Завершився саміт лідерів Європейського союзу та Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну — підсумки (ВІДЕО)

У Брюсселі відбувся саміт лідерів Європейського союзу та Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну. Головною інтригою зустрічі, яку провели вперше за п’ять років, було підсумкове комюніке, а також те, як у ньому буде відображено російську агресію. І хоча російське вторгнення в Україну безпосередньо не позначилося на країнах Латинської Америки та Карибського басейну, але непрямий вплив виявився величезним. Докладніше про результати саміту розповість спеціальний кореспондент каналу іномовлення FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

У Брюсселі завершився саміт лідерів Європейського союзу і Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну. Він проходив 17 і 18 липня. Дві ці організації об’єднують 60 країн, які виробляють 20% світового внутрішнього валового продукту і з загальним населенням близько 1 млрд осіб.

Україна не входить до жодної з організацій, але обговоренню ситуації в ній присвятили значну частину саміту. Представники Європейського Союзу були налаштовані включити в підсумкову декларацію пункт з оцінкою дій Росії в Україні. Цей пункт став причиною довгих узгоджень, бо було нелегко знайти слова, які б влаштували всі 60 країн.

“Надія вмирає останньою, тому, я сподіваюся, що ми будемо здатні побачити історію. Ми не можемо переписати історію. Факт у тому, що Росія — це агресор стосовно України. Це факт, і ми не можемо сказати зараз, що це “українська війна”. Я думаю, що це не так. Ми повинні визнати реальність. Якщо більшість країн, за винятком трьох або чотирьох, ми, як і раніше, можемо зробити посилання, що практично всі країни ухвалили, і Ікс-Ікс-Ікс не погодилися, але це було б ганьбою, що ми не здатні сказати, що в Україні російська агресія — це факт”, — заявив прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Беттель.

Напередодні фінального обговорення верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель скупо коментував переговори та позиції країн.

“Я впевнений, що в підсумку у нас буде гарне рішення, і ви його побачите”, — зазначив він.

Обговорення були настільки активними, що підсумкову пресконференцію розпочали на дві години пізніше, ніж планували, а сам підсумковий текст декларації з’явився на сайті Європейської ради буквально під час її проведення. Єврочиновники стверджують, що вони задоволені й результатами зустрічей, і текстом декларації.

“Ми щойно погодили амбітну декларацію, яка покриває всі сфери майбутнього розвитку. Вона була підтримана всіма країнами, за винятком однієї, яка не змогла прийняти лише один параграф. Це був успіх цього заходу”, — повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Україна — не єдина тема на саміті. У пріоритеті — економіка, клімат, глобальні виклики у сфері охорони здоров’я. Російське вторгнення зруйнувало традиційні ланцюжки постачань товарів у світі, загострило конкуренцію і змусило країни шукати нових торговельних партнерів і джерела сировини. Латинська Америка — привабливий регіон для співпраці.

“Ми запустили інвестиційну програму “Глобальні ворота” для Латинської Америки та Карибського регіону. Ми приведемо понад 45 млрд євро високоякісних європейських інвестицій у Латинську Америку та Карибський регіон. Понад 135 проєктів уже в розробці, тож це дуже хороший старт”, — виступила з промовою президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

“Зелена енергетика” — одна з найважливіших тем. Європейський Союз зацікавлений у постачанні літію, а країни Латинської Америки зацікавлені не тільки в його видобутку, а й у локалізації виробництва продукції на його основі та його обробки.

“Ми підписали угоду щодо критично важливої сировини з Чилі, і ми також підписали два меморандуми про порозуміння щодо енергії з Аргентиною й один з Уругваєм. Обидва — про “зелену енергетику” і конкретно про гідроген. Тобто по справжньому vin-vin ситуація для обох регіонів і континентів”, — повідомила Урсула фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії також розповіла, що були проведені успішні переговори щодо торговельної угоди з країнами MERCOSUR – це Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай. Цей договір хочуть укласти до кінця року. Також найближчими місяцями буде укладено угоду щодо модернізації ЄС — Мексика. Окрему увагу було приділено діям Росії щодо зриву зернової угоди.

“Я глибоко стурбована діями Росії щодо припинення Чорноморської зернової ініціативи. Попри зусилля ООН і Туреччини, є ризик, що це призведе до продовольчої небезпеки в багатьох вразливих країнах по всьому світу”, — зазначила президент Єврокомісії.

Вона розповіла, що завдяки Чорноморській зерновій угоді вдалося вивезти 35 млн тонн продуктів сільського господарства з України. Лінія солідарності — сухопутний маршрут вивезення олії, зерна, насіння та інших сільгосппродуктів — продовжує свою роботу і забезпечила виведення понад 45 млн тонн вантажів.

