Продовольча безпека: другий пункт української формули миру обговорюємо з Павлом Мартишевим

Продовольча безпека — це другий пункт формули миру президента Володимира Зеленського. Він передбачає максимальне розширення експорту зерна з українських портів на узбережжі Чорного моря — окрім Одеської області також забезпечити вихід суден із портів Миколаєва та області.

Також у межах реалізації другого пункту формули Україна запустила програму із запобігання голоду у світі Grain from Ukraine (“Зерно з України”). Частину експортованого зерна закуповують країни-учасники проєкту для країн Африки, які цього потребують, таким чином, підтримуючи відразу дві сторони — економічно Україну і гуманітарно Африку.

Крім того, після виходу в липні Росії з Чорноморської зернової ініціативи, Україна запустила альтернативний “зерновий коридор” Чорним морем, а також розширює постачання продовольства Дунаєм і сухопутними шляхами.

Читайте також: Радіаційна та ядерна безпека: перший пункт української формули миру пояснив професор Людвіг Литвинський

Продовольство — як зброя РФ

Україна давно стала гарантом глобальної продовольчої безпеки. Але з початку повномасштабної війни проти України Росія насамперед заблокувала українські порти. І перекрила експорт української агропродукції в країни, для яких Україна була ключовим постачальником продовольства.

Ба більше, Росія регулярно завдає ударів по українських зерносховищах і портовій інфраструктурі. Тільки за одну таку атаку на порт “Чорноморськ” 19 липня 2023 року росіяни знищили 60 тис. тонн зерна. Цього достатньо, щоб прогодувати 270 тис. осіб протягом року.

На засіданні ООН 5 серпня 2023 року державний секретар США Ентоні Блінкен укотре закликав Кремль припинити використовувати Чорне море для шантажу, а продовольчу безпеку — як інструмент впливу.

Злочинна політика Кремля стала ключовою темою і на останній Генеральній асамблеї ООН.

“Жорстокість дій Росії в Україні принесла незліченні страждання народу цієї країни. І, перебуваючи на цьому найглобальнішому етапі, я глибоко усвідомлюю ширші страждання, які він заподіяв, збільшуючи глобальну продовольчу, енергетичну та економічну нестабільність. Незрозуміле рішення Росії згорнути Чорноморську зернову ініціативу тільки погіршило цю погану ситуацію”, — сказав прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар.

У своєму виступі на саміті лідерів країн G20 (“Великої двадцятки”) в листопаді 2022 року Володимир Зеленський назвав 10 пунктів української формули миру. Другий пункт — продовольча безпека.

“Завдяки потужній участі ООН, Туреччини та інших партнерів ми показали, як співпраця кількох може повернути продовольчу безпеку багатьом. Я вважаю, що наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове продовження, незалежно від того, коли закінчиться війна. Право на продовольство — це фундаментальне право кожної людини у світі”, — заявив Зеленський.

Чорноморська зернова ініціатива з безпечного транспортування зерна і продовольства з українських портів запрацювала в липні 2022 року після підписання Україною відповідної угоди з ООН і Туреччиною. Окремий аналогічний документ з ООН і Туреччиною підписала і Росія.

З початку роботи “зернового коридору” Україна відправила африканським країнам мільйони тонн агропродукції. Зокрема сотні тисяч тонн у рамках продовольчих гуманітарних програм ООН та ініціативи Grain from Ukraine.

Але 18 липня 2023 року Росія вийшла із зернової угоди. І почала масовані обстріли українських зерносховищ і портової інфраструктури.

“Маючи особливу відповідальність як постійний член Ради безпеки ООН, Росія висміює Організацію Об’єднаних Націй щодня, продовжуючи незаконне й аморальне вторгнення в Україну, точно так само, як Росія висміює міжнародне співтовариство своїми цинічними іграми в галузі продовольчої безпеки, які залишають мільйони людей голодними. Обіцяючи зерно вразливим країнам, і, водночас, руйнуючи українські зерносховища вздовж узбережжя Чорного моря”, — наголосила міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг.

Зрив Росією зернової угоди призвів до зростання цін на харчові продукти в усьому світі та скоротив доступ до продовольства країн, які потребують його.

“Зараз усім у світі має бути абсолютно зрозуміло, що Росія використовує продовольство як зброю війни не тільки проти українського народу, а й проти всіх людей у світі, особливо найслабше розвинених країн, які залежать від зерна з регіону”, — зазначив представник Державного департаменту США Метью Міллер.

Формулу миру президента Зеленського підтримали понад 140 держав і міжнародних організацій. Україна та партнери впевнені, що реалізація цього плану може стати основою припинення багатьох війн і збройних конфліктів.

“Нехай російські терористи навіть не сподіваються, що їм вдасться спровокувати глобальну продовольчу кризу. Або створити чергову цінову катастрофу. Український експорт — це ключовий фактор стабільності продовольчих ринків. І ми працюємо з усіма нашими партнерами і в регіоні, і в світі, щоб гарантувати продовольчу безпеку. Доля мільйонів людей в Африці, в Азії, інших частинах світу залежить від того, наскільки швидким буде мир у реалізації формули миру”, — акцентував Володимир Зеленський.

Україна оголосила про роботу тимчасового морського коридору. Уже сім суден з українською агропродукцією вийшло з портів “Чорноморськ” і “Південний”.

