Три базові принципи: як Радбез ООН намагаються вивести з “російського глухого кута” (ВІДЕО)

Інтенсивність дискусії щодо реформи Радбезу ООН сьогодні вкрай висока. Росія, вважає президент України Володимир Зеленський, не повинна бути серед постійних членів цього органу, щоб він не міг бути зброєю агресора. До реформи Радбезу закликає і сам генсек ООН Антоніу Гутерріш, інформує FREEДОМ.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, саме в нинішній час формуються принципи, на підставі яких робота цього органу буде змінена. Однак швидко це, на жаль, не відбудеться.

“Дуже хочеться вірити, що ця реформа відбудеться не внаслідок Третьої світової війни, а внаслідок осмислено-відповідальної політики. На жаль, життя нас вчить, що осмислено-відповідальна політика на міжнародній арені — це річ ефемерна в питанні реформ міжнародних організацій, але віримо… Про те, що це відбудеться завтра, говорити безглуздо. Питання в іншому. Усе, що ми робимо, спрямоване на те, щоб коли цей момент реальних змін настане, було сформовано базові принципи, як має функціонувати новий Радбез”, — сказав Кулеба в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Глава українського МЗС також нагадав, що президент України на засіданні Радбезу ООН у середині вересня акцентував на важливості дотримання трьох принципів. Перший полягає в тому, що Росія не повинна бути постійним членом цього органу, тому що вона незаконно зайняла цю позицію замість СРСР. Другий — Генасамблея ООН повинна мати право долати вето, і загалом правила його застосування мають бути змінені. Воно не має бути зброєю агресора. І третій принцип — має бути ширша географічна представленість у Раді безпеки організації.

“Ми маємо визнати, організація в глухому куті щодо агресії. Людство вже не покладає надій на ООН, коли йдеться про захист суверенних кордонів націй. Світові лідери шукають нові майданчики, альянси, які могли б зменшити катастрофічний обсяг проблем, які тут, у цих стінах, зустрічають риторику, а не рішення. Зустрічають прагнення до компромісів з убивцями, а не захист життя. Усі у світі бачать, що саме робить ООН недієздатною. У цьому кріслі в Раді безпеки, яке Росія займає незаконно через залаштункові маніпуляції після розпаду Радянського Союзу, сидять брехуни, чия робота — виправдовувати агресію та геноцид, який здійснює Росія. І всі дії ООН, чи то Ради безпеки, чи то Генасамблеї, які могли б зупинити цю агресію, розбиваються об привілей, який дає це крісло агресору. Вето в руках агресора. Ось те, що загнало ООН у глухий кут”, — сказав глава Української держави.

За словами Володимира Зеленського, необхідно надати Генеральній асамблеї ООН реальну можливість долати вето на основі глобальної кваліфікованої більшості та зробити ухвалювані в такий спосіб резолюції обов’язковими для виконання всіма державами-членами. Крім того, слід зробити Раду безпеки повністю підзвітною націям світу. Окремо президент України наголосив, що Німеччина заслуговує на місце серед постійних членів цього органу, а Латинська Америка має бути представлена в ньому постійно, так само як і країни Тихого океану. Про те, що до складу Радбезу слід включити більше постійних і непостійних членів, на Генеральній асамблеї ООН заявляв і президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден. 

“Сполучені Штати підтримають рішення Ради безпеки ООН і домагатимуться прогресу в її реформуванні. Менш великі в економічному плані держави повинні мати більше впливу і ваги в міжнародних інститутах. Ми повинні бути в змозі прорвати блокаду, яка занадто часто перешкоджає прогресу та блокує консенсус у Раді”, — сказав Байден.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у своєму вступному слові на Генасамблеї теж закликав до реформи Ради безпеки. Він наголосив, що світ змінився, а міжнародні інституції не встигають за цими змінами.

“Ми не можемо ефективно розв’язувати проблеми сучасності, якщо інституції не відображають світ таким, яким він є. Замість вирішення вони можуть стати частиною проблем. Настав час змінити багатосторонні структури, ґрунтуючись на економічних і політичних реаліях XXI століття”, — сказав Гутерріш.

Але одне з головних питань, яке слід розв’язати під час реформування Радбезу ООН, — як зробити так, щоб Росія як країна-агресор, яка порушує безліч норм міжнародного права, не була постійним членом цього органу, оскільки саме на нього покладено відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки.

На думку аналітиків, насамперед слід використати неспростовні докази того, що Російська Федерація потрапила до ООН та її Радбезу абсолютно незаконно. До списку країн засновників Організації Об’єднаних Націй 1945 року, окрім СРСР, окремо увійшли Білоруська, а також Українська тоді ще Радянські Соціалістичні Республіки. Вони теж могли претендувати на місце наступника Радянського Союзу. Але 1991 року Росія “автоматично” посіла його попри те, що інші держави колишнього СРСР повинні були отримати схвалення, щоб приєднатися до Організації Об’єднаних Націй.

Росія знову намагається приєднатися до Ради ООН з прав людини. Дипломати Російської Федерації домагаються переобрання на трирічний термін, повідомляє видання BBC.

У Міністерстві закордонних справ України після цієї інформації заявили — доки Російська Федерація не понесе відповідальність за всі злочини, які вчинила в Україні, вона не повинна повернутися до цього органу.

“Російська Федерація просуває свою кандидатуру до складу Ради ООН з прав людини. Нагадаю, що минулого року її було позбавлено прав члена у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну. Позиція України чітка: Росія не повинна отримати право повернутися до одного з ключових органів ООН, поки вона не понесе відповідальність за всі злочини. Місце російських військових злочинців — на лавах трибуналу, а не в Раді ООН з прав людини”, — заявив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

Читайте також: Усе зводиться до права вето: про ключові моменти в реформуванні ООН розповів Рейтерович

Нагадаємо, 7 квітня 2022 року Генасамблея ООН призупинила членство Росії у Раді ООН з прав людини через повномасштабну війну проти України. Відповідне рішення підтримали 93 країни, 24 держави проголосували проти та 58 утрималися. Після цього Генеральна асамблея ООН більшістю голосів проголосувала за обрання Чехії членом Ради з прав людини на місце, що звільнилося після припинення членства РФ.