Мама загиблого легендарного пілота допомагає українським військовим відновлюватися після поранень (ВІДЕО)

Після загибелі Героя України — легендарного пілота з бригади “Привид Києва” Степана Тарабалки — його мама Наталя відкрила в Івано-Франківській області оздоровчо-реабілітаційний центр для українських захисників. У його обладнання жінка вклала гроші, які отримала після загибелі сина, повідомляє FREEДОМ.

У реабілітаційному центрі кожен день починається з основних процедур для українських захисників. Масаж, робота з реабілітологами, у перервах між процедурами — прогулянки та фізична активність.

Центр був заснований з ініціативи мами загиблого пілота Степана Тарабалки. Він був пілотом екстракласу в 40-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил України, більше відомій як “Привид Києва”. Охороняв українське небо за штурвалом МіГ-29. Загинув у березні 2022 року в небі над Житомирською областю, виконуючи бойове завдання.

“Це сталося з сином, і я взагалі не хотіла жити. Такий стан був, що складно було знайти сили рухатися. Уже настільки, що розуміла, що сама потребую підтримки та допомоги”, — розповіла директорка реабілітаційного центру Наталя Тарабалка.

Знайти сили продовжувати жити далі допомогла участь у різноманітних реабілітаційних заходах для рідних загиблих воїнів. Саме тоді в неї з’явилася ідея створити оздоровчий центр.

“Я зрозуміла, наскільки важливо створювати такі центри, щоб ми могли об’єднувати людей для спілкування, для підтримки один одного. Спілкуючись із хлопцями, зрозуміла, що в них теж є потреба в такому місці, де вони можуть зустрічатися з побратимами. Зрозуміла, що таке місце має бути хоча б на рівні району”, — зазначила Тарабалка.

Приміщення для центру Наталя випадково знайшла в одному із сіл області. Це була будівля колишньої лікарні. Взявши її в оренду, стала приводити її до ладу. Щоб облаштувати центр, використала ту компенсацію, яку отримала від держави після загибелі сина. Її ініціативу підтримали чимало людей.

“Було дуже приємно, особливо підтримка жителів цього села. Я не очікувала, а вони приходили, збиралися, хто з граблями, сапкою, з косарками — тут було багато роботи. Ми прибирали все літо. Під’їжджаю машиною — думаю, напевно, нікого немає, а тут стільки людей! Аж сльози підступили. Люди допомагали, — хто роботою, хто грошима. Багато благодійників”, — розповіла директорка реабілітаційного центру.

Усі разом упорядкували територію великого подвір’я, відремонтували чотири кімнати — там облаштували зал для занять, зустрічей, кабінети — масажний і для реабілітації. Першого відвідувача центру прийняли в листопаді минулого року.

Військовослужбовець ЗСУ Тарас розповідає — на Донеччині отримав кульове поранення ноги, 2 місяці провів у лікарні. Скоро знову повертається на передову. Кілька днів перед від’їздом вирішив провести в реабілітаційному центрі — пропрацювати проблеми зі спиною. Каже, біль з’явився після постійного носіння бронежилета та сну в окопах.

“Зараз, найближчим часом, маю повернутися в стрій. Залишилося ще кілька вільних днів, і за цей час якраз хочу ще оновити свої сили. Обстановка в центрі дуже комфортна, тут відчуваєш себе як вдома”, — зазначив Тарас.

Олексій проходить реабілітацію в цьому центрі вдруге. Він служить парамедиком на нулі. У серпні минулого року отримав важке поранення: за 10 метрів від нього розірвалася міна. Осколками посікло все тіло, найбільше постраждала ліва рука.

“Лікувався дуже довго в різних лікарів, у госпіталях мене оперували. І м’язи пересаджували в руку. Коли закінчили лікування, рекомендували розробляти руку. У мене була перебита променева кістка і не рухалася рука в лікті”, — розповів Олексій.

До центру військовослужбовець потрапив навесні. І за два тижні регулярних занять із реабілітологом та масажистом зміг відновити функції руки.

“Коли я сюди потрапив, мені лікарі розробляли руку в лікті. Я не міг її розігнути. Це був такий маленький рух. З того часу я розгинаю руку повністю”, — зазначив Олексій.

На фронті старі травми постійно про себе нагадували, тому на час ротації Олексій знову повернувся в центр.

“У мене має бути ще одна операція. Зараз мені необхідно реабілітувати рухи. У мене не повертається рука, пальці розгинаються не до кінця. Коли я сюди приїжджаю, можу розслабитися. І можу поговорити про речі, про які не поговорю в цивільному житті з іншими людьми. Сюди можу приїхати та відпочити”, — сказав Олексій.

За рік роботи реабілітаційного центру тут прийняли понад сотню українських захисників. Відновитися після травм та хвороб їм допомагає команда фахівців. Віталій Надурак займається реабілітацією вже понад 10 років, веде приватну практику. Останній рік тричі на тиждень безкоштовно працює в центрі Наталії Тарабалки.

“Коли з’явилася необхідність для держави працювати, переключився і тут працюю як волонтер. Паралельно займаюся і навчанням. Збираю в соцмережах своїх учнів, які в мене навчаються, і вони допомагають мені. І ось таким чином працюємо”, — розповів травматолог-реабілітолог.

У планах облаштувати кімнати на другому поверсі, щоб військовослужбовці могли залишатися в центрі з ночівлею, а також — відкрити кабінети психолога, фізіотерапії та відновити систему опалення і водопостачання. На території облаштувати ставок для риболовлі як один із видів реабілітації бійців. Однак на все це потрібні додаткові кошти. Щоб отримати підтримку від держави, Тарабалка планує відкрити медичну ліцензію та подати запит до Міністерства ветеранів для створення мультидисциплінарної команди.

“Коли ти бачиш радість у їхніх очах, ти сам оживаєш. Спосіб життя, яким я зараз живу, дає мені можливість творити, а не існувати. Я скажу — давайте чимось займатися, щось робити, а не існувати. Бо якщо життя віддали наші діти, то віддали не для того, щоб ви хотіли померти. Вони загинули, а ви живіть”, — сказала мама загиблого Героя України.

Читайте також: Україна піклується про своїх ветеранів і прагне надати їм усі види підтримки: принципи політики героїв (ВІДЕО)