Розплата за війну: як росіяни відшкодовуватимуть збитки від агресії в Україні

Платити за воєнні злочини Путіна й армії РФ доведеться всім росіянам. Масштаби руйнувань в Україні величезні, величезними будуть і суми репарацій. Компенсувати доведеться сотні мільярдів доларів. Процес розтягнеться на багато років і ляже тягарем на кілька поколінь. Чому це лише питання часу, які механізми вже створені світовою спільнотою, щоб змусити Кремль платити — пояснює Максим Урлапов у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM.

Оцінка збитків

Усі ті страждання, біль і втрати, які принесли українцям російські війська, неможливо оцінити жодними сумами. Але українська влада від самого початку повномасштабного вторгнення скрупульозно фіксує всі руйнування і всі злочини, які скоюють окупанти. Щоб змусити Росію заплатити.

Станом на липень 2023 року збитки вже оцінювали в близько 700 млрд доларів. Причому, ці цифри — до підриву росіянами Каховської ГЕС. Відтоді масштаби збитків стрімко зросли.

Але ж найбільше від затоплень постраждали саме зайняті росіянами території. Які збитки там, зараз підрахувати неможливо. Як і в окупованому з перших днів Маріуполі та в інших повністю зруйнованих містах на сході України — Сєвєродонецьк, Волноваха, Мар’їнка…

Задокументувати й оцінити весь військовий збиток Україні можна буде тільки після звільнення всієї території країни. В уряді вже кажуть, що сума збитків зросте щонайменше вдвічі та перевищить 1 трлн доларів.

Знищений Бахмут

Донецька область. Бахмут. Нині і це місто фактично повністю знищене через обстріли армії РФ.

Олександра Стародубцева жила в Бахмуті до березня цього року. На її очах красиве, затишне місто росіяни перетворили на руїни. Снаряди шість разів прилітали в будинок жінки. Після одного з влучень почалася пожежа.

“І все почало горіти. І я стояла на вулиці через дорогу. Дощ, сніг, вітер. А я стою, ноги мокрі по коліна, стою і дивлюся, як вертикально одне за одним загоряються вікна. Я заклякла — і фізично, і морально. Це страшно дивитися, як згорає твій дім”, — згадує бахмутянка.

Осколок від російського снаряда поранив жінку — влучив у грудну клітку.

Олександру Михайлівну відвезли в госпіталь у місто Дніпро. Усе, що в неї залишилося з Бахмута, — це паспорт, який завжди носила із собою. І милиця.

“Палиця тільки залишилася. Це дуже символічно”, — зітхає Олександра Стародубцева.

Друзі прихистили її в майстерні художника в Києві. Будинок Олександри Михайлівни в Бахмуті залишився лише на збереженому відео. В її квартирі був затишок і комфорт, який Росія відібрала в її 86 років.

“Була облаштована квартира. Дуже гарний ремонт зроблений. Щоб діти мої жили в красі, в комфорті.  Я працювала день і ніч, не знала ніколи відпочинку”, — каже жінка.

Олександра Стародубцева впевнена, що все, що знищили росіяни, вони мають відшкодувати. І особисто їй. І всій Україні. 

“Інакше не можна. По-іншому просто не буває. Це ж міжнародне право, і воно має виконуватися. Той, хто чинить зло, має відповідати за це зло. По-іншому його не зупиниш”, — наголошує вона.

Реєстр збитків

Знищений житлофонд — це тільки третина від військових втрат. Знищено або серйозно зруйновано об’єкти інфраструктури, енергетики, підприємства, соцоб’єкти. І Росія за це заплатить. Її змусять компенсувати всю шкоду, яку вона завдала Україні. Процес уже запущено на найвищому рівні.

У листопаді минулого року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій вказала на необхідність розробити механізм виплати репарацій Україні.

І вже в травні цього року в Ісландії зібрався саміт Ради Європи, на якому було підписано угоду про створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Register of Damage Caused by the Aggression of the Russian Federation Against Ukraine). Його створення підтримали 43 держави. Причому не тільки ті, що входять до Ради Європи, а й усі країни “Великої сімки”, включно зі США, Канадою та Японією.

Реєстр буде являти собою електронну базу даних, до якої вноситимуть інформацію про пошкоджене або знищене житло, майно підприємств, техніку, інфраструктуру. Усе це підкріплюватиметься необхідними документами та доказами.

Центральний офіс, який управлятиме цим реєстром, розташований у Гаазі (Нідерланди). Він уже розпочав роботу. Також офіс буде і в Україні.

