Російська цивільна авіація нині переживає серйозні проблеми через санкції та необхідність власного розвитку авіаційної індустрії, що вимагає великих зусиль та витрат ресурсів. Про це сьогодні, 9 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів пілот “Аерофлоту”, капітан лайнера А-320 Андрій Литвинов.
“Льотчики, профспілки, і ті, хто розуміє, як працює цивільна авіація, ми завжди стояли на тому, що нам необхідні свої російські літаки, як це було за Радянського Союзу. Але ми пішли іншим шляхом. “Ефективні” менеджери, які стали на чолі російських авіакомпаній, вони пішли шляхом авіаційного лізингу”, — сказав він.
Російський пілот підкреслив, що авіаційний лізинг набагато простіший, вигідніший і безпечніший варіант, ніж розвиток власної авіаційної індустрії.
“Навіщо розвивати свою авіацію, коли можна взяти в лізинг або купити готовий літак? Але вони пішли цим шляхом, хоча ми на всіх майданчиках сурмили про те, що необхідно розвивати свою цивільну авіацію”, — акцентував він.
За словами Литвинського, тепер російська влада в “пожежному порядку” намагається налагодити галузь цивільного авіабудування, однак у неї це не виходить.
“Санкції, звичайно, впливають і на роботу цивільної авіації, тому за короткий термін імпортозамістити не вийде. Має пройти певний час, мають бути витрачені величезні ресурси, підкреслюю, величезні ресурси. Це і людські ресурси, і фінансові. За ці роки ми розгубили фахівців, які можуть просувати галузь цивільної авіації. Зараз усе втрачено. Тому це займе багато часу, сил, ресурсів і грошей. Моя особиста думка, як мінімум років 15-20, не менше”, — підсумував Андрій Литвинов.
Читайте також: У Росії очікується занепад авіаційної галузі через санкції та швидкий знос авіапарку, — Барановський
Нагадаємо, за два роки російські авіакомпанії втрачатимуть іноземні літаки, що залишилися у них, оскільки лайнери потребуватимуть капітальних ремонтів. Про це на початку серпня глава держкорпорації “Ростех” Сергій Чемезов поінформував президента Володимира Путіна. Наразі в Росії є понад 700 пасажирських літаків, але до 2026 року країна може втратити щонайменше половину з них.