичних кроків, обговорень, поставок. Незважаючи на те, що ми сьогодні перебували на саміті, де були політики і депутати, багато хто з них у своїх виступах торкався сфер і військової промисловості, і необхідних військових кроків.

ОЛЬГА СКРИПНИК: Країни-партнери тепер не сумніваються, що Україна може звільняти Крим військовим шляхом

— Багато країн саме демократичного світу пішли шляхом ухвалення нових рішень. І мені здається, найрадикальнішим із них стало саме те, що всі демократичні країни в унісон згодні з позицією, що Україна має право звільняти тепер усі свої території саме військовим шляхом. Коли платформу було створено 2021 року з ініціативи президента Зеленського, йшлося тільки про те, що це може бути політичне, дипломатичне рішення. Військове не обговорювалося взагалі.

Сьогодні для всіх країн, які підтримують Кримську платформу, однозначним є те, що деокупація може бути і, найімовірніше, буде саме військовим шляхом.

У 2023 році країни дійшли до того, що Україна може використовувати зброю, зокрема наших партнерів, і для атак по військових цілях саме на території Криму. Звичайно, виключно по військових цілях. І те, що ми називаємо “бавовною” [хлопками], підтверджує, що українські атаки — винятково конвенційні, тільки по військових цілях. На відміну від Росії, яка бомбардує мирні будинки, мирні заправки, торгові центри або термінали “Нової пошти”. Тому це, думаю, кардинально важлива зміна, яка нарешті відбулася.

Україна намагається об’єднати наших партнерів, щоб знайти механізми і створити компенсаторні механізми із заморожених активів. Тобто тепер важливо не тільки їх заморозити, важливо зробити так, щоб ці гроші, активи пішли дійсно на відновлення України після страшних атак РФ. І ці механізми все ще в процесі.

І тут потрібно ще більше рішучості від країн, тому що часто це вимагає зміни законодавства в самих країнах. Парламентський саміт дуже важливий, тому що тут ми говоримо саме з парламентарями — тими, хто ухвалює закони у своїх країнах.

І доносити ці ідеї про санкції, заморожені активи, про зміну законодавства для нас критично важливо.

Є люди, які в різний спосіб допомагають ЗСУ наближатися до Криму. Те, що Росія цього боїться, адже кількість політичних в’язнів Криму постійно зростає. Їх зараз мінімум 173, наших громадян саме з Криму, які сидять за сфабрикованими кримінальними справами.

І якраз найчастіше останнім часом фабрикують справи за шпигунство, співпрацю з СБУ, ЗСУ тощо. Вони бояться, вони шукають цих людей. І ми бачили, що навіть був певний відтік росіян, саме громадян РФ, які приїхали після 2014 року, після перших ударів наших Збройних сил по Криму минулого року.

ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Увага до України не згасла

— Було ухвалено загальну резолюцію саміту, в якій учасники зустрічі висловилися за підтримку України, зокрема в плані євроінтеграції. Також на саміті говорили про басейн Чорного моря, про логістику.

Дуже важливо, що ми можемо говорити про результати, адже Україна сама забезпечує коридор для суден із зерном у північно-західній частині Чорного моря.

Найбільші оплески під час виступу зірвав представник Сьєрра-Леоне. Це був дуже емоційний виступ. Представник країни сказав, що Сьєрра-Леоне не має грошей і ракет, але має солідарність з українцями.

Дуже важливо, що ми не тільки говоримо про Крим, а говоримо про майбутнє України, про євроінтеграцію, про інтеграцію в НАТО.

Говорили і про дітей. За підтримки спікера верхньої палати чеського парламенту буде реалізовано проект допомоги дітям з України.

Представники Молдови сказали, що тільки завдяки Україні Росія на них не напала, до них ніхто не прийшов, не вбиває, не ґвалтує і не краде дітей.

Увага до України, незважаючи на загострення ситуації на Близькому Сході, залишається на високому рівні. Країни-партнери готові надавати тривалу підтримку, зокрема запускати виробництво боєприпасів.

Читайте також: Crimea Global та подібні форуми дають можливість посилювати та збільшувати коаліцію підтримки України, — Барієв