ПАВЛО МАРТИШЕВ: Фіаско зернової угоди підтвердило непослідовність РФ

Значення другого пункту формули миру і прагнення України всупереч протидії Росії розширювати експорт агропродукції в ефірі телеканалу FREEДOM оцінив аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

— Україна представила свою формулу миру, що складається з 10 пунктів. Формула збалансована, робоча, якби не дії Росії. І ми це бачимо на прикладі другого пункту про продовольчу безпеку. Зараз Росія як ніколи загрожує світовій продовольчій безпеці. Як ви вважаєте, чи на прикладі другого пункту стане для окремих країн, які ще не до кінця підтримують українську формулу миру, більш дохідливим, що Україна сформувала достатньо чіткі та робочі позиції?

— Можливо, так. Тому що зараз ми бачимо, власне, фіаско зернової угоди. Це підтвердило те, що Росія не послідовна у своїй політиці, щодо саме зернової угоди.

Зараз світу трошки складно це зрозуміти, тому що знизилися світові ціни на зерно. Це тимчасове явище, зумовлене сприятливою погодою в країнах-виробниках. Тому зараз все менше говорять про продовольчу кризу.

Зараз у цій темі трошки інша історія — світ побоюється посилення ескалації в Чорному морі. Тобто що російські кораблі, які тонуть, призведуть до того, що буде заблоковано експорт і з України, і з Росії. А це може призвести до чергового стрибка цін.

Тому хоч зараз ціни знизилися, але ринки перебувають у напрузі, їм важливі гарантії того, що зерно й надалі надходитиме до країн-імпортерів.

— Володимир Зеленський повідомив, що Україна веде переговори про створення в портах Африки хабів на мільйони тонн зерна на рік в особливо чутливих зонах. Це допоможе запобігти будь-яким потрясінням на світовому продовольчому ринку. Ініціатива Grain from Ukraine (“Зерно з України”), як у неї вписуються ці зернові хаби?

— Вони можуть вписатися. Ці хаби можуть створюватися на приватній основі, тобто це можуть робити мультинаціональні трейдери.

У чому нюанс із так званими чутливими регіонами Африки? У тому, що вони не можуть собі дозволити купити зерно навіть за низькими цінами, тому вони отримують його переважно в невеликих кількостях через гуманітарні програми. У рамках ініціативи Grain from Ukraine близько 720 тисяч тонн пшениці пішло в країни Східної та Центральної Африки. А це регіони, де найсерйозніший голод. І тому утворення цих хабів і загалом прямий діалог з Африкою вигідний як Україні в плані співпраці з цими країнами, так і країнам Африки.

Ми зараз у нашому центрі досліджуємо, як загалом дипломатія з країнами Африки впливає на торгівлю з ними. І справді, перспективи дуже серйозні в цього регіону.

— Росія найближчими тижнями послабить тиск на експорт українського зерна через Чорне море. Про це заявив глава Управління координації санкцій Державного департаменту США Джеймс О’Браєн. Дедалі більше кораблів зможуть виходити з українських портів, а напад на них буде економічно невигідним для Росії. Як пояснив О’Браєн, ескалація змусить страховиків підняти вартість своїх страхових послуг на перевезення вантажів Чорним морем, яке для транспортування використовує і Росія. Дія тимчасового зернового коридору з українських портів, що експорт може працювати і без участі РФ. У зв’язку з цим О’Брайен вважає, що Росія може переглянути своє колишнє рішення про вихід із Чорноморської зернової ініціативи. Наскільки Росія готова на даному етапі дати задній хід?

— Мені здається, вона не готова повернутися в зернову угоду, але й не готова ескалувати ситуацію в Чорному морі. Тому що напруга в Чорному морі дуже нервує і експортерів зерна в самій Росії. Я і моніторю їхні чати, листування, дивлюся на їхній настрій. І вони розуміють, що ці конфлікти призводять до підвищення вартості логістики і знижують їхні доходи. Тому Росії зараз вигідний статус-кво в Чорному морі, щоб не було активних бойових дій. І тоді б вона вивозила своє зерно на колишніх умовах.

— Україна і Польща домовилися знайти спільне рішення щодо експорту зерна. Чи можна говорити про те, що вже наближається розв’язка цього конфлікту і можна нібито закрити рота російським пропагандистам, які кричать, що такі великі друзі, як Україна і Польща, не домовилися щодо зерна? І чи може приклад Польщі стати прикладом для інших європейських країн, з якими були проблеми щодо експорту зерна в України?

— Мені здається, так. Уже майже домовилися щодо сухопутних “зернових коридорів”. Ми говоримо про транзит, щоб українське зерно не осідало на внутрішньому ринку Польщі.

Кілька днів тому ми з колегами проаналізували, як рухаються польські ціни [на зерно] відносно світових цін. І в них, по суті, точно така сама динаміка. Це означає, що, умовно кажучи, українське зерно не завалило польський ринок, і що польські фермери отримують менше грошей, тому що ціни знизилися в усьому світі, а не тільки в Польщі.

Тому це (блокування Польщею експорту українського зерна, — ред.) роздута проблема. І поляки розуміють, що йти проти спільного порядку денного Європейського Союзу не має сенсу, враховуючи, що також Польща отримує дуже багато субсидій у рамках спільної аграрної політики ЄС.

Тому, мені здається, ситуація з Польщею пом’якшиться. А ось з Угорщиною — не факт. Але поляки цілком можуть допустити транзит, зокрема до портів Прибалтики, які дуже перспективні для експорту нашого зерна.

Читайте також: Ситуація далека від торгових воєн: проблеми експорту українського зерна обговорюємо з Ольгою Трофімцевою