Міжнародний олімпійський комітет (МОК) 12 жовтня позбавив повноважень Олімпійський комітет Росії (ОКР).
Тепер російський комітет не має права діяти як Національний олімпійський комітет, як це визначено Олімпійською хартією, і не може отримувати ніякого фінансування від Олімпійського руху.
Але МОК залишив за собою право приймати рішення щодо участі окремих нейтральних спортсменів із російським паспортом.
Три крапки замість крапки
У березні 2023 року Міжнародний олімпійський комітет рекомендував спортивним федераціям допустити російських та білоруських атлетів у нейтральному статусі. Ці рекомендації, по суті, скасували попереднє рішення щодо усунення спортсменів із Росії та Білорусі через війну в Україні.
Водночас, МОК поки що офіційно не запросив ці країни взяти участь в Олімпійських іграх-2024, які відбудуться у Парижі. Обговорюється питання про те, щоб запрошення на змагання отримали спортсмени, які не підтримують вторгнення в Україну і будуть готові підписати документ із засудженням російської агресії.
Причиною рішення МОК стало одностороннє рішення російського комітету — 5 жовтня він включив до свого складу регіональні спортивні організації, які перебувають у віданні Національного олімпійського комітету (НОК) України, а саме Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької.
Це є порушенням Олімпійської хартії, оскільки порушує територіальну цілісність НОК України, визнану Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) відповідно до Олімпійської хартії, заявили в МОК.
Президент України Володимир Зеленський подякував МОКу за рішення.
“Є рішення Міжнародного олімпійського комітету, який зупинив членство Олімпійського комітету Росії. Кожен у світі має поважати територіальну цілісність націй та Статут ООН”, — заявив він.
Як Зеленський наголосив, “якщо хтось там, у Росії, думає, що може ще й спорт, і олімпійський рух зробити своєю зброєю, то це точно не вийде”.
Водночас президент Національного олімпійського комітету України, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт припускає, що Росію повернуть до МОКу, якщо вона виключить олімпійські ради тимчасово окупованих територій України зі складу олімпійського комітету РФ.
“Наскільки я розумію, так. Якщо вони це зроблять, якщо вони почнуть жити та працювати за правилами, як працює весь світ та спортивна міжнародна дипломатія, як працює Міжнародний олімпійський комітет. Якщо вони це змінять, вони не порушуватимуть Хартію міжнародного олімпійського комітету, то я так розумію, це призупинення буде знято”, — сказав Гутцайт в ефірі національного телемарафону.
В ОКР назвали усунення “черговим контрпродуктивним рішенням з очевидним політичним підґрунтям”, яке де-юре закріпило “те, що було зроблено де-факто ще в лютому 2022 року”.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну спортивні журналісти та аналітики ведуть базу даних російських та білоруських спортсменів, які підтримали війну проти України. Посилання на відповідні слова та дії спортсменів є. Нині у ній понад 500 спортсменів, тренерів, арбітрів та функціонерів, які публічно підтримали напад РФ на Україну, брали участь у матчах чемпіонату Росії у тимчасово окупованому Криму та надавали матеріальну підтримку збройним формуванням, які беруть участь у загарбницькій війні проти України.
До речі, схожа історія, але вже з фіналом відбулася і у світі футболу. Російській збірній з футболу U17 не дозволять брати участь у кваліфікації чемпіонату Європи. Раніше UEFA (УЄФА) дозволив їм брати участь у змаганнях під нейтральним прапором, проте це викликало обурення низки футбольних федерацій, насамперед української.
З моменту ізоляції Москва неодноразово погрожувала перейти грати до Азіатської ліги. Поки що не перейшла. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну футболісти РФ проводили матчі зі збірними Узбекистану, Ірану, Іраку, Єгипту та Катару. Також у Росії вже заплановані ігри з Камеруном та Кенією.
Читайте також: Замість “спорт поза політикою” “політика у спорті”: як РФ використовує змагання у своїх цілях — розбір експертів
Думки експертів
МОК заявляє, що спорт поза політикою. Проте окремі російські спортсмени публічно підтримують війну в Україні, а хокеїсти ЦСКА надягають на матчі “z-символіку” та підтримують збройні формування, що воюють проти ЗСУ.
Чи варто чекати на окремих російських і білоруських спортсменів на Олімпійських іграх-2024 і які ще рішення може прийняти МОК — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Жан Беленюк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту, олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби (2020 р.) багаторазовий чемпіон світу та Європи;
- Стелла Захарова, олімпійська чемпіонка п про спортивну гімнастику (1980);
- Юрій Кириченко, спортивний директор Федерації хокею України;
- Євген Зінченко, спортивний журналіст, редактор телеканалу “Дім”.
ЖАН БЕЛЕНЮК: Російські спортсмени не нейтральні
— Ми не раз бачили прояви солідарності російських спортсменів з тим, що відбувається в Україні. Вони донатять і закликають донатити росіян на збирання того чи іншого необхідного обладнання, яким вбиватимуть українців. Як правило, левова частка російських спортсменів перебувають на контрактах із різними силовими відомствами РФ.