Подати заявку зможе будь-який постраждалий від російської агресії.

“Цей реєстр буде максимально цифровим. Це не буде паперова документація. Дамо роз’яснення населенню, зробимо все можливе, щоб це було максимально спрощено і зручно. Ми працюватимемо з муніципалітетами, з органами місцевої влади, щоб вони збирали заяви у громадян і передавали від їхнього імені до реєстру”, — описала принцип роботи заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

В уряді впевнені, що таких заявок від українців будуть мільйони. Російські військові пошкодили або знищили близько 200 тисяч приватних і багатоквартирних будинків. Усі їхні мешканці претендуватимуть на компенсацію від РФ. Так само, як і за знищення автомобілів та іншого цінного майна. До реєстру внесуть зруйновані дороги, мости та соціальні об’єкти.

“Зруйновано частково або повністю понад 3 тисячі шкіл, садочків, понад 800 лікарень та амбулаторій по всій країні”, — уточнює аналітик Київської школи економіки Юлія Павицька.

Заявки на відшкодування подадуть і підприємства, і бізнесмени, щоб Росія компенсувала збитки через втрату техніки та виробничих потужностей.

Україна домагається, щоб до реєстру включили й інформацію про людей, які дістали поранення, зазнали насильства і втратили близьких. Щоб Росія заплатила за все, що вчинила.

Отже, у Гаазі вже створено перші два ключові елементи — міжнародний Реєстр збитків і Компенсаційна комісія, яка цим реєстром управлятиме. Залишається третій — дуже важливий елемент — фонд, з якого виділятимуться кошти для відшкодування збитків. І наповнюватися він буде саме російськими грошима.

У Росії вже заявили, що на це ніколи не погодяться. Але у світової спільноти достатньо важелів і способів, як спрямувати російські гроші на відновлення України — хоче того Путін чи ні.

Заморожені російські активи

По всьому світу зараз заморожено близько 300 млрд доларів золотовалютних резервів Центробанку Росії. Розпоряджатися або повернути їх назад Кремль просто не зможе. Лідери країн “Великої сімки” вже офіційно заявили — ці кошти залишатимуться нерухомими доти, доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.

Конфіскувати в Росії заморожені 300 млрд доларів золотовалютних резервів — зараз не можна. Ці кошти захищені державним суверенним імунітетом. Але Україна домагається того, щоб імунітет цей був знятий.

“Росія не має права користуватися преференціями міжнародного права, зокрема й суверенним імунітетом, якщо вона сама не виконує норми цього міжнародного права. Вона вчинила акт агресії. Це найтяжчий злочин у системі безпеки людства. І мають бути вжиті співмірні заходи з боку інших країн для обмеження цього імунітету. І в такий спосіб потрібно примусити Росію примусово виконувати своє зобов’язання з виплати репарацій”, — пояснює заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Нині світова спільнота дедалі більше схиляється до того, що конфіскація російських золотовалютних резервів на користь України рано чи пізно відбудеться.

Першими це усвідомили в Канаді. Там рік тому ухвалили законодавство, яке дозволяє конфісковувати і направляти заморожені російські активи Україні. Один із таких активів — заарештований у Торонто літак Ан-124 “Руслан” — уже вирішили передати Україні.

Кардинально змінюється риторика і керівництва Німеччини. Від “це неможливо” до “ми над цим працюємо”.

“У політичному сенсі я відкритий щодо ідеї конфіскувати іноземні активи російського Центробанку. Ми вже ведемо ці дискусії в G7 і ЄС та обговорюємо пропозиції”, — зазначає міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.

Про це ж говорять і в США.

“Штати обговорюють із союзниками можливість залучення заблокованих 300 млрд доларів Центробанку Росії. Ми працюємо над тим, щоб Росія заплатила за те, що вона зруйнувала”, — наголошує заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд.

У США вже представили законопроєкт про конфіскацію російських активів. Причому, він отримав двопартійну підтримку. Законопроєкт може надати президенту можливість конфіскувати заморожені суверенні активи РФ у США, зокрема активи російського Центрального банку, щоб їх можна було швидко направити до України.

У США Росія розміщувала невелику частину своїх золотовалютних резервів. Набагато більше їх у країнах Євросоюзу. Але важливо те, що Сполучені Штати можуть створити прецедент.

Ще один аргумент за конфіскацію російських золотовалютних запасів — визнання РФ державою-спонсором тероризму. Це вже зробив Європарламент. Терористичним визнали путінський режим і Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) та парламенти окремих країн, зокрема Польщі, Чехії, Литви, Латвії, Естонії, Словаччини.

