Політичний інструмент для просування вигідних Кремлю ідей і тез. Для таких потреб, на думку експертів, російський президент Володимир Путін використовував саміт Росія-Африка, що відбувся в Санкт-Петербурзі 27-28 липня. В умовах дефіциту міжнародної підтримки Москва прагнула представити цей саміт як дипломатичний успіх, при цьому спробувала максимально дискредитувати Україну перед лідерами країн глобального Півдня, повідомляє FREEДОМ.
Перезавантажити відносини з країнами Африки. Таке завдання на 2023 рік перед українськими дипломатами поставив президент Володимир Зеленський. За його словами, вже визначено десять держав, де буде відкрито нові посольства України. Країни африканського континенту тривалий час були найбільшими торговельно-економічними партнерами України: купували та продовжують імпортувати найбільшу кількість зернових, а також металопродукції, добрив та інших товарів. Тому подальша співпраця важлива для обох сторін.
“Україна зараз по-новому дивиться на Африку, адже Африка — це континент майбутнього, за свідченням багатьох політологів і дипломатів. Не випадково, що Україна приділяє і приділятиме велику увагу розвитку та поглибленню діалогу з країнами цього континенту. Традиційно в нас були стійкі, дружні й активні політичні та торговельно-економічні, гуманітарні контакти з країнами Африки”, — сказав в інтерв’ю “Українському радіо” спеціальний представник України з Близького Сходу та Африки Максим Субх.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наприкінці липня здійснив третє з жовтня минулого року турне на африканський континент. З лідерами країн Африки він обговорив розвиток двосторонніх відносин, продовольчу безпеку на континенті та українську формулу миру.
У цей час Кремль на саміті Росія-Африка в Санкт-Петербурзі намагався дискредитувати Україну як надійного міжнародного гравця, вважають експерти.
“Росія намагається нівелювати ті напрацьовані Києвом зв’язки з Африкою, яких ми вже досягли. І на тлі цього підняти ставки Кремля. Росія намагається приписати негативні риси, негативні властивості Києву, підриває довіру, підриває репутацію України”, — зазначила аналітикиня Центру досліджень ГО “Детектор медіа” Леся Бідочко.
Серед основних посилів Москви, які Путін намагався нав’язати під час саміту представникам африканських країн, — програш Україною дипломатії в країнах глобального Півдня через антиколоніалізм Росії. Ця тема дуже чутлива для країн африканського континенту. Але парадоксальність російського підходу, на думку аналітиків, у тому, що і в самій Африці російсько-українську війну багато хто сприймає саме як колоніальну, а тому й співчуває насамперед Україні. Також Кремль намагався зіграти на зерновій темі.
“Росія дарує африканцям зерно, і цим нібито компенсує свій вихід із зернової угоди. Не секрет, що африканський континент щорічно імпортує понад 70 млн тонн пшениці. Тобто, це в сотні разів більше, ніж ті 20 чи 50 тис. тонн зерна, які Путін пообіцяв під час саміту Росія-Африка. І все це зерно тепер доведеться африканським країнам купувати за завищеними цінами”, — пояснила Леся Бідочко.
За оцінками експертів, після виходу Росії із зернової угоди та вимушеного припинення експорту українського зерна, його подорожчання на світових ринках може сягнути 15%. Це стане критичним для низки африканських країн. Ще один посил Росії на саміті стосувався військового перевороту в республіці Нігер, який стався під час проведення зустрічі. Повалення проєвропейського президента Нігеру збільшує ризик переходу країни на бік Росії. Такий самий сценарій, на думку експертів, Путін мріє побачити й в Україні.
“Весь цей саміт, вся політика Росії в Африці сконцентрована навколо того, що необхідно перемогти у війні. Війна — це ведення політики іншими засобами, своєю чергою”, — вважає координатор напрямку міжнародної політики в Центрі політичних досліджень “Доктрина” Денис Москалик.
Завдання і Кремля, і української дипломатії зараз полягає в тому, щоб схилити на свій бік поки що в більшості нейтральних щодо війни Росії проти України лідерів африканських країн. Але вже точно відомо — вони зацікавлені у припиненні війни, бо це — основне питання їхньої продовольчої безпеки.
Читайте також: У Росії немає майбутнього в Африці — прогноз дипломата
Нагадаємо, 80% зерна в рамках Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй купувалося саме в Україні. “Дари” або “подачки” РФ у кілька десятків тисяч тонн зерна обраним країнам Африки не замінює стабільні та постійні поставки, які відбувалися завдяки спільній роботі України та міжнародних організацій.