Україна має величезні потреби: інтерв’ю з заступницею глави Мінрозвитку Олександрою Азархіною

Олександра Азархіна. Фото: uatv.ua

26 вересня в Брюсселі відбулося засідання керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Підсумки цього заходу сьогодні, 27 вересня, телеканалу FREEДOM прокоментувала заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Ведучій — Віталій Сизов.

— Ваша оцінка засідання комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів?

— Засідання керівного комітету мультидонорської платформи — це вже підсумки того, що ми напрацювали протягом щоденної роботи спільно з партнерами та донорами.

Україна має величезні потреби. Те, що ми рахуємо спільно зі Світовим банком, Єврокомісією, ПРООН — це мільярди. Але очевидно, що таких ресурсів немає і нам потрібно фокусуватися і визначати пріоритети.

Таким чином, минулого року ми вийшли на розуміння потреби в 14 млрд доларів. В цьому році ми говоримо про те, що необхідно закрити фокус, який був в минулому році, й запланувати також відновлення 2024 року.

Ми говоримо про 5 ключових секторів. І головним для нас, як для України, було презентувати і пояснити, чому саме ці сектори є ключовими для інвестицій і підтримки, як ми можемо організувати це спільними зусиллями.

Окрема частина стосується макрофінансової допомоги. Це те, чим більше займається Міністерство фінансів.

Велика частина, яку ми ведемо й Олександр Кубраков, як співголова керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України, — це розуміння як розгортати це відновлення по секторах.

Перший сектор — енергетика. Явно, що наступна зима не буде легшою, ніж попередня. Ми бачимо загрози, які є військовими, ми маємо необхідність для того, щоб енергетична галузь була першою, яка отримала фінансування.

Другий сектор — відбудова житла. Ми запустили багато важливих і прозорих інструментів допомоги громадянам, від дрібних ремонтів до відновлення повністю знищеного майна. Ми працюємо тут не тільки самі, ось, Світовий банк готовий вкласти щонайменше 800 млн доларів в продовження цієї програми.

Третій сектор — експортна логістика. Цей сектор став ключовим, тому що наша економіка експортоорієнтована, і без нормальної логістики ми не отримуємо можливості вивезення своїх товарів. Зараз маємо першу надію на те, як буде працювати український зерновий коридор. Це те, що існує в нас зараз вздовж лінії узбережжя поза Чорноморською зерновою ініціативою. Ми вже починаємо працювати над іншими категоріями товарів.

Наступні сектори — муніципальна інфраструктура, соціальна інфраструктура, потреба підтримки приватного бізнесу та розмінування.

Це все те, що є на поверхні. В глибині це численні розмови, перемовини, які стосуються конкретних проєктів, конкретних інструментів фінансування. Де ми маємо кредит, які країни чим можуть допомогти. Наразі ми вже дійшли до того, що вони мають і прагматичні інтереси, вони мають інтереси участі їхнього бізнесу, вони мають і політичні інтереси. Їм треба теж якимось чином пояснювати своїм виборцям ту допомогу, яку вони дають Україні. І тому велика частина вчорашньої розмови була присвячена реформам — яким чином Україна може посилити себе інституційно, щоб насправді ці інвестиції мали більший ефект.

— Голова уряду Деніс Шмигаль напередодні повідомив про дефіцит бюджету — близько 42 млрд доларів. Чи ви почули на заході, що цей дефіцит буде якось компенсовано або буде розроблена система для розв’язання цієї?

— Ми працюємо тут спільно з партнерами. Перш за все, це Європейський Союз та Сполучені Штати Америки. Вони є чемпіонами в макрофінансовій допомозі Україні. І ця робота ведеться пліч-о-пліч.

Ми розуміємо, що партнери все ж таки нас підтримують. Щодо конкретних сум не можу говорити, тому що це складні перемовини на всіх рівнях всередині країн, які нам допомагають. Але я впевнена, що Україна з цим справиться і ми будемо мати сталий бюджет.

— Чи обговорювали питання 15 млрд доларів, які, на жаль, не були ще надані Україні. Вони перейшли до наступного року?

— Насправді, так. Наш перший пріоритет — закриття потреби, яка є ще у 2023 році. Потім ми говоримо про потреби 2024 року.

Зараз основні фінанси, які є в Україні, — це фінанси, які ми отримуємо завдяки міжнародним фінансовим установам. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк, Світовий банк — це ключові наші партнери. Є й інші. І якраз через них партнери шукають можливість надати фінансування Україні в найбільш системному вигляді.

Разом з тим, ми зацікавлені в грантовій допомозі. Грантова допомога має під собою вже певні вимоги до України. Це цілком зрозуміло, бо ті, хто нам допомагають, мають право розуміти, що з цими коштами відбувається. Велика роль, наприклад, тут є у Японії.

Буквально недавно там були остаточно ухвалені підзаконні акти, які дозволять Україні отримати від Японії грантової допомоги на 600 млн доларів на різні ключові сектори.

І таких проєктів буде більше. Ми також їх побачимо і в інших країнах “Великої сімки” і не тільки. Тобто робота ведеться.

Не можна сказати, що зараз це буде так легко. Тому що, по-перше, пріоритет, безумовно, оборона. І вся допомога, яку Україна отримує від партнерів, перш за все це на оборону. Так само це є пріоритетом для українського бюджету.