“Ми багато обговорювали, звісно, факт, що всі хочуть завершити цю війну і що мир має бути справедливим і тривалим, і що його основою має бути статут ООН”, — впевнена Урсула фон дер Ляєн.

Дотримання статуту ООН стало тією основою на якій вдалося узгодити текст підсумкової декларації щодо України, адже більшість країн Латиноамериканського регіону підтримують резолюції ООН, що засуджують дії Росії.

“Ми всі занепокоєні ситуацією війни в Україні, досить очевидно, що ми занепокоєні, і країни Латинської Америки завжди висловлювали своє бажання працювати для того, щоб відновити мир швидко, і це має бути стійкий мир. І ми, як і раніше, говоримо зараз, що війна — це не шлях”, — акцентував президент Аргентини Альберто Фернандес.

Але природно, що у двосторонніх відносинах з Європейським Союзом для латиноамериканських країн пріоритетними були їхні власні інтереси. Насамперед економічні.

“Уперше ми розставили всі крапки над “І”, і говорили про екстракціонізм. Я думаю, що це зайняло сторіччя, але ми влаштували це. У підсумку ми досягли успіху”, — заявив Альберто Фернандес.

Країни регіону не хочуть, щоб їх сприймали лише як джерела сировини. І зацікавлені в розвитку свого виробництва.

Щодо України, у підсумковій декларації містилося занепокоєння війною та посилання на резолюції Організації Об’єднаних Націй, які засуджують дії Росії. Президент Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну Ральф Гонсалвес заявив, що цей загальний підхід — посилання на резолюцію ООН та інші документи, було застосовано в частині резолюції, що засуджує інститут рабства.

“Спочатку ви викладаєте принципи, ви висловлюєте заклопотаність у зв’язку з цим, ви висловлюєте труднощі, які існують, ви вирішуєте завдання миру. І потім це викладається в параграфі. Резолюція, відсилання до резолюцій ООН, і ці резолюції говорять про питання агресії, здійснюваної Росією. Декларація — це не просто набір тез. Параграф про репарації посилається на Дурбанську декларацію, ухвалену на початку 2000-х. Я б не проговорював, про що говорить Дурбанська декларація. Ви робите посилання і ви бачите Дурбанську декларацію”, — сказав президент СЕЛАК і прем’єр-міністр Сент-Вінсента і Гренадін Ральф Гонсалвес.

Кожна країна, по суті, підтвердила своє попереднє, індивідуальне голосування в Організації Об’єднаних Націй з питання російського вторгнення в Україну. Завжди складно знайти загальні формулювання для країн Латинської Америки, адже там представники всіх підходів — є нечисленні прихильники Росії, однозначні союзники України та країни, які засуджують російську агресію, але поки що не готові надавати зброю Україні та підтримувати санкції проти Росії. У цьому регіоні в України є шанс отримати ще більшу підтримку.

“Я думаю, що Україні варто робити — це усвідомити, що точки зору в Латинській Америці серйозні, вони обґрунтовані, вони раціональні, вони походять із глибокого розуміння історії Латинської Америки, але водночас, є дуже серйозні слабкості в точці зору Латинської Америки. Одна з них — це те, що латиноамериканці не розуміють реальний рівень порушень прав людини та воєнних злочинів, які відбуваються в Україні. Інша проблема, яка викликає занепокоєння в тому, як Латинська Америка бачить Україну, полягає в тому, що вони починають вірити, що обоє — Захід і Росія — мають бути винні в ескалації та в зростанні кількості озброєнь, яка використовується в Україні. Схоже, що вони не визнають, як слід було б, що Україна безумовно бореться в оборонній війні проти агресора. І я думаю, що це треба роз’яснити. Необхідно роз’яснити природу санкцій, які застосовують щодо Росії. Латиноамериканські країни стурбовані, що ці санкції як репарації проти Німеччини наприкінці Першої світової війни, свого роду тягар, який триватиме вічно і перешкоджатиме досягненню глобального миру будь-коли. Треба дати зрозуміти, що санкції закінчаться, коли вторгнення буде завершено, і мирне врегулювання, яке буде схвалено Україною, буде досягнуто”, — висловив думку директор з Латинської Америки Crisis Group Іван Бриско.

Саме включення теми України до підсумкової декларації саміту Євросоюзу і латиноамериканських країн — уже помірний успіх, оскільки Україна географічно не належить до жодного об’єднання, але Латинська Америка — це регіон, де українській та європейській дипломатії є з чим працювати, щоб долати наслідки десятиліть російської пропаганди й упередженого ставлення до країн Заходу.