Кремль готується до нової хвилі мобілізації: як скоро ув’язнені росіянки масово підуть на фронт

Росіянок закликають підписувати контракт і вирушати на війну проти України. Рекламні буклети розкладають у місцях, де, ймовірно, буває багато жінок — дитсадках, бібліотеках, поліклініках і навіть у жіночих консультаціях.

Але головну ставку Кремль зробить поки що на жінок-ув’язнених. Тепер їм пропонують іти воювати проти України разом з ув’язненими чоловіками. Раніше вербуванням такого контингенту займалася приватна військова компанія “Вагнер”, на чолі якої стоїть бізнесмен Євген Пригожин.

Чим жіночі колонії відрізняються від чоловічих і як це впливає на їхні рішення

За даними Фонду “Русь Сидящая”, зараз у російських колоніях відбувають термін близько 35 тисяч жінок. Це 8% від загальної кількості засуджених у РФ.

30 засуджених у виправній колонії № 7 у Новоуглянці Липецької області вже підписали контракт із Міноборони строком на два роки. За даними видання СОТА, понад 90% ув’язнених там — ВІЛ-позитивні.

Експерти кажуть, громадянки РФ ідуть на фронт, бо їм пообіцяли зняття судимості та звільнення. Адже умови перебування в російських жіночих колоніях гірші, ніж у чоловічих.

“У жіночих зонах є низка відмінностей. Там немає заборон. Тому про те, що відбувається в жіночих загонах, які йдуть воювати в Україну, ми навряд чи дізнаємося. Це набагато жорсткіші стосунки одна з одною”, — каже голова берлінського відділення правозахисної організації “Русь Сидяча” Юрій Боровських.

Аналогічну думку висловила і директорка фонду “Русь Сидящая” Ольга Романова в ефірі телеканалу FREEДОМ.

“Ув’язнена жінка не виходить на зв’язок із зовнішнім світом, і вони знають про навколишній світ протягом тих років, які сидять у в’язниці, лише те, що їм показують по телевізору. Ми в жіночих колоніях бачимо абсолютно закінчений, стовідсотково ідеальний варіант пропаганди. Те, що ці жінки готові віддати життя за батьківщину, і є результат пропаганди.

У жіночих зонах немає жодного зв’язку із зовнішнім світом. Жінка, звичайно, легко може відмовитися і не піти на війну. Сьогодні ми знаємо про 180 жінок, які взагалі за весь період повномасштабного вторгнення були відправлені на війну. З них 50 сиділи в тюрмах окупованих територій. І ми знаємо про них тільки завдяки повідомленням Генштабу ЗСУ”, — розповіла вона.

Російські правозахисники по крихтах збирають інформацію про те, що відбувається на фронті, у лавах російських військових. Про жінок, які воюють, інформації мало, але вона все ж є.

“Наші українські колеги допомогли записати невелике інтерв’ю з ув’язненим, колишнім бійцем ПВК “Вагнер”, який здався в полон. Він стверджує, що жінки воюють в окопах, пліч-о-пліч із чоловіками. У них окремий підрозділ, але вони саме штурмовички. Я підозрюю, що це не може мати жодного військового ефекту, але величезний психологічний ефект. Я не можу собі уявити українського бійця, який готується до атаки і бачить, що з протилежного боку його атакують жінки, і він має стріляти”, — розповіла Романова.

Вона додала, що російських жінок так само, як і чоловіків, використовують як “гарматне м’ясо”.

“Є ще одне свідчення від “вагнерівця”, який повернувся. Він розповів, що зустрічав на фронті жінок-снайперів із Москви. Вони були дуже добре підготовлені. Я не впевнена, що це ув’язнені, тут стверджувати не доводиться”, — розповіла правозахисниця.

Романова підкреслює, що в ув’язнених чоловіків, яких вербують на війну, є найрізноманітніші мотивації. Але гроші не так важливі для багатьох.

“Для них важливо набуття потрібності. Вони прекрасно розуміють, що в них не буде ні роботи, ні дому, ні сім’ї, ні підтримки суспільства. І раптом вони бачать, що на війні вони потрібні командирам, Пригожину. І вони на це ведуться. А жінки — ні.

