Для оцінки шкоди навколишньому середовищу від війни, розв’язаної Росією проти України, необхідно створити відповідну платформу, а також надати допомогу Україні для розмінування території з наданням відповідної техніки і фахівців. Крім цього, необхідно виділити кошти на відновлення очисних споруд, зруйнованих під час бойових дій.
Про це йдеться у восьмому пункті формули миру президента України Володимира Зеленського, яку він презентував на саміті G20 у листопаді 2022 року.
Загалом формула миру охоплює 10 пунктів, серед яких — радіаційна та ядерна безпека, продовольча безпека, енергетична безпека, звільнення всіх полонених і депортованих, виведення російських військ і припинення бойових дій, протидія екоциду, недопущення ескалації, фіксація закінчення війни.
Екологічні злочини Росії
Екоцид — один із видів злочинів, яким не нехтує Росія під час цієї війни. Зокрема, теракт на Каховській ГЕС не тільки мав руйнівну дію на навколишнє середовище, а й торкнувся 100 тисяч мирних жителів. За даними ООН, унаслідок руйнування Каховської ГЕС Україні завдано збитків на суму майже 14 млрд доларів.
“Було завдано серйозної шкоди житлу, інфраструктурі, навколишньому середовищу і культурним об’єктам — історичним будівлям, музеям і культовим спорудам. Також було порушено енергопостачання, постачання питної води, зрошення сільськогосподарських угідь і роботу річкового транспорту на півдні України”, — йдеться у звіті ООН.
Українські фахівці під постійними обстрілами російської армії намагаються мінімізувати наслідки екологічної катастрофи. Так, працівники національних парків засівають сотні гектарів дна Каховського водосховища однорічними рослинами, щоб запобігти пиловим бурям.
“Якщо ми говоримо про ті території (ландшафти та рослинність), які були затоплені водами Каховського водосховища, то тут вони можуть відновлюватися швидше. Але також там знаходилося 10-20, а в деяких випадках 70% світових популяцій окремих видів тварин, птахів, і водою цих тварин знесло, вони загинули”, — сказала голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
На сьогодні загальна сума збитків довкіллю через війну Росії проти України, за мінімальними оцінками, сягнула 57 млрд доларів. Однією з найсерйозніших проблем є мінне забруднення. Наразі понад третина території України потребує розмінування.
“В України зараз найбільш замінована територія у світі, як у жодної країни в історії. У цьому випадку нам потрібно думати про розмінування, розмінування сільськогосподарських угідь, розмінування лісів, розмінування природних природоохоронних територій. Ось ці роботи потребують значних коштів і дуже багато часу”, — наголосила Тимочко.
Україна спільно з міжнародною робочою групою з екологічних наслідків війни вже розробляє цілісний план відновлення держави. Група продовжує адвокацію восьмого пункту формули миру Володимира Зеленського про протидію екоциду з боку Російської Федерації.
“Ми продовжуємо збирати кейси шкоди довкіллю, щоб потім притягнути Росію до відповідальності. Фахівці напрацьовують механізм точного обчислення та фіксації їх саме як кримінального злочину, щоб потім відправити до Міжнародного кримінального суду. Наразі в Україні вже відкрито Офіс Міжнародного кримінального суду. Це допоможе сформувати перші заяви, які можна буде надіслати до Міжнародного кримінального суду”, — сказав міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Читайте також: Восьмий пункт формули миру: як Україна протидіє екоциду (ВІДЕО)
ЄВГЕН СИМОНОВ: Екологічна складова вперше в історії може стати частиною репарацій, які РФ виплатить Україні
Про значення восьмого пункту формули миру Володимира Зеленського в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів експерт групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC) Євген Симонов.
— Чи варто очікувати, що Міжнародний кримінальний суд візьме до уваги всі ці дані? І скоро ми вже дізнаємося про новий ордер на арешт військових злочинців із Росії саме за статтею “Екоцид”?
