Чи буде бунт у Росії, жорстокий і нещадний? — думки експертів

23 червня ватажок приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євген Пригожин вирушив на Москву зі своїм “маршем справедливості”, у якому взяло участь понад тисяча озброєних найманців із технікою.

Дорогою “вагнерівці” захопили територію штабу Південного військового округу в Ростові-на-Дону, а також взяли під контроль інші військові об’єкти. Однак незабаром бойовики Пригожина припинили свій шлях на Москву.

Увечері 24 червня Пригожин повідомив, що розгортає колону військової техніки за 200 км від Москви, а самі “вагнерівці” повертаються в польові табори.

Дислокація бойовиків “Вагнер” — що це означає?

Дії ПВК “Вагнер” викликали неоднозначну реакцію в Російській Федерації. Зокрема, правоохоронні органи РФ порушили проти Пригожина кримінальну справу, а президент Росії Путін назвав дії Пригожина “відступництвом” і “ударом у спину”.

За інформацією ЗМІ, дислокація бойовиків ПВК “Вагнер” відбулася після телефонної розмови Пригожина і президента Білорусі Олександра Лукашенка.

У понеділок, 26 червня, Путін заявив, що “вагнерівці” можуть укласти контракти з Міноборони РФ або піти в Білорусь.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW, США), у своїй промові 26 червня Путін заявив, що найманцям “Вагнера” дозволено їхати в Білорусь, і що він виконає свою “обіцянку” забезпечити безпеку цим бойовикам.

“Довгострокова цінність цієї обіцянки, незважаючи на промову Путіна, сумнівна. Співробітники групи Вагнера в Білорусі навряд чи залишаться в безпеці від російських наказів про екстрадицію, якщо Путін відмовиться від них і звинуватить їх у державній зраді”, — інформує ISW.

В інституті нагадали, що раніше Лукашенко вже передав Москві 33 затриманих у Білорусі бойовиків групи “Вагнер” після того, як той використовував їх як важіль впливу на Кремль 2020 року, “і немає очевидних причин, чому б він не зробив цього знову”.

Крім цього, за даними російського видання “Вёрстка”, у Білорусі почали зводити табори для бойовиків ПВК “Вагнер”. Зокрема, перший табір на 8 тисяч осіб зводять у розташованих за 200 км від кордону з Україною Осиповичах Могильовської області.

Читайте також: “Король буде визнаний голим” — розбір наслідків заколоту Пригожина для Путіна (ВІДЕО)

Можливі варіанти подій у РФ в оцінках експертів

Що зараз відбувається в Росії? Чи вплине заколот Пригожина на політичну ситуацію в РФ? Як сьогоднішні події в Росії позначаться на війні в Україні? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:

• Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов;
• Джон Гербст, директор Євразійського центру Атлантичної ради, надзвичайний і повноважний посол США в Україні (2003-2006 рр.);
• Владислав Селезньов, військовий оглядач, колишній спікер Збройних сил України;
• Дмитро Гудков, російський опозиційний політик;
• Іслам Бєлокієв, блогер, боєць добровольчого чеченського батальйону імені Шейха Мансура.

АНДРІЙ ЮСОВ: “Русский мир” виявився картковою колодою

— Можна констатувати, що нічого не закінчилося. Цю конфліктну ситуацію по-різному називають: бунт, заколот, а можливо, “спеціальна військова операція” однієї з організацій, які діють на території РФ.

Це черговий конфлікт і наслідок повномасштабного вторгнення путінської Росії в Україну. І, очевидно, конфлікт не останній, і далі ситуація буде загострюватися. Сьогодні для всього світу, зокрема і для тих небагатьох країн, які досі підтримують контакти з путінською Росією і з Путіним, який перебуває в розшуку за міжнародним кримінальним переслідуванням, стало очевидним, що він не контролює ситуацію.

А контакти з диктатором мають сенс тільки тоді — якщо взагалі їхня доцільність присутня – якщо він контролює ситуацію на своїй країні, на своїй території.

Увесь світ переконався, що він ситуацію не контролює, і за лічені години весь цей будиночок, цей “русскій мір”, імперія, “Совєтский Союз-2” виявився абсолютною картковою колодою, що всі боєздатні частини РФ перебувають на окупованих територіях України.

