Сьогодні о 08:30
Напередодні нового політичного сезону тема можливих переговорів між Україною та Росією вкотре активізувалася.
Спроби звести за одним столом президента України Володимира Зеленського та президента країни-агресора РФ Володимира Путіна робляться здебільшого з боку країн, які так чи інакше є дружніми або більш-менш лояльними до Росії.
Слизька дипломатія
29 серпня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив нерозуміння того, чому критикують прихильників “перемир’я” та “мирних переговорів”. На його думку, глави МЗС країн Європейського Союзу не займають позицію за мир.
“Якщо хтось виступає за негайне припинення вогню та мирні переговори, його негайно засуджують і таврують як російського шпигуна, кремлівського пропагандиста, друга Путіна”, — заявив Сійярто.
У той же час ліванські ЗМІ пишуть, що президент Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммед бен Заїд на прохання Папи Римського Франциска хоче організувати зустріч президентів України та РФ. За версією видання L’Orient-Le Jour, зустріч хочуть влаштувати під час конференції ООН зі зміни клімату-2023, яка проходитиме з 30 листопада до 12 грудня у Дубаї.
Переговори між Україною та РФ можуть стати і темою зустрічі президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана з президентом РФ Володимиром Путіним. Вона має відбутися наступного тижня у Сочі. Напередодні агентство Bloomberg написало, що турецький лідер має намір відродити зернову угоду у розширеному масштабі. Він закликав західні країни допомогти перетворити цю ініціативу на основу миру між Росією та Україною. У ході нещодавньої телефонної розмови з Путіним він нібито “довідався з перших рук про вимоги та очікування Росії”.
Про те, що президент України Володимир Зеленський має особисто приймати рішення щодо будь-яких потенційних переговорів із Путіним, заявив представник Держдепу США Метью Міллер.
“Ми ясно дали зрозуміти, що саме Україна керує процесом, коли йдеться про її майбутнє, і це стосується будь-яких потенційних переговорів”, — заявив він.
Позиція України: мир в Україні може бути лише на основі формули миру України. До речі, вона має стати однією із провідних тем виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН у вересні.
“Базис має бути українським, тому що війна в Україні. А пропозиції можуть бути будь-якої держави, тому що для нас цінні досвід та думки кожної з країн, які дійсно хочуть миру, а не підіграти Росії, не підіграти на формулі миру заради майбутніх економічних відносин з Росією. Тому що це гра з живими людьми”, — вважає Володимир Зеленський.
Київ допускає переговори з країною-агресором РФ лише після виведення російських військ із окупованих українських територій. Ідею прямих переговорів із Москвою до цього офіційний Київ не приймає.
“Ми більше не хочемо вести прямі переговори з Володимиром Путіним. Злочини, вчинені з початку агресії нашої країни, надто серйозні, щоб ми могли сидіти за одним столом. Ми можемо вести переговори з Росією після виведення їхніх військ із наших земель, але не з Путіним. Ця мета може бути досягнута за допомогою міксу війни та дипломатії. Наші генерали займаються першим, їхнє завдання спонукати росіян до відступу та зрозуміти, що краще говорити, ніж воювати. Я дбаю про дипломатію та діалог, коли це можливо”, — сказав в інтерв’ю Corriere della Sera міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Прикладом “успішних” переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним Кулеба назвав переговори глави приватної військової компанії “Вагнер” Євгена Пригожина, який домовився про гарантії безпеки, а потім Путін його вбив. Кулеба підкреслив, що немає підстав вважати, що в будь-яких інших переговорах Путін поводитиметься інакше.
Водночас, міністр закордонних справ України вважає, що майбутній політичний сезон у світі може виявитися непростим для України в дипломатичному сенсі, оскільки звучатимуть заклики щодо нібито необхідності переговорів із РФ у різних державах.
Реагувати на “переговорне скиглення” росіян, за словами радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, Україна не планує, оскільки в цьому немає сенсу.