Все, що робиться зараз для відновлення, — це теж є частиною нашого спротиву. Бо чим сталішою буде наша економіка, тим легше нам буде воювати. Тому що українська економіка — це податки, податки — це зарплати нашим військовим. Це все дуже пов’язано.

Але якщо взагалі оцінити, в мене є стриманий оптимізм, і я розумію, що партнери нас чують, партнери нас розуміють. Ми маємо бути з ними не капризними дітьми, ми теж маємо бути партнерами й виконувати зобов’язання, які беремо на себе. Тоді матимемо успіх.

Напередодні зустрічі в пресі з’явилася різна інформація, що ніби у Сполучених Штатів Америки якісь є вимоги до допомоги. Нібито вони пов’язують цю допомогу з виконанням вимог в мілітарній сфері. Що до вашої сфери відновлення, чи почули ви якісь вимоги, чи взагалі хтось ставив вимоги?

— Немає ніяких жорстких вимог. І насправді, я гадаю, Україна має лідерство в процесі реформ. І це те, що перш за все нам потрібно. І тут ми просто маємо працювати разом.

Те, що я бачила на платформі, це теж було про партнерську розмову, про розуміння, як ми можемо спростити життя України. Так, є вимоги, наприклад, від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вони є всім відомі, вони є дуже сталими, дуже широкими. Все це є там ключовим орієнтиром. Є великі вимоги, які стосуються євроінтеграційних процесів. Тобто ми в будь-якому випадку вже працюємо в межах якихось вимог.

Але нам, українцям, треба розуміти, що реформи — це не щось, що нам дають зверху. Це ми самі розробляємо, і це працює на наші інтереси, тому що ми розуміємо, що без реформ нам не перемогти. Нам потрібні реформи для перемоги.

— Питання українського експорту і судноплавства в Чорному морі з українських портів. Чи є якісь підстави думати, що воно буде вирішено саме через судноплавство? Бо ми знаємо, що можливості експорту не морем доволі обмежені. Чи порушивалось це питання, і чи готові партнери долучатися до розв’язання питання морського “зернового коридору” без залучення країни-агресора Росії?

— Ми тут працюємо з багатьма партнерами. Це дуже, звісно, чуттєве питання. Ми всі уважно спостерігаємо за російськими атаками на портову інфраструктуру, і ми розуміємо, що для нас важливим є ППО для Одеси, Дунайського кластеру. Це те, що нам необхідно, і в цьому питанні це є пріоритетом. Все, що стосується іншого, — це вже механіка. І механіка, в принципі, може бути вирішена. Ми бачимо конструктив і бачимо, що партнери з нами готові тут працювати.

— Ви мали зустріч зі спецпредставницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Як вона сприймає свою нову посаду, які в неї пріоритети?

— Мене дуже надихнула розмова з пані Пріцкер, тому що це максимально конкретна людина, яка сфокусована не просто на загальних цифрах, загальних розмовах, а на конкретних проєктах. Вона хоче чути від нас не якісь гасла, вона хоче бачити проєкт тут, у цій галузі, і який буде результат. Зокрема, як інвестиція дасть поштовх економіці, тобто можливості зростання ВВП. Дуже конкретні речі.

Гадаю, що інфраструктурні інвестиції якраз є ключем, щоб дати можливості для бізнесу. Явно, що питання логістики є ключовим у ядрі всіх питань.

Мені здається, що з таким потужним адвокатом України як Пенні Пріцкер у нас будуть і американські компанії-інвестори.

— Тобто вони готові інвестувати навіть зараз, в умовах бойових дій?

— Мені здається, що буде. Звісно, це непросто, але окрім бойових дій їм теж треба розуміти, в якому взагалі бізнес-середовищі вони будуть працювати. Щоб наш ринок був відкритий, зрозумілий для них, щоб у них була повна довіра.

Як вони бачать економіку України? Як ви її бачите?

— Фокусуємося на тих секторах, які я назвала, починаючи від енергетики та житла, і рухаючись до муніципальної інфраструктури. Це те, що стосується безпосередньо відбудови.

Коли ми говоримо про економічні пріоритети, то це та робота, яку ми ведемо на рівні уряду, перш за все, з Європейською комісією. Те, що є в межах плану з відновлення України. Широкій публіці будуть скоро теж презентовані ті галузі, які дадуть найбільший поштовх до розвитку. І наші партнери, перш за все, кажуть: Україно, презентуй, що ти бачиш, як ти хочеш себе розвивати. І тут ми бачимо повне партнерство.

Керівниця української служби Генеральної дирекції з переговорів щодо сусідства та розширення Європейської комісії Ганна Ярош-Фрііс казала щодо допомоги Європейського Союзу на 50 млрд євро, що вони чекають від України план, в який можуть вкладатися інші донори — не члени Європейського Союзу. Чи є вже якийсь проєкт цього плану?

— Драфт плану є. Якраз вчора його було презентовано на донорській координаційній платформі. Ми з командою міністерства організовуємо консультації також на рівні локальної та регіональної влади. Для нас це дуже важливо, для партнерів європейських — також. Тобто це буде широке обговорення, але кістяк плану є. І тут ми бачимо можливості якраз для гарної координації.

Прямий ефір