Вступ до НАТО в обмін на територію: заяву представника Альянсу обговорюємо з експертами

Президент України Володимир Зеленський на липневому саміті НАТО у Вільнюсі. Фото: ap.org

15 серпня керівник апарату генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен заявив, що рішенням для України може бути відмова від території взамін на отримання членства в Альянсі.

В Україні на заяву представника НАТО відреагували блискавично. У реакціях — нерозуміння та акцент на небезпеці гри.

Реакція на заяву

Розмови про вступ України до НАТО в обмін на відмову від частини українських територій назвав абсолютно неприйнятними представник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко. Він зазначив, що участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від своїх територій грає на руку Росії. В інтересах євроатлантичної безпеки обговорювати шляхи прискорення перемоги України та набуття нею повноправного членства в НАТО.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов назвав заяву представника НАТО “дивним вкидом”, який незрозуміло для чого було зроблено.

Розмови про відмову України від територій в обмін на будь-що назвав такими, що заохочують агресію Росії, голова фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давид Арахамія. На його думку, вони узаконюють загарбницькі війни та підривають міжнародне право та ведуть до поразки демократії та тріумфу тоталітарних режимів.

Пізніше заяву Стіана Єнсена щодо відмови України від своїх територій у НАТО назвали “помилкою”.

Сам Єнсен у коментарі виданню VG заявив, що його заява, можливо, була вирвана з контексту, оскільки вона становила частину великої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні.

Про те, що ці слова могли бути такими, що “не випадково вирвалися”, в ефірі FREEДОМ сказав радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

“Мене дуже напружує, а що означає “людина вибачилася”? Вона по суті практично відкрито сказала, що ця війна має завершитися програшем України. Виходить, і прямо каже: “Давайте юридично зафіксуємо за Росією вкрадені території, рясно политі кров’ю українців”. А потім: “Ну, вибачте, я тут трохи помилився”, — зазначив він.

Подоляк вважає заяву Стіана Єнсена зовсім не невинною. За його словами, вона показало Росії, що на Заході є думка, що Україну можна дотиснути, знизити інтенсивність війни, перетворивши її на затяжний конфлікт, що згодом може призвести до великої трагедії.

Нагадаємо, на саміті НАТО в липні генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу тоді, коли на це буде згода всіх союзників і будуть виконані умови, які передбачають два виміри — модернізацію оборонних інститутів України та припинення війни.

Заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою Україна подала у вересні минулого року.

Розбір експертів

Про те, що стоїть за заявою Стіана Єнсена і як її можна трактувати, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

  • Єгор Чернєв, заступник голови комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО;
  • Федір Веніславський, представник президента у Верховній Раді України, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
  • Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: Ми не торгуємо своїми територіями

— Подібні пропозиції чи обговорення я чую особисто вже кілька місяців. Зокрема, на полях Парламентської асамблеї НАТО. У тому числі, від деяких наших партнерів. Вони говорили про те, що, можливо, варто розглянути формат входження до складу НАТО Німеччини, коли в 1955 році у НАТО увійшла лише частина Німеччини.

Але треба розуміти, що це все-таки непорівнянні речі. Тоді було справді дві Німеччини з двома різними урядами, з двома різними режимами. І що найважливіше, жодна, жодна Німеччина не претендували на завоювання одна одної.

А в нас зараз є претензії, війна, гаряча фаза. Немає підстав говорити про те, що Росія завтра піде з цих територій. Тому це непорівнянні речі.

Ми тоді ще відкидали подібні пропозиції, або навіть обговорення, як неможливі. Ми не торгуємо своїми територіями і не відмовлятимемося від жодних територій задля того, щоб вступити до НАТО. І Україна має увійти до НАТО у кордонах 1991-го року. Крапка.