— Думаю, що ці дані якщо і будуть використані, то, перш за все, для обчислення стягнення якихось збитків. Але як показує досвід, наприклад, війни в Перській затоці, коли Ірак намагався анексувати Кувейт, то врахували малі відсотки відносної шкоди з огляду на те, що значна частина шкоди була задокументована недостатньо добре. А аргументація щодо відновлення була недостатньо добре пов’язана з характером шкоди.
Наскільки складним є це завдання, добре видно зі звіту ООН, який щойно вийшов, про відшкодування збитків і відновлення Каховської ГЕС після руйнування. Найбільші збитки в цьому звіті прораховано по навколишньому середовищу. А найбільші суми нарахували на відновлення енергетичного об’єкта.
Аргументація звіту недостатньо чітко пояснює, чому в разі максимальних збитків довкіллю та екологічним об’єктам максимальні фінансові вкладення потрібні для відновлення недостатньо сучасного з екологічного погляду заходу застарілого енергетичного об’єкта. Я маю на увазі Каховську ГЕС, це така пам’ятка сталінської епохи, яку в тому вигляді, в якому вона була, навряд чи хтось буде відновлювати.
Адекватні способи планування відновлення, у скільки обійдеться поліпшення життя людей і середовища їхнього проживання – це дуже складне завдання. І складно зробити його просто шляхом опитування різних відомств з приводу того, що їм здається важливим у відновленні після пошкоджень.
— Ви противник відновлення дамби на Каховській ГЕС? Якщо так, то як ви бачите надалі розвиток ситуації саме цього водосховища?
— Я прихильник дуже акуратної та всеосяжної дискусії про варіанти відновлення найкращої соціально-екологічної системи в цьому унікальному регіоні. Тому що відновити життя громад, яке порушене внаслідок втрати водопостачання, зміни середовища проживання тощо, потрібно найближчим часом тими методами, які доступні зараз. І на це виділяються деякі гроші. І дуже важливо, щоб це було пріоритетом.
А от чи варто в старому вигляді відновлювати дуже непродуктивний енергетичний об’єкт? Адже Каховська ГЕС виробляла менше 1% енергії, що виробляється українською енергосистемою. І він мав дуже велику екологічну та соціальну ціну. Можливо, у такому вигляді й не потрібно відновлювати.
Якщо орієнтуватися на відновлення саме Каховської ГЕС як на ключовий сценарій, то це на роки затягне відновлення всього іншого. Тому що відновлювати життя людей, сільське господарство, інфраструктуру треба зараз.
Якщо розглянути кілька сценаріїв відновлення цього району, то ті ж самі потреби, які задовольнялися колись водосховищем Каховської ГЕС, можна буде і легше, і ефективніше, і екологічно набагато вигідніше задовольнити іншими технологічними методами в більш короткі терміни.
Поки що ці сценарії офіційно не розглядаються. Доповідь ООН не містить кілька варіантів відновлення, вона містить один-єдиний, зібраний з відомств.
— Якщо говорити про екоцид як про воєнний злочин, наскільки навмисне зараз завдають шкоди українській екосистемі? Наскільки зараз можна оцінити ці всі наслідки і задокументувати їх як воєнний злочин?
— Важливо відштовхуватися не від того, що це робиться навмисне, саме щоб зруйнувати середовище проживання людей. Хоча, звичайно ж, і цей елемент присутній значною мірою, особливо коли ми говоримо про урбанізовані території. Важливим є те, що це завжди робиться свідомо. Ті, хто бомблять і мінують ці території, прекрасно розуміють наслідки своїх дій.
І важливо буде відштовхуватися саме від свідомого завдання шкоди навколишньому середовищу. Для того, щоб це документувати, вже є кілька реєстрів різного типу екологічних об’єктів, яким завдано шкоди.
Але мене турбує, що поки що немає саме міжнародно верифікованого реєстру шкоди охоронюваним природним територіям, цінним природним об’єктам. А сотні таких об’єктів потрапили в зону бойових дій, під окупацію і стали жертвами пожеж, бомбардувань, мінування та інших впливів.