Жінки — розпропаговані. Вони вірять у справедливість війни. Вони пишуть антивоєнні жахливі вірші, плетуть маскувальні сітки, допомагають фронту, шиють рукавиці. Вони хочуть віддати життя за батьківщину або за Путіна”, — вважає експертка.

Із чоловіками-ув’язненими ситуація складніша. Коли почнеться чергова “часткова” або повна мобілізація, чоловіків у колоніях можуть і не питати, чи хочуть вони воювати. Їх можуть змусити тортурами.

“Проблема, як завжди в тому, що протягом півтора року ми весь час чуємо про те, що ув’язнених вербують насильно. І ми півтора року просимо хоча б одне ім’я назвати, щоб ми могли цю людину захистити. Ми — правозахисники, у нас є юристи. Ми можемо спробувати. Принаймні, влаштувати скандал із цього приводу”, — розповіла Романова.

Смерть замість на 10 років мук

Одна з історій ув’язненої жінки, яка хоче потрапити на фронт, опублікована виданням ВВС. 49-річна Лада Зіньковська відбуває термін в одній із жіночих колоній у Краснодарському краї. 2021 року її засудили до 12 років у справі про придбання та збут наркотиків (ст. 228.1 КК).

Вона не вважає себе повністю винною. Її співмешканець вживав наркотики, а для замовлень використовував її мобільний телефон. У вироку суду йдеться, що якщо спочатку вона купувала наркотики для співмешканця, то згодом почала перепродавати їх іншим наркозалежним у місті.

Співмешканець Лади відсидів кілька років у в’язниці, продав її квартиру, і того самого дня був знайдений мертвим. А жінці доведеться сидіти у в’язниці ще 10 років. Але замість цього вона готова піти в армію.

“Нехай мене краще вб’ють, ніж я буду сидіти за те, що не зробила”, — сказала Зіньковська, обговорюючи з матір’ю своє бажання піти на війну.

Російський опозиційний політик Дмитро Гудков зазначає, що бажання піти з життя — частий друг тих, хто морально зломлений і перебуває в ув’язненні довгі роки. Хоч би як це було сумно, бажання загинути на війні замість болісної “відсидки” в жіночій колонії — очікуване.

“Коли тебе саджають у камеру, ти маєш зняти ланцюжок і шнурки, бо раптом ти вирішиш покінчити життя самогубством. Спочатку мені було це незрозуміло, але багато ув’язнених кажуть, що краще перерізати собі горло або застрелитися. Багато хто сприймає в’язницю як повільну болісну смерть. Хтось витримує 3-10 років в’язниці, а для когось це такі муки, що вони готові, якщо вже не самостійно накласти на себе руки, то десь загинути. І найжахливіше не те, що вони загинуть, а в них буде ще й завдання вбивати людей на території іншої держави”, — розповів Гудков.

Вразливі навіть там, де мають бути рівними з чоловіками

У Бєлгородській області РФ жінкам пропонує вступати до загонів самооборони реклама на вуличному банері.

На білборді вказано телефон регіонального контакт-центру. Місцеві ЗМІ пишуть, що жінок у так званій “територіальній обороні” вчать надавати медичну допомогу. В Омську жінок закликають стати з чоловіками “в одному строю”. Їм пропонують укласти контракт і працювати лікарями або кухарями.

За даними Міністерства оборони Росії, понад тисячу жінок-військовослужбовців уже беруть участь у бойових діях. Вони не ув’язнені, але їхнє становище часто вразливе — жінки гостріше відчувають залежність від військових чоловіків, особливо старших за званням.

За інформацією видання “Север.Реалии”, багато хто з них зазнає фізичного і психологічного насильства. Ось один із прикладів. Військовослужбовця медроти примушував до співжиття командир, за непокору — карав.

“Місяць я просто жила на вулиці. Коли інші ночували в наметах і будиночках, я спала на землі, біля дороги, у маленькому лісочку. Разом із мишами-полівками. Намагалася якось себе зігріти, звісно. Але коли ти замерз, ти не заснеш ніколи. Могли й голодною залишити. Зламати хотіли, загалом”, — розповіла Маргарита, російська військовослужбовець.

Читайте також: “Утилізація соціально неблагонадійних”: кого російські окупанти кидають на забій, а кого бережуть, розповіли в українській розвідці