“Росія ігнорує все”: можливості дипломатії для стримування країни-агресора перелічив Левченко

Дипломатичні засоби впливу на президента РФ Володимира Путіна та загалом на режим у сучасній Російській Федерації обмежені. Таку думку сьогодні, 23 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.

“Тому що це вербально, це ухвалення документів, це заклики до розуму, до того, що потрібно виконувати міжнародне право, міжнародні конвенції тощо. Але ми бачимо, що Росія ігнорує це все, Росія почала найбільшу війну після Другої світової. Звісно, є обмеження в маневрі, наскільки Росію можна змусити зробити ту дію або іншу”, — сказав він.

За словами дипломата, об’єктивним було б, і Україна говорить про це постійно, принаймні хоча б заморозити членство РФ у Раді безпеки ООН.

“Але це зробити практично неможливо, тому що вона там перебуває серед членів, і вона це блокуватиме. Ми говорили про те, що вона незаконно перебуває в Радбезі. Це більш реальний крок у тому, щоб перевірити, на яких підставах Росія взагалі увійшла в ООН і документи, які підтверджують про те, що Росія відповідно до Статуту ООН стала членом цієї організації. Але поки що ми знаємо, що там теж поки що великого прогресу в цій історії не відбулося. Путін добре відчуває те, що, якби, наприклад, Україна отримала ATACMS і вдарила цими ракетами по тих крейсерах і береговій артилерії, яка просто знищує нам місто Одесу, інфраструктуру, склади з продовольством”, — каже Левченко.

Експосол нагадав, що він тривалий час був у Хорватії та Боснії, і був активним свідком воєн.

“Там було багато всяких лиходійств, але щоб свідомо знищували величезні склади продовольства (знищено склад 60 тис. тонн, які передбачалися для експорту в Китай) — такого взагалі не було. Тобто це взагалі ідеологія неандертальців, про що ми постійно говоримо. Це нелюдські вчинки, які потрібно оцінювати й ухвалювати відповідні рішення”, — зазначив він.

Левченко уточнив, що поки триває діалог про те, як же впливати на Російську Федерацію, у розв’язанні “зернового коридору” питання зрозуміле — в України договір не з Росією, а з ООН і Туреччиною.

“З ними ми діємо і виконуємо свої обов’язки. Що буде, як діятиме Росія — подивимося. Але якщо вона набереться нахабства атакувати судна з продовольством, то, вибачте, тоді нам потрібно сьогодні ж отримувати винищувачі F-16, які їх патрулюватимуть і не даватимуть можливості російському флоту діяти всупереч міжнародному праву і взагалі людським нормам поведінки, звичайно, отримувати ракети більш дальньої дії, щоб відганяти цей флот, який створює загрозу всьому Чорноморському регіону. І треба нагадати РФ, що Чорне море не є власністю Російської Федерації. Це — міжнародні порти. Тут є інтереси тощо, тому біля берегів України російським кораблям взагалі нема чого робити. Повертайтеся додому в Новоросійськ”, — резюмував Олександр Левченко.

Читайте також: Проблеми блокування зернової угоди та повернення українських дітей: підсумки тижневої роботи української дипломатії (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, у Кремлі заявили, що не мають наміру більше брати участь у Чорноморській зерновій ініціативі (зернова угода), термін дії якої закінчився 17 липня. Мовляв, умови, які висувала Москва, не виконано.

18-20 липня Росія “підкріпила” свою позицію виходу з угоди ракетним обстрілом інфраструктури Одеського морського торгового порту.

При цьому РФ має намір повернутися в зернову угоду за умови виконання низки своїх умов.

Нагадаємо, 2022 року Чорноморську зернову ініціативу з одного боку підписала Україна з ООН і Туреччиною, з іншого — Росія з ООН і Туреччиною. 17 липня мала відбутися чергова пролонгація домовленостей. Але Росія для цього висунула нові вимоги щодо зниження санкцій, зокрема:

• підключення “Россельхозбанка” до системи розрахунків SWIFT;
• відновлення поставок у Росію сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування, що потрапило під західні санкції;
• скасування обмежень на страхування і перестрахування російських суден із зерном і зняття заборони на їхній доступ у порти;
• розблокування зарубіжних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив;
• відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті — Одеса”.