Засідання Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України провели у Брюсселі — деталі 

У Брюсселі відбулося 6-те засідання Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Учасники заходу обговорили потреби у фінансуванні дефіциту бюджету та пріоритетних напрямів відновлення на 2024 рік, ключові елементи плану України, який уряд розробляє у межах програми ЄС Ukraine Facility, а також можливості подальшого розширення платформи донорів, інформує FREEДОМ із посиланням на пресслужбу Кабміну. 

Одне з важливих питань, про що також йшлося на засіданні, необхідність формування єдиної карти реформ та приведення вимог від різних донорів до єдиного документу — Плану реформ України.

Як наголосив міністр фінансів України Сергій Марченко, пріоритетом державного бюджету на 2024 рік є безпека та оборона, що буде повністю профінансовано за рахунок внутрішніх надходжень до бюджету. 

Потреба у міжнародному фінансуванні, зокрема на соціальні та гуманітарні видатки у 2024 році, за словами міністра, становить близько 43 млрд дол. 

Співголова Платформи від України, віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков презентував партнерам пріоритети відновлення України на наступний рік, розповів про хід відбудови, поточні потреби фінансування та досягнуті результати, зокрема у сфері реформ. 

“Серед пріоритетних напрямів відновлення — енергетика, відбудова житла, критичної та соціальної інфраструктури, гуманітарне розмінування та допомога приватному сектору. У 2024 році ми хочемо зосередитися на проєктах, які сприятимуть економічному зростанню та створенню робочих місць”, — сказав Кубраков. 

Ключові елементи Плану України в межах програми ЄС Ukraine Facility презентувала перша віцепрем’єр-міністерка України — міністерка економіки Юлія Свириденко.

“Програма Ukraine Facility створює надійний фундамент для відновлення та розвитку держави. Але потреби у фінансуванні відновлення України після війни значно перевищують обсяги програми. З огляду на це, одне з ключових завдань Плану України — стати основою для подальших перемовин з партнерами щодо розширення програми”, — зазначила Свириденко.  

З часу останнього засідання Координаційної платформи у липні поточного року українська команда відновлення працювала з міжнародними донорами над визначенням пріоритетності потреб, покращенням інституційної спроможності для ефективного використання коштів, впровадженням реформ для забезпечення прозорості та підзвітності на всіх рівнях, акцентували в Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України. 

“Маємо прогрес по ключових реформах: впровадження найкращих міжнародних практик у сфері публічних закупівель, максимальне оцифрування послуг та процедур в будівництві, посилення відповідальності за порушення, запровадження електронної екосистеми управління відбудовою DREAM”, — зазначили у відомстві. 

Говорячи про ключові напрямки роботи Координаційної платформи донорів на 2024 рік, глава уряду Денис Шмигаль наголосив, що серед них — швидке відновлення України, зокрема за п’ятьма напрямами: 

• енергетика; 
• гуманітарне розмінування;
• відновлення житла;
• відновлення критичної та соціальної інфраструктури;
•  допомога приватному сектору.

“Потреби швидкого відновлення України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину потреб, решта витрат переходять на 2024 рік. Розраховуємо на підтримку міжнародних фінансових організацій та агенцій, зокрема Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, USAID, Японського агентства міжнародного співробітництва та інших”, — зазначив прем’єр-міністр.

Наступне засідання Платформи планують провести у Києві.

Читайте також: Відбулося засідання Багатосторонньої координаційної платформи донорів із підтримки України: головні підсумки з Брюсселя (ВІДЕО)

Довідково. Багатостороння координаційна платформа донорів для України розпочала роботу в січні 2023 року. Її мета — координація міжнародних зусиль щодо фінансової підтримки відновлення України в коротко- та середньостроковій перспективі. Платформа об’єднує представників України, G7, Європейського Союзу, а також партнерів з низки міжнародних фінансових інституцій.