Режим шукає паліїв військкоматів та антивоєнних активістів: методи спецслужб РФ (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот: uatv.ua

Виправдання та реабілітація нацизму, тероризм, фейки про російську армію, підпал військкоматів. Кількість кримінальних справ проти неугодних Кремлю росіян неухильно зростає, інформує FREEДОМ.

Так, 30-річного кримчанина Євгена Шведа звинуватили у “реабілітації нацизму”: він назвав 9 травня “псевдосвятом”, що викликає у нього “жах із самого дитинства”.

Крім того, Слідчий комітет звинуватив колишнього військового психолога Тимофія Руденка. Він виступав із критикою розв’язаної Росією в Україні війни. Декілька років тому він звільнився зі служби. Із травня 2022 року його неодноразово затримувала поліція. Звинувачення різні: починаючи від дрібного хуліганства та закінчуючи підготовкою терористичного акту до 9 травня. Нині Руденко під слідством.

“Очевидно, що вони зараз займаються збором інформації, яка дозволить порушити справу. Можливо, воно буде пов’язане з його професією, з листуванням та з чим завгодно. Деталі може знати лише він. Я впевнений, що до нього приходили оперативники з питаннями, з яких можна припустити, в який бік вони копають”, розповів Євген Смирнов, юрист Першого відділу, в інтерв’ю “Настоящему времени”.

Руденко неодноразово скаржився на тортури та погрози з боку силовиків, зокрема загрозу зґвалтування.

Також жителя Краснодара засудили на шість років колонії за пости про Маріуполь та Бучу. Поширював за версією силовиків фейки і 18-річний московський активіст Максим Липкань. Сьогодні він наймолодший обвинувачений за статтею про “фейки” про армію Росії.

“Уявіть, що як вам виповнилося 18 років, вас за ваші погляди, думку і вираз цієї думки садять у слідчий ізолятор. У вас були плани на найближчий час, на якесь далеке майбутнє, і все це просто руйнується. Це дуже йому важко. І не тільки для нього, для будь-якої молодої людини це було б важко”, розповів адвокат Алан Качмазов.

У березні 2023 року правозахисний проєкт “Підтримка політв’язнів. Меморіал” визнав активіста політичним ув’язненим. У червні Максим став лауреатом щорічної премії Бориса Нємцова за “сміливість у відстоюванні демократичних права і свободи”. Зараз у справі Максима все ще триває попереднє слідство.

Продовжує режим вишукувати і паліїв військкоматів. Так, токаря з Амурської області засудили до року та восьми місяців колонії-поселення за спробу підпалу військкомату, а в Іжевську суд відправив до СІЗО 19-річного юнака у справі про підпал релейної шафи на залізниці.

За версією слідства, 14 липня обвинувачений підпалив релейну шафу на залізничній ділянці “Люкшудья Заводська”. Слідство вважає, що це було зроблено за гроші, тому юнак зняв підпал на телефон і “вжив заходів до приховання засобів та знарядь злочину”.

Вишукують так званих зловмисників у різний спосіб: моніторять соціальні мережі, перевіряють доноси, затримують на мітингах, а також активно використовують систему розпізнавання осіб.

Раніше, 4 липня Європейський суд з прав людини виніс ухвалу, прямо засудивши використання російською поліцією системи розпізнавання осіб проти незгодних з режимом. ОВД-Інфо відомо про майже 600 випадків використання системи розпізнавання осіб проти незгодних, 141 з яких для превентивного затримання.

“Систему розпізнавання осіб задіяли також для пошуку осіб, що підлягають мобілізації. Крім того, зараз камери на кордонах Росії також планують оснастити такою функцією. Навесні 2023 року стало відомо, що до системи приєднався і Киргизстан: тепер, якщо Росія оголосила людину у розшук, то її можуть відстежити і там”, пише видання ОВД-Інфо.

Однак російські суди, на відміну від ЄСПЛ, не побачили в цьому ні дискримінації, ні порушення права на повагу до приватного життя, ні посягання на свободу слова і свободу зборів. У всіх випадках суди першої інстанції відмовлялися визнати затримання та використання системи розпізнавання осіб незаконними.

Читайте також: Статус “іноагента” створює безліч проблем для тих громадян Росії, хто проживає всередині країни думка правозахисника

Прямий ефір