Рік звільнення від окупації: як відновлюють Ізюм (ВІДЕО)

10 вересня 2022 року українські військові звільнили міста Ізюм і Куп’янськ Харківської області від російських окупантів. Блискавичний контрнаступ у Харківській області за лічені дні змінив хід війни, розв’язаної президентом РФ Володимиром Путіним в Україні. Тоді Москва зазнала найсерйознішої поразки після відступу з Києва. Тікаючи з міст, російські окупанти залишили після себе суцільні руїни, вбитих і закатованих людей, знищені школи, лікарні та житлові будинки. Через рік після деокупації над Ізюмом майорить синьо-жовтий прапор, повністю відновлено електро- і водопостачання. Люди повертаються додому, повідомляє FREEДОМ.

“Головна площа Ізюма. Ще догорає будівля місцевої адміністрації, навколо все зруйновано. Але нічого, все відбудуємо, а Ізюм був, є і буде Україна!” — під час визволення міста заявив офіцер 95-ї Окремої десантно-штурмової бригади Юрій Кочевенко.

Через рік після визволення від російських загарбників міська площа має такий вигляд: танцюють діти, лунають пісні, а байкери проводять пробіг, який присвячують усім воїнам, що визволяли Ізюм.

“Ми вже рік без цих підлих людей, які на нас напали. 24 лютого почалася війна, а 26 лютого ми це вже відчули на собі. Першими. Я думаю, що коли ми переможемо, буде дуже весело в цей день, тому що це день — коли звільнили місто. Я дорослий чоловік, із бородою, брутальний, але я плакав”, — зізнався байкер Богдан Гнєдовський.

Рятувальник з Ізюма 39-річний Костянтин Маляров загинув під час обстрілу міста 12 травня 2022 року. Він із колегами повертався з гасіння пожежі, коли росіяни почали бомбити місто. Чоловік отримав смертельні поранення. На його честь, а також на честь закатованого письменника Володимира Вакуленка в Ізюмі зараз названо вулиці.

“Вони, зрозуміло, що сховалися, але воно і там його дістало. Миттєва смерть. Двічі його поранило, спочатку в ногу, потім у серце. Ми не вірили, і зараз я не вірю. Дуже шкода таких людей, адже тільки-но хтось йому зателефонує і повідомить: “Костя, потрібна твоя допомога”, він одразу ж усе кидає і поспішає на допомогу. Дуже шкода”, — каже Зоя Кузнєцова, теща Костянтина Малярова.

Інга Дорогова була в окупації в селі Капітолівка, що за 10 км від Ізюма. У день визволення міста дівчина одягла вишиванку, яку дивом не знайшли російські військові під час обшуків у її будинку.

“До нас додому приходили з перевіркою два чи три рази російські військові. Вишиванки наші висіли в шафі, у нас також усі байкерські обладунки висіли в шафі, вся ця шкіра. У мене в книжковій шафі стояли українські книжки. Знаєте, як писали в книжках: “Неволя гірша за смерть”. Ось так ми почувалися, ми почувалися пригнобленими в окупації. Ти не можеш вільно пересуватися, ти не можеш вільно висловлюватися, ти фактично перебуваєш у в’язниці”, — згадує Інга.

Дмитро Сенчук не був в окупації. У день звільнення Ізюма писав усім своїм друзям і знайомим один і той самий текст: “Я їду в Ізюм. Ти зі мною?”. Він зізнався, що минув рік, але всі переживання того дня пам’ятає мало не щохвилини.

“Були емоції: ось ти їдеш додому. Шлях був дуже-дуже важкий, тому що блокпостів дуже багато було, перевірки, кого попало туди не пускали. У мене навіть зараз сльози на очах. Ми заїхали в Ізюм, на стелі на в’їзді стояли, напевно, години дві. З військовими ми обіймалися, дякували. А коли вже сюди заїхали, через річку почали переїжджати, через понтон, запах гару такий стояв, що відчувалося: ось саме тут була війна”, — ділиться спогадами Дмитро.

Ізюм був під російською окупацією сім місяців. Це місто — одне з найбільш зруйнованих в Україні. Інфраструктура постраждала на 80%, практично всі адміністративні будівлі були зруйновані, великих пошкоджень зазнали житлові будинки. Прилеглі села та селища Ізюмського району противник просто стер з лиця землі. Після звільнення сюди поступово повернули електроенергію, газ і воду. Наразі проводиться реконструкція 60 житлових будинків та критичної інфраструктури.

“Перше — це житлові будинки. Сьогодні по мікрорайонах розпочато і тривають роботи. Друге — проєктуються і там будуть проводитися роботи, плюс там, де незначні руйнування, людям виплачуються по єВідновленню кошти. Наразі ми розпочали роботу по знищеному майну і таким чином рухаємося. Там, де можливо, намагаємося повернути до нормальної роботи всі державні установи, я маю на увазі центри надання адміністративних послуг, РАЦСи, архіви, податкову, казначейство. Усі вони зараз перебувають у пристосованих приміщеннях”, — повідомив начальник Ізюмської районної військової адміністрації Степан Масельський.

Попри великі руйнування і неможливість швидкого відновлення, додому вже повернулися тисячі людей. До війни в Ізюмі налічувалося майже 50 тис. жителів, після визволення залишилося 5 тис. Нині в Ізюмі мешкає приблизно 27 тис. осіб, повідомили в адміністрації. Усі вони вдячні українським захисникам за право бути незалежними, жити в рідному місті, яке тепер вважає 10 вересня 2022 року своїм другим днем народження.

Читайте також: “Балаклійський прорив”: як українські захисники звільняли Харківську область рік тому (ВІДЕО)

Нагадаємо, через рік після деокупації Харківської області розмінувати територію повністю не вдалося — на це піде ще не один рік.