Щодо культурних об’єктів такий реєстр ведеться за допомогою ЮНЕСКО. І зараз ми з моїми українськими колегами обговорюємо, яким чином можна спонукати міжнародні організації долучитися до створення реєстру шкоди та знищення природно-заповідного фонду. По кожному об’єкту треба буде робити певні вишукування, щоб оцінити збитки, інакше їх не визнають ні донори, ні суди.
— А екологічна складова може стати частиною репарацій від Росії в майбутньому?
— Звичайно, вона має стати частиною репарацій. Питання в тому, що вона має для цього бути дуже чітко, логічно і доказово задокументована. Якщо не буде чіткого обліку того, які екологічні об’єкти зазнали негативних впливів, і які кошти потрібні для того, щоб відновити або хоча б відшкодувати ці цінності, то тоді це складно буде пред’явити будь-кому — хоч донорам, хоч у міжнародний суд. Є великі юридичні складнощі, про які краще запитати в юристів, і великі наукові складнощі, з якими ми стикаємося.
Одна зі складнощів дуже проста: зараз більшість території недоступні для безпосереднього обстеження. Тому зараз можна скласти лише список того, що потенційно пошкоджено. А от наскільки воно пошкоджене, у багатьох випадках потрібно буде робити шляхом швидкої оцінки, коли ці території стануть доступні для обстеження, потрібно мати стандартні методики обстеження, щоб це швидко і доказово документувати.
— В Азовському морі в районі тимчасово окупованого Маріуполя помітили аномальну кількість медуз. Як повідомляє радник мера міста Петро Андрющенко, це пов’язано з діями російської окупаційної влади, оскільки вони засипали дві третини русла річки Кальміус, що впадає в море, для створення переправи. За словами Андрющенка, тепер в Азовське море потраплятиме втричі менше прісної води, що призведе до незворотних змін в екосистемі Приазов’я. Які можуть бути екологічні наслідки для України і для всієї глобальної екологічної системи?
— Ситуація на морі викликає найбільшу невизначеність. По-перше, тому що там моніторинг біологічних об’єктів гірше поставлений, його складніше проводити. По-друге, у нас зараз немає доступу до морських систем у районах бойових дій. Ну, і по-третє, тому що вони все-таки дуже динамічні.
Тому щодо моря в нас найбільше фіксується недостовірних відомостей.
Якісь резонні побоювання висловлюються, наприклад, місцевою владою. А потім з’ясовується, що або масштаб цих наслідків був інший, або та причина і зв’язок, який вони пов’язували з військовими діями, науково складно пояснити.
Через це я не беруся коментувати дані конкретних медуз, просто тому, що це дуже багатофакторна система. Цілком можливо, що навала викликана якимись факторами воєнного часу. Але цілком можливо, що це не пов’язано з перекриттям річки Кальміус.
Річ у тім, що в Азовське море впадає досить багато річок. Перекриття річки Кальміус — безумовно, шкідливе — все-таки на море вплине досить обмежено. Вплине, в основному, в районах узбережжя, що примикають до її гирла. Просто тому, що є ще десяток-другий річок, які впадають в Азовське море.
Читайте також:
- Радіаційна та ядерна безпека: перший пункт української формули миру пояснив професор Людвіг Литвинський
- Продовольча безпека: другий пункт української формули миру обговорюємо із Павлом Мартишевим
- Енергетична безпека: третій пункт української формули миру обговорюємо з Володимиром Омельченком
- Звільнення полонених та депортованих — четвертий пункт у формулі миру Зеленського — деталі
- Відновлення територіальної цілісності та світового порядку: п’ятий пункт української формули миру обговорюємо з Ігорем Поповим
- Виведення російських військ і припинення бойових дій: шостий пункт української формули миру обговорюємо з Олексієм Мацукою
- Відновлення справедливості: сьомий пункт української формули миру обговорюємо з адвокатом Юрієм Білоусом