Понад дев’ять місяців російська армія обстрілювала Новогригорівку Миколаївської області з усіх доступних їй видів озброєння. Накривали навіть фосфорними бомбами. У селі не залишилося вцілілих будинків. Деякі з них згоріли вщент. Проте місцеві жителі поступово повертаються і відновлюють своє житло. Зиму хочуть провести вже в рідних стінах, повідомляє FREEДОМ.
“Тут у мене була ванна, тут вхід був. Кухня трохи далі була. Як на розкопках археологічних. Поліз, порився — футболку знайшов. Трохи почала підіпрівати, виправ і все. Шорти дістав — і є в чому ходити”, — показує те, що залишилося від будинку, місцевий житель Віталій.
Сучасний ремонт, нову техніку, речі, фотографії — усе знищив російський снаряд. Вижити вдалося лише завдяки тому, що в момент удару вся родина сховалася в підвалі.
“Якби сюди прилетіло — ніхто не вижив би. Дуже страшно було. Може б і залишалися ще, але розуміли, що нічого доброго не буде. Потрібно було вивозити дитину, дружину, сестру, маму. Усі плакали. Дуже страшно було. Яким би мужнім ти не був, бігаєш і не знаєш, звідки може прилетіти. Нікому такого екстриму не побажаєш”, — сказав Віталій.
До рідного села чоловік повернувся кілька місяців тому. На подвір’ї нарахував понад десять воронок. Нічого вцілілого тут не залишилося. Рідну домівку, де виріс сам і створив уже свою сім’ю, Віталій планує відновити з нуля.
“Сюди дід із батьком вклали дуже багато праці. А зараз бачите, що від нього залишилося. Навіть якби тут жодного будинку не залишилося, я б собі намет поставив і в ньому жив. Тут усе рідне, усе своє. Як не любити свій рідний край, своє рідне село”, — зауважив житель Новогригорівки.
У мирний час у Новогригорівці проживали понад півтисячі людей. Більша частина жителів виїхала в березні, на самому початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уже тоді залишати село доводилося під обстрілами.
“Дуже страшно було. Коли виїжджали, тут уже клуб загорівся, будинки почали горіти. Тоді нас військові вивезли. Їдьте і все, кажуть, а то буде м’ясорубка”, — згадує мешканка села Надія Дмитрівна.
Її будинок вистояв, але дах і вікна побиті, впала стеля, немає дверей — самі стіни. Літня кухня розбита повністю, як і сарай.
“Добре в Новогригорівці ми своїй жили. Прийшли росіяни й розбомбили нас. Усі будинки, які будували все життя. Стоїть на мосту і б’є по нас. Корів випускали, все випускали, і сидимо тепер без нічого”, — каже місцева жителька Ірина.
Російська армія перетворила на руїни практично все село. Снарядів не шкодували — Новогригорівку поливали вогнем довгих дев’ять місяців.
“По нашому селу били з усього, що тільки було. І танки працювали, і “Гради”. Усе, що хочете, вони кидали. Бачите — коридор розбитий. Уявіть, падає стіна, а там — вхід у підвал. І заблокований повністю вхід. Якби ми там ховалися… Добре, що нас там не було, ми б там так і залишилися”, — ділиться спогадами жінка.
Будинку Ірини було понад сто років. Він пережив бої Другої світової війни, але не витримав обстрілів російськими військами. Усе, що було нажито кількома поколіннями, — знищено.
Нині в селі вже відновлено всі комунікації. Будматеріалами та всім необхідним допомагають волонтери та місцева влада. Відновив роботу єдиний магазин.
“Половини даху не було і стіни повністю не було. Усе своїми силами зробили. Усі холодильники, все обладнання, вітрини під ковбасу, холодильники для пива, iBox — усе розбили. І касовий апарат був, і термінал. Все-все. Були повністю сучасні люди, але вони нас трохи знищили. Нічого, ми їх теж, як і вони нас. Ми не здамося, все в нас буде”, — заявила мешканка Новогригорівки Любов Мельниченко.
За її словами, кілька місяців пішло тільки на те, щоб розібрати завали на подвір’ї та пробратися до будинку. Магазин жінка відкрила майже 20 років тому. Його вирішила відновити насамперед. Каже, людей у селі стає дедалі більше, уже повернулися близько ста жителів.
“Щотижня люди повертаються і повертаються. Кожен, хто зустрінеться, перший день плаче. А потім уже людина оживає, розквітає. Як природа, так і ми. Але ми все відновимо. І життя триватиме. Ми дуже раді, що ми вдома. Вдома і стіни лікують”, — впевнена Любов Мельниченко.
Жителі Новогригорівки не опускають руки. Об’єднуються і разом допомагають одне одному відновити рідне житло, вчаться жити заново і вірять, що їхнє село вдасться відбудувати й воно стане ще кращим, ніж було.
Читайте також: Окупанти знищують села на узбережжі — використання авіабомб зросло в 5 разів: про ситуацію на Херсонщині розповів речник ОВА