А всередині самого утворення, яке сьогодні називається Російська Федерація, не знайшлося ні силовиків, ні військових, ні навіть окремих цивільних осіб, жодної людини, яка б із плакатом вийшла на підтримку режиму Путіна для того, щоб захищати існуючий лад.

І, безумовно, у путінського режиму звалилася монополія на насильство і навіть звалилося уявлення про незворотність покарання путінської Росії. Комусь, виявляється, можна і літаки збивати, і захоплювати певні соціальні установи, і, загалом, робити речі, які весь світ бачив у прямому ефірі.

Йдеться точно про конфлікт еліт, і не про одну людину, не про одне прізвище і не про одне формування, яким би активним на території РФ воно не було. Це всі представники держави-окупанта, всі представники злочинного режиму.

І для України, загалом, різниці між ними немає. Але, тим не менш, процеси там запущені. Ми бачимо, що практично щомісяця відбуваються події, кризові події, внутрішні конфлікти на території РФ, масштаби, географія яких дедалі більше й більше збільшуються.

Це не разові поодинокі випадки — це тенденція. Ця динаміка говорить про початок краху режиму Путіна.

ДЖОН ГЕРБСТ: Ізоляцію Росії видно не тільки на Заході, а й у РФ

— Напруга зростає, це прямий результат величезної помилки Путіна, і не тільки коли він розпочав цю війну понад дев’ять років тому, а й коли він посилав свою армію в Україну на початку минулого року.

Ізоляція Росії і Путіна, ефект санкцій на російську економіку, і, безумовно, неможливість для російських збройних сил досягти путінських цілей в Україні – все це очевидно не тільки нам, на Заході, не тільки вам — в Україні, а й у самій Росії.

І Пригожин користується популярністю не тільки тому, що порівняно з російськими військовими силами “Вагнер” непогано воює, а й тому що він відкрито вже вісім-дев’ять місяців критикує перебіг путінської війни в Україні.

І в останні два місяці Пригожин відкрито сказав, що так званою причиною для величезного вторгнення минулого року були фальшиві приводи — фашизм, а не справжні причини.

Я здивувався, що багато експертів не бачили різниці з приводу вторгнення. Вони говорили, що начебто переважна більшість росіян підтримала цю війну, і навіть, що серед еліт були ті, які не поділяли точку зору Путіна, але вони всі були якось перелякані.

Але ми знаємо, що до того, як Путін збирав своїх силовиків, і повідомив про свій намір атакувати Україну, вони не були задоволені, і, на мій погляд, мали сумний вигляд. Те ж саме було, коли після початку вторгнення Путін збирав Шойгу і Герасимова, і говорив про ядерний статус, і ці два силовики не були раді, м’яко кажучи.

І з кінця вересня минулого року, коли став зрозумілий масштаб українських успіхів у контрнаступі, Пригожин почав сильно критикувати Шойгу і Герасимова. Водночас Кадиров разом із Пригожиним критикував цих двох силовиків, і критика з боку Пригожина зростала.

Минулого тижня він не тільки страшенно їх розкритикував, але також говорив, що не було справжньої причини для цієї війни, для цього вторгнення. І це була, звичайно, не пряма критика Путіна, але все-таки, сильна критика.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЄВ: Путін у 2014 році сам себе загнав у кут

— Мені здається, що всі ці персонажі російської політики поводяться як старі такі бюрократи, які зачаїлися, вичікують той момент, чия візьме. Потім присягнуть на вірність новому диктатору.

Очевидно, що в таких умовах, у яких опинилася Російська Федерація, вона опинилася не просто так. Путін, розв’язавши в лютому 2014 року повномасштабну війну проти суверенної України, сам загнав себе в той самий кут.

Абсолютно правильне визначення дано одним із наших західних партнерів з приводу того, що Путін сам створив цього самого Франкенштейна – приватну військову кампанію Пригожина, який наразі міцно кусає не тільки Путіна особисто, а й загалом російську силову структуру та Російську Федерацію загалом.

Очевидно, що ця історія також матиме відповідне продовження. Адже виступ Пригожина мав під собою якесь підґрунтя. Чи були вирішені ті самі непримиренні протиріччя, які призвели до заколоту? Думаю, що ні. А отже