Репресивна машина Лукашенка жорсткіша, ніж путінська — думка

Протестний рух у Білорусі. Фото: ТАСС

Міжнародними організаціями в Білорусі політв’язнями офіційно визнано близько 1 500 осіб. Але насправді ця цифра може бути в кілька разів більшою. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомив керівник редакції новин телеканалу “БЕЛСАТ” Ігор Кулей.

“Можливо, і 5 тис., і 7 тис., і навіть 10 тис. осіб. Є люди, яким вдалося вийти з в’язниці, виїхати за кордон і розповісти про те, що відбувається. Вони кажуть, що рахували людей, які перебували з ними в ув’язненні за політичними статтями. І їхні сумарні підрахунки не збігаються з офіційними цифрами. Наприклад, офіційно відомо про 150 політв’язнів в одній в’язниці, а насправді — 500-700 осіб”, — сказав Кулей.

Це також відбувається, тому що родичі, адвокати, які в Білорусі захищають обвинувачених за політичними статтями, вважають, що нерозголошення інформації може якимось чином захистити підсудного.

“Адвокати можуть це робити іноді спеціально, щоб не створювати зайву картинку, що в країні кількість політв’язнів зашкалює. Але нерозголошення історії цих людей не допомагає, вони все одно потрапляють до в’язниці”, — пояснив журналіст.

Після початку репресій на протести після президентських виборів 2020 року, за даними Єврокомісії, з Білорусі виїхало приблизно 250 тис. осіб. Це люди, які брали участь у протестних акціях, не підтримували владу Лукашенка іншими способами.

“Зараз ці білоруси разом зі старою діаспорою, яка вже давно проживає за кордоном, стали основою допомоги ув’язненим, які утримуються в Білорусі. Тому що всередині Білорусі допомагати політв’язням відкрито практично неможливо. За таку допомогу можуть судити, за таку допомогу можуть репресувати, якщо вона буде доведена. Так режим Лукашенка намагається всіляко ізолювати політв’язнів від будь-якої допомоги. Але таким ініціативам, як BY_help, як BySOL (це, напевно, найбільший фонд допомоги), приватним об’єднанням колишніх політв’язнів вдається все-таки передавати якісь ресурси за призначенням у Білорусь. Такі гроші передаються за допомогою криптовалюти, оскільки такі транзакції неможливо відстежити. Є й інші канали, про які публічно краще не говорити”, — розповів Кулей.

Він нагадав, що днями виповнилося 29 років, як Лукашенко виграв перші свої президентські вибори в Білорусі 1994 року. Але 1996 року він провів референдум щодо розширення повноважень виконавчої влади та президента. Цей референдум і всі наступні вибори президента Республіки Білорусь не визнані міжнародною спільнотою демократичними.

“Відтоді Лукашенка вважають людиною, яка узурпувала владу. І з того моменту починається епоха політичних репресій у Білорусії. Але ніколи в Білорусії до 2020 року не було такої кількості політично репресованих. Якщо раніше рахунок йшов на десятки людей, то після спроби революції 2020 року йдеться вже про тисячі. З цього моменту починається скочування в тоталітарний режим”, — розповів журналіст.

Кулей вважає, що в сучасній Білорусі репресивна машина більш жорстка, ніж навіть у Росії.

“Це моя думка, але система сьогодні набагато жорсткіша, ніж у Росії. У РФ ми іноді можемо здивуватися якимось виправдувальним вирокам, якщо людина вийшла з плакатом: “Ні війні!”, поодинокі випадки бувають. То в Білорусі такого неможливо собі навіть уявити”, — резюмував він.

Читайте також: “Затримували по 12 осіб щодня”: ситуація з правами людини в Білорусі продовжує погіршуватися (ВІДЕО)

Прямий ефір