Для відновлення переговорів Росія має:
- повністю залишити територію України;
- змінити політичну еліту;
- визнати військові злочини;
- видати організаторів війни для суду.
Розбір експертів
Про перспективи переговорів між Україною та РФ — в ефірі телеканалу FREEДОМ докладно говорили:
- Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Павло Латушко, політик, дипломат, заступник керівника Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Будь-які переговори на цьому етапі означають капітуляцію України
— Путін нічого розуміти не буде. Він абсолютно озлоблений, абсолютно не інтелектуальний для того, щоб розуміти причинно-наслідкові зв’язки. У публічних виступах він постійно когось звинувачує. Тобто — людина боягузлива, і тому вона неспроможна взяти на себе ту чи іншу частину провини. Він завжди шукає когось, кого можна зробити винним.
Не існує, на превеликий жаль, сьогодні ізоляції Росії. Потрібно без ілюзій на це дивитись. Росія має змогу обходити санкції. Росія має можливість отримувати певні інгредієнти, у тому числі виробничо-електронної промисловості для того, щоб виробляти ті самі “Іскандери”, та атакувати територію України.
Немає ніяких мирних переговорів. Будь-які переговори на цьому етапі означають капітуляцію України. Це пропозиції Україні капітулювати.
Переговори можливі у разі, якщо буде відновлено територіальну цілісність України.
Якщо Росія залишить територію України, звичайно, можна сідати за стіл переговорів, щоб обговорити і підсумки війни як такої і питання безпеки регіону в цілому. Решта це фікція. Особливо словосполучення “мирні переговори”.
Під час війни мирні переговори неможливі, тому що є безумовна країна-агресор. Це не війна за спірну територію, не війна за спірний конфлікт тощо. Це війна класичного окупаційного типу. Є агресор. Після виходу агресора з території України розпочинаються переговори.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: В основі переговорного процесу — формула миру Зеленського
— Йдеться фактично про формування нової архітектури міжнародної безпеки, тому що ціла низка пунктів формули миру стосується не лише війни між Росією та Україною та умов її завершення, вона стосується питань глобальної безпеки.
Йдеться про глобальну продовольчу, екологічну та ядерну безпеку. І саме це дає перспективу формулі миру, широкий міжнародний контекст для її реалізації.
Ми бачимо початок переговорного процесу. Наприкінці червня у Копенгагені була зустріч політичних радників країн “Великої сімки”, низки європейських країн, України та кількох країн глобального Півдня. На початку серпня було продовження, але вже в Саудівській Аравії, де зібралися представники понад 40 країн світу, у тому числі й країни, які контактують з Росією, мають з нею активні економічні та політичні відносини. Йшлося саме про формулу миру в основі переговорного процесу.
В основі переговорного процесу, що зараз уже відбувається, лежить саме формула миру Зеленського. Переговори йдуть і щодо конкретних пунктів, і загалом про загальну модель як припинення війни, так і міжнародної безпеки. За окремими пунктами цієї формули створено робочу групу. І йде вже напрацювання конкретних документів, які можна буде реалізувати у майбутньому.
Йдеться про великий довготривалий дипломатичний проект, спрямований на забезпечення миру в Україні, на справедливе завершення нинішньої війни з урахуванням наших позицій та інтересів, які викладені у формулі миру, а також формування нової архітектури безпеки в усьому світі.
ІГОР РОМАНЕНКО: З Путіним неможливо прийти до чогось безпечного
— Росію треба перемагати як терористичну державу.
Треба розуміти, що з Путіним прийти до чогось більш-менш безпечного для України навряд чи вдасться.
Я хотів би нагадати приклади 2014 року. Американці з росіянами в неофіційному середовищі на фінських островах зустрічалися, а потім були Мінські угоди, які вели нікуди або фактично до нашого програшу.