Відповідно, ми просто не помічаємо там жодної нейтральності. Саме тому ми обурені подібними рішеннями Міжнародного олімпійського комітету та тих федерацій, які на даному етапі прислухаються до нових рекомендацій організації. Зокрема, вони стосуються допуску цих спортсменів до міжнародного спорту у так званому нейтральному статусі.
На мій погляд, Міжнародний олімпійський комітет робить все для того, щоб цього не було, щоб спортсмени з Росії нічого не підписували (документ із засудженням російської агресії, — ред.), прикриваючись тим, що нібито спорт, згідно з Олімпійською хартією, має бути автономним від політики. Відповідно, вони розцінюють подібні підписання як певні політичні дії, тобто втягування спортсменів у політичні процеси.
Я не вірю, що їх змусять щось підписувати. Навряд чи хтось підпише подібні історії. Тому що цій людині буде складно проживати на території РФ, якщо вона підпише подібні заяви.
Я не бачив поки що жодного спортсмена, принаймні, високого рівня Російської Федерації, який публічно щось заявив би проти тих дій, які робить Російська Федерація в середині нашої країни.
СТЕЛЛА ЗАХАРОВА: Понад 300 тренерів та спортсменів загинули, захищаючи нашу країну
— Я спортсменка, людина, яка представляє свою країну на міжнародному рівні, докладала максимум зусиль для того, щоб довести, що не можна ні в якому разі ні з якихось причин допускати цих нелюдів. Ми чудово розуміємо, що громадяни РФ сьогодні зробили з нашою країною.
Ми маємо підключати зараз активно дипломатичні відносини, наших дипломатів для того, щоб вони максимально докладали зусиль і ми разом не допустили цього жаху. Це кошмарно — стояти поруч із ними разом десь на п’єдесталі пошани або виходити на поміст фактично, або на бігові доріжки.
Вдумайтеся, наскільки ми є потужною і сильною нацією, що навіть у такій ситуації українські спортсмени завойовують медалі та обіграють монстрів у гімнастиці.
ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: Хокей Росії — це інструмент пропаганди
— Олімпійські ігри в Сочі — історія, яка мала й фінансовий бекграунд, мабуть, не зовсім офіційний для чиновників МОК. Тому що дуже багато людей у світовому спорті перебувають у Росії на гачку. І це, звичайно ж, впливає на ухвалення тих чи інших рішень міжнародною спільнотою.
Сама по собі масова спортивна спільнота ні в якому разі не підтримує участь росіян, ні в статусі нейтральних спортсменів, ні тим більше під своїм прапором і гімном. Щодо чиновників, ось тут починаються незрозумілі “гойдалки”. Хотілося б бачити жорсткішу, більш конкретну позицію з боку керівництва міжнародного спорту.
Хокей — це один із найпопулярніших видів спорту в Росії. А Путін свого часу назвав його національним видом спорту, надаючи особливого статусу цій грі. І справді, тисячі хлопчаків і дівчаток у Росії займаються хокеєм. Відповідно, це також дуже хороший інструмент для пропаганди. Це дуже добрий інструмент впливу на маси. Тому не варто дивуватися, що намагаються використати найпопулярніші хокейні клуби для того, щоб проштовхувати тему війни, показувати нормальність російської агресії. Спорт точно замішаний у політиці РФ.
Є хлопці, які відкрито висловлювали свою позицію щодо війни. Так, вони виступають за кордоном, або спеціально переїхали за кордон, вважаючи неприйнятною політику, яку проводять Путін і його шайка всередині країни. Вони поїхали до інших країн і почуваються набагато комфортніше.
ЄВГЕН ЗІНЧЕНКО: Юні спортсмени теж опрацьовані російською пропагандою
— Ті, хто постійно впевнено говорять про те, що спорт поза політикою — це люди, котрі насправді лицемірять. Усі, безумовно, розуміють, що спорт перебуває у центрі політики, особливо зараз.
Незважаючи на те, що УЄФА принципово на початку російського повномасштабного вторгнення відмовилося від співпраці з “Газпромом”, багаторічні та фінансові зв’язки залишились, і людські ніхто не рвав.
Рішення, в якому було наголошено, що діти не повинні страждати, це спекуляція. Діти — це юнацькі збірні з учасниками віком до 17 років. Ми чудово розуміємо, наскільки ці діти опрацьовані російською пропагандою. Це просто чистий продукт, чистий лист, на якому уже це все написано. Ці діти все розуміють, а тим більше все розуміють керівники цих дітей,
Якщо подивитися на список асоціацій, які мали намір бойкотувати і були проти участі росіян, то там і Англія, і Польща, і Латвія, і Литва, і Швеція, і авторитетні у світовому футболі асоціації виявили свою позицію. Якби тут попустили, то наступним кроком було б невідомо що. Прецедент, як то кажуть, є. Чому б не спробувати далі?
У російському спорті державні представники беруть участь у організації спортивних заходів чи житті клубів. Усі закріплені за адміністраціями, за компаніями, за бізнесменами, за державними компаніями, за “Газпромом”. Гравці “Зеніту” із “Газпромом” рідні люди. Це все одна організація, один великий клуб, у якому є спортивна складова.
Читайте також: Російський спорт є частиною політики Кремля та інструментом пропаганди — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)