Російську Федерацію, на мою думку, теж не влаштує така позиція, тому що початкова мета так званого СВО була не допустити Україну до НАТО. Як вони привселюдно про це говорили. Хоча зрозуміло, що спочатку ціль була захопити Україну. Але публічно вони виправдовували це тим, що НАТО підбирається до російських кордонів.

Сказати, що це була якась пробна куля, складно. Жодної іншої реакції, мені здається, чекати не варто.

Наша позиція від перших днів війни: дайте зброю. Ще тоді президент Зеленський сказав: мені потрібна зброя, а не таксі. Нам потрібна зброя , а не якісь вкидання, переговори та торгівля територіями.

Більше того, мені здається, що такі заяви послаблюють Альянс. Показують девальвацію їхніх цінностей та їхньої сили. Тому що Альянс, з одного боку, говорить про те, що він сильний військово-політичний блок, який захищатиме цінності демократії, територіальну цілісність, і тут же каже, що о’кей, можливо, Україні потрібно розглянути варіант обміну території на членство в НАТО.

При цьому РФ теж читає це все, теж сприймає, считуючи те, що НАТО якось готове про щось домовлятися. Навіть не щодо своєї території, а щодо території України, що є нонсенсом насправді.

Але ми свою справу робимо, і ми, звичайно, вибиваємо і більше зброї, і боєприпасів, і показуємо на полі бою, що ми здатні вибити РФ зі своєї землі. Я сподіваюся, що наші партнери так само це бачать і вірять у Збройні сили України.

ФЕДІР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ: Вплив російської пропаганди досить сильний

— Питання вичерпане для нашого народу та нашої влади однозначно та назавжди. Про це неодноразово заявляв президент. Війна закінчиться лише тоді, коли буде звільнено повністю всю тимчасово окуповану територію України, включаючи тимчасово окупований Крим.

Для нас ніякі територіальні поступки, жодні розміни, які десь у чиїйсь уяві допускаються, є неприйнятними.

Після різкої реакції української влади та суспільства такі ексцеси навряд чи будуть повторюватися.

Хоча тут слід також розуміти, що російський вплив і вплив російської пропаганди та агентів залишається досить сильним. Іноді такі висловлювання свідомо провокуються проросійськими політиками, які намагаються, з одного боку, продемонструвати свою корисність, з іншого боку, відпрацювати ті дивіденди, які вони отримують саме за таку постановку питання.

ІВАН ВАРЧЕНКО: Позиція окремого чиновника НАТО — це не позиція країн-наших партнерів

— Високопосадовець НАТО вибачився зараз уже. Але він, очевидно, був не готовий, не проаналізував досить добре ситуацію, і тому дозволив собі сказати, що Україна могла б відмовитися від якихось своїх територій, що є абсолютно неприпустимим.

Це не відповідає тій позиції, яку Україна явила усьому світу, і весь світ сприйняв. Ця позиція лежить у межах того, про що мають говорити сучасні держави у ХХІ столітті, у третьому тисячолітті.

Я не знаю, чому представник НАТО вирішив поновити риторику середини 20 століття.

Разом з тим, як видно, з ним було проведено роз’яснювальну роботу з боку колег, і він дуже швидко вибачився і сказав, що не подумавши. Тому я не хочу говорити про те, що ця думка якимось чином може бути притаманна великій кількості європейської, світової, цивілізованої зовнішньої політики та дипломатії.

Культура та етика сьогоднішньої цивілізованої дипломатії не передбачає торгівлю територіями чи віддачу своїх територій внаслідок шантажу чи терористичної діяльності, нападу з боку іншої держави.

Звичайно ж, те, що сказав цей чиновник НАТО залишиться на його совісті. Це пляма з його політичної біографії.

Разом з тим, ми розуміємо, що це зовсім не позиція країн-наших партнерів, цивілізованого світу в цілому. Вони добре розуміють, що ніякими територіями Україна торгувати не буде. Жодні шантажі та погрози з боку міжнародного терориста Росії не матимуть наслідків.

Прямий ефір