Зруйнована школа та заміновані будинки: як село Правдине Херсонської області відновлюється після деокупації (ВІДЕО)

У селі Правдине Херсонської області люди не впізнали свої домівки після того, як там майже дев’ять місяців жили російські військові. Бруд з осель вимивали тижнями, а всі цінні речі, техніку та меблі російські окупанти вкрали. А коли відступали, ще й замінували двори. Не вціліла і місцева школа, яку військові РФ розбомбили, повідомляє FREEДОМ.

Директорка місцевої школи Світлана Стрілецька розповіла, що саме в її погребі вона з родичами та сусідами ховалися під час окупації. Коли у багатьох почали закінчуватися запаси їжі, її сім’я допомагала чим могла.

“Коли люди приїжджали й говорили, що у нас немає чого їсти, ми виносили й роздавали все з льоху”, — сказала вона.

В окупації разом із чоловіком Світлана прожила 3 місяці. Навіть коли в селі зникли світло і газ. Їхати довелося раптово, коли сусіди попередили, що за нею вже їдуть окупанти.

“Мені сказали: “Анатоліївно, біжіть, за вами їдуть”. Ми з чоловіком як стояли на подвір’ї у спортивних костюмах, так у спортивних костюмах ми й поїхали”, — згадує жінка.

Потім у їхньому будинку оселилися російські загарбники. Жінка розповідає, що жити в рідних стінах досі гидко і страшно.

“І бридко, і боюся. Іноді як подумаю, що тут пів року жили ФСБшники, і знають кожен куточок. Вночі я не сплю, я просто дивлюся у вікно”, — каже Світлана.

Вона з чоловіком повернулися додому в перший же день після звільнення села. Спочатку подружжя навіть не могло зайти до своєї оселі. Усе було завалено сміттям.

Після багатоденного генерального прибирання жінка потрапила до лікарні.

“У мене було обструктивне запалення легень, спричинене хімічними речовинами. Я так надихалася цим усім, що навіть отримала запалення легенів”, — розповіла вона.

Залишали після себе окупанти й смертоносні сюрпризи — двір скрізь був замінований.

“Ми коли зайшли, у хаті лежало 5 мін. Біля порога був заритий 90-й снаряд”, — зазначила Світлана.

Військові РФ поцілили просто в шкільну бібліотеку. Вчителі з-під руїн діставали вцілілі підручники. Тож навчальний рік у Правдиному розпочався дистанційно. Але незважаючи ні на що, Світлана вірить, що її рідну школу відбудують.

“Школа — це моє життя. Я просто без школи не можу. Я дуже хочу, щоб школа відновилася. Якщо не буде нашого навчального закладу, не буде села”, — впевнена Світлана.

Після дев’яти місяців окупації у Правдиному вже відновили електрику. Люди потроху починають приходити до тями після пережитих жахів. І чекають на перемогу України.

Читайте також: 11 дітей повернули з окупованої частини Херсонщини — що відомо