Наразі частина політичних діячів і не лише в Америці знову шукають можливості до переговорів. Ми маємо приклад представника НАТО, який говорив про можливість здати наші території за те, щоб Україну прийняли до НАТО.
Як би вони не говорили, що без України про Україну ніхто нічого не вирішуватиме. А насправді їхні неофіційні структури свідчать, що їм не потрібна переможена Росія. Їм потрібна ослаблена Росія, яка згодом допомагатиме їм.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Є спроби нав’язати Україні домовленості
— Є певна тенденція. Та інформаційна кампанія, що розгорнута у західних ЗМІ, свідчить про спроби нав’язати Україні характер так званих домовленостей. Тобто садити нас за стіл переговорів, давши нам певні гарантії в обмін на територіальні поступки.
Натомість є військово-технічна допомога, яку надають Україні. День Незалежності охарактеризувався заявами низки країн про передачу чергового пакету військово-технічної допомоги Україні. Німеччина, Нідерланди, Литва заявили про передачу військово-технічної допомоги. І традиційно США заявили про черговий етап підготовки військово-технічної допомоги для нашої країни.
Теза про те, що Захід втомився від України, і Захід не має ні коштів, ні озброєння, щоб і надалі підтримувати українську державу в момент протистояння російській загрозі та агресії, абсолютно не відповідає дійсності.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Ніхто не повторюватиме помилки Будапештського меморандуму
— Ми маємо досвід деокупації деяких міст. Наприклад, не було штурму Херсона. Були створені умови, що росіяни просто змушені були тікати, інакше вони були б там знищені.
Ми можемо певною мірою спроектувати це у більш глобальному масштабі. Наприклад, той самий Крим. Коли буде розуміння з боку російського керівництва, що Україна має повний контроль над Кримом з погляду завдання військових ударів.
Надія на те, що у російській владі відбудуться якісь зміни, завжди залишається. Люди, які можуть прийти на місце Путіна, на першому етапі явно будуть зацікавлені якнайшвидше закінчити війну. У них більше буде на думці утримання влади всередині РФ. І на цьому можна зіграти. Під егідою, зокрема наших партнерів, у контексті формули миру можна буде робити якісь певні кроки чи дії, які стосуватимуться не військової деокупації Кримського півострова.
Більш ніж впевнений, що ніхто не повторюватиме помилки Будапештського меморандуму чи інших документів, які раніше підписувалися Росією. В них не було інструментів чи механізмів примусу Росії до виконання того, що там записано.
Під егідою міжнародного співтовариства країн-членів ООН можна буде говорити про трохи більш розтягнуту в часі деокупацію. Вона може навіть десь допомогти частині російської еліти зберегти лице, вивести свої війська, вивести російських громадян, повернути награбоване і на цьому поставити крапку.
Така можливість є. Президент нічого нового не сказав. Він просто вкотре наголосив, що Україна готова розглянути будь-які варіанти, але ці варіанти мають бути реальними, і фіналом цих усіх варіантів у короткій перспективі має бути повернення всіх наших територій. Це дуже важливий сигнал для наших партнерів.
ПАВЛО ЛАТУШКО: Буде виставлений ультиматум: що мають зробити Лукашенко та Путін
— Є спільна позиція: коли Україна перемагає, то ніхто з Росією не говоритиме.
Ну, а де там місце самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка? А він рветься та намагається влізти у ці переговори. Кричить, давайте домовлятись на території Білорусі. А хто він у цих переговорах? Він у цих переговорах такий самий, як Росія. Він також визнає, що він є агресором.
З Росією ніхто не хоче говорити. Чому маємо говорити в цій ситуації з Лукашенком? Настане час, коли не переговори будуть мати проходити, а буде виставлено ультиматум: що має зробити Лукашенко і що має зробити Путін.
Усі розуміють, що без вирішення цього завдання дуже складно уявити безпечну Європу в нашому регіоні. Поки Лукашенко та Путін будуть при владі, завжди буде ризик повторення сьогоднішніх подій.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