“Визнання РФ спонсором тероризму для цих країн буде достатньо, щоб вилучити гроші терористів. Адже коли знаходять зброю, власність терориста, ніхто не питає вже рішення суду. Рішення національних органів влади буде достатньо”, — пояснює економіст Олександр Савченко.

І що більше країн і міжнародних організацій визнаватимуть російський режим терористичним, то швидше конфіскація заморожених золотовалютних резервів РФ стане можливою.

Міжнародний спецтрибунал

А щоб усе було юридично чисто, потрібне рішення суду. Тут поки що є деякі труднощі:

• Міжнародний кримінальний суд може притягати до відповідальності тільки персон (наприклад, особисто Путіна), але не державу Росія в цілому;
• Міжнародний суд ООН міг би зобов’язати Росію виплатити репарації. Але лише в разі, якщо РФ добровільно погодиться взяти участь у такому судовому процесі. А путінський режим очікувано від цього відмовиться.

Але все-таки рішення є — це створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів Росії проти України — де будуть судді, захисники, обвинувачені.

Голосувати за створення такого трибуналу вже зараз готові більшість цивілізованих країн світу. І що більше держав приєднається до цього процесу, то вагомішим буде вердикт цього суду.

“Рішення цього трибуналу стане повноцінним і незаперечним. З юридичної точки зору його не можна буде оскаржити жодним чином. Тобто буде рішення, на підставі якого і буде подальше притягнення Росії до відповідальності. Це буде останній аргумент, проти якого вже нічого не можна буде поставити”, — каже юрист-міжнародник Захар Тропін.

Перший крок до створення такого трибуналу вже зроблено. У Гаазі розпочав роботу Міжнародний центр із розслідування злочину агресії РФ. Він збирає докази і документує їх. До роботи залучені прокурори з різних країн, зокрема й України.

“Докази незліченних міжнародних злочинів, скоєних Росією, накопичуються. Новий міжнародний центр кримінального переслідування відіграватиме ключову роль у забезпеченні того, щоб винні постали перед судом, зокрема за злочин агресії. Ми не залишимо каменя на камені, щоб притягнути Путіна і його поплічників до відповідальності”, — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Отримати гроші зараз

Коли спецтрибунал визнає Росію винною у злочині агресії — це дасть змогу конфіскувати 300 млрд золотовалютних резервів РФ.

Але все це може розтягнутися на тривалий час. А гроші на відновлення України потрібні вже зараз. У ЄС уже придумали, звідки їх узяти. Там планують інвестувати заморожені російські гроші для отримання прибутку. І направляти вже його як компенсацію Україні.

Згода серед європейських лідерів є. За і керівництво Бельгії, де знаходиться основна частина заарештованих золотовалютних запасів РФ.

“З початку війни служби Бельгії заморозили понад 180 млрд [євро] російських активів російського Центрального банку. Зараз ми вивчаємо, як можна було б використати відсотки від цих коштів, щоб підтримати військові зусилля України, а також підтримати відновлення України”, — повідомив прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо.

Коли таким шляхом підуть усі країни, де заарештовані російські золотовалютні резерви, Україна щорічно отримуватиме до 3 млрд доларів. Це небагато порівняно з розміром збитків. Але все ж таки — це початок.

Економісти пропонують ще один спосіб, як отримати гроші від РФ уже зараз. Запровадження податку на будь-який російський експорт — на нафту, метали, ліс, золото, алмази. Країни, які купують усе це, вноситимуть 30% від вартості купленого в спеціальний фонд для відновлення України. 

“Одразу виникає питання, що Росія почне кричати, що вона не буде постачати в ті країни, які будуть стягувати такий податок. Так само, як вона кричала, що не постачатиме нафту, хто дотримуватиметься стелі цін. Але куди їй діватися? Без грошей, без експорту Росія жити не зможе. Тому Росія буде грізно хмурити брови, а за фактом поставки йдуть і підуть, і податок буде стягуватися”, — упевнений російський економіст Ігор Ліпсіц.

Усе це, за словами експерта, зараз активно обговорюється серед лідерів країн “Великої сімки” та ЄС. Головне — переконати брати участь у цьому найбільших покупців сировини з РФ — Китай та Індію.

“Індія отримала дешево російську нафту, і з цієї виручки вона ще буде відраховувати податок на підтримку України. Тобто вона нічого не втрачає. Думаю, що Індія буде дотримуватися”, — вважає Ігор Ліпсиц.

