Росія пів року тому обстріляла село на Львівщині: як люди оговтуються після трагедії (ВІДЕО)

Маленьке село Велика Вільшаниця, що в Золочівському районі розташоване за 56 кілометрів від міста Львів. 9 березня там сталася найбільша трагедія за історію його існування. Внаслідок російського ракетного обстрілу близько 4-ї години ночі загинули 5 жителів цього населеного пункту — дві жінки та троє чоловіків віком від 50 до 60 років. Усі загиблі перебували під час удару вдома. Через півроку після трагедії люди намагаються оговтатися, повідомляє FREEДОМ.

Російська ракета під час чергової атаки області розірвалася через дорогу від будинку Богдана. Він згадує якби не вийшов на вулицю, щоб заспокоїти собаку — його завалило б стіною власної спальні.

“Собака у мене, коли вибухи, дуже скиглить. Вона мене розбудила. Був один вибух, потім другий, а третій тут був навпроти. Тут усе було розбито”, — каже Богдан.

Вибуховою хвилею в будинку Богдана вибило вікна та двері, знесло одну зі стін будинку, зруйнувало огорожу та ворота. Чоловік каже, досі намагається прийти до тями після тієї весняної ночі. Все літо присвятив тому, щоб відновити своє житло.

Тієї ночі 9 березня Росія атакувала Україну гіперзвуковими ракетами типу “Кинжал”. Одна з них була спрямована на село Золочівської громади. Внаслідок влучення повністю було знищено 2 приватні будинки сусідів Богдана. Загинули 5 людей. Чоловік каже, через півроку досі знаходить уламки ракети у себе на подвір’ї.

“Уламки від ракети я складаю. З городу збираю, або у дворі ще й досі можу знайти якісь уламки. Нема про що говорити, навіть цей уламок зі швидкістю міг залетіти в груди, це ще добре якщо десь так, а може і в серце відразу або в сонну артерію”, — каже Богдан.

Жителі села розповідають, відразу після того, як стався вибух, намагалися загасити пожежу. До останнього сподіваючись урятувати односельців.

“Я вийшов у коридор до себе, і дивлюся, вибух та чорний дим. Зрозумів, що десь близько приліт є. Я зібрався і одразу пішов сюди, потім пожежники вже приїхали, люди прийшли та почали допомагати, хто не байдужий до цього”, — згадує Степан.

У будинку 85-річної Марії вибуховою хвилею також вибило вікна та двері. На подвір’ї повністю знесло сарай. Жінка каже, що переживши Другу Світову війну і не могла подумати, що знову доведеться побачити жахи бойових дій і тим більше терор з боку Росії.

Своїх сусідів Марія згадує із теплотою. Розповідає, що подружжя з початку повномасштабного вторгнення нікуди не виїжджало, хоча їх діти давно живуть за кордоном.

Мешканці села Велика Ольшаниця кажуть — після тієї березневої ночі почали набагато уважніше ставитись до оголошення повітряної тривоги.

“Якщо людина не має страху, це не людина. Ось після цих вибухів, після того, як сталося у Вільшаниці два вибухи, тепер коли повітряна тривога, коли вже пишуть, що ракети на Львів, то вже в людини інше самопочуття, тривога, страх. Ракети можуть падати будь-де, ти не знаєш, де ховатися — або в льох, або підеш під дерево і там впаде, ніхто не знає, яка доля людини”, — каже Степан.

Ті зруйновані будинки, в які влучила російська ракета, поки що ніхто не відновлює. Крім Бограчів, тієї ночі загинула ще одна сімейна пара та їхній знайомий, вони тоді просто приїхали на вихідні на дачу. Їхній сусід Богдан каже — досі не може спокійно спати. Але триматися допомагає те, що треба продовжувати ремонтувати свій будинок. І дожити до перемоги України у війні, яку розв’язала Росія.