А ось ще одне джерело російських грошей на відновлення України — розкішні яхти, вілли, предмети розкоші наближених до Путіна олігархів.

На все це також накладено арешт у різних країнах світу. У ЄС заморозили таких активів на майже 21 млрд євро. Загалом по всьому світу — 30 млрд доларів. Але вилучити всю цю розкіш складніше, ніж суверенні золотовалютні запаси Росії. Конфіскувати приватне майно в країнах Заходу можна лише на підставі кримінальних справ.

У наближеного до Путіна Костянтина Малофєєва суд у США дозволив конфіскувати 5 млн 400 тис. доларів з банківського рахунку. Причина — порушував введені проти нього санкції. Генпрокурор США схвалив спрямування вилучених коштів на потреби України. Це поки що, швидше, виняток, ніж правило. Але й путінським олігархам радіти рано. Найімовірніше, їм запропонують самим заплатити за воєнні злочини Росії.

“Олігарх не може користуватися замороженими своїми грошима, яхтами, власністю. Вона може бути заморожена 10 років, 20 років, а може бути і 100. Тому, як варіант, — продати, а 50% направити Україні, 50% віддати олігарху. Але це все може бути після війни”, — каже Олександр Савченко.

Україна теж шукає шляхи стягнення з Росії. Український “Нафтогаз” в Арбітражному трибуналі Третейського суду в Гаазі домігся примусового стягнення компенсацій за вкрадені активи в окупованому Криму. Сума — 5 млрд доларів. І вона зростатиме — до повного виконання Росією своїх зобов’язань. Стягнути її можна буде на території тих держав, де знаходяться заарештовані активи РФ.

Досвід історії

Слово “репарації” походить від латинського reparatio — “відновлення”. У світовій історії було багато прикладів, коли агресор був змушений розплачуватися за завдані ним збитки. Для того, щоб постраждала сторона могла відновити свою зруйновану інфраструктуру.

Після поразки Німеччини в Першій світовій війні її зобов’язали виплатити 10 млрд доларів репарацій. На ті часи це була величезна сума — еквівалентна 100 тисячам тонн золота. Для німців ця ноша виявилася просто непосильною. Зрозумівши це, союзники зменшили суму вдвічі. Але і це не допомогло. Рівень життя в Німеччині падав дуже стрімко, і до влади завдяки демагогії, політиці ненависті та обіцянкам реваншу прийшов Гітлер. Світова спільнота врахує цей досвід, упевнений історик Олександр Лисенко.

“Я, наприклад, бачу такі джерела репарації, як товарна продукція: та сама нафта, той самий газ, нафтопродукти, метали, руди, технології та багато інших. Тобто це можуть бути не тільки компенсації у формі грошових коштів”, — зазначає він.

Щоб економіка РФ не впала і росіяни виплатили всі репарації, процес може розтягнутися на кілька десятиліть.

Німеччина останню виплату за шкоду в Першій світовій війні внесла аж 2010 року. Тобто більше ніж через 90 років після підписання мирного договору. Репарації за Другу світову війну Німеччина виплачувала понад 10 років. Причому більшу частину — не грошима, а натурою. Радянський Союз вивозив звідти обладнання, техніку, навіть цілі заводи. Але навіть виплативши остаточно репарації за Другу світову війну, німецький уряд добровільно продовжив відшкодовувати збитки тим, хто постраждав від фашистського режиму найсильніше — жертвам Голокосту.

“Німці пройшли через моральне покаяння. У Німеччині відбулося те, чого ми повинні очікувати від Росії. Народ Росії теж повинен нести тягар репараційних виплат у вигляді, напевно, погіршення соціальних умов, життєвих стандартів. А держава, само собою, має нести юридичну відповідальність за ті злодіяння, які тривають донині в Україні. І тільки тоді можна припускати, що це інфікування рашизмом вилікується колись у майбутньому, у перспективі”, — вважає історик Олександр Лисенко.

Що раніше РФ припинить війну проти України, перестане вбивати, грабувати і руйнувати тут усе, до чого може дотягнутися, то менше репарацій доведеться виплачувати росіянам. Подальше стрімке падіння рівня життя для них — неминуче. Але все ж, як це не парадоксально, відшкодувати Україні всі збитки для звичайних громадян РФ набагато вигідніше, ніж платити за продовження війни. На оборонний комплекс і репресивний апарат кремлівський режим витрачає понад 10% ВВП. На виплату репарацій буде йти набагато менше. А поки що ціна війни для росіян зростає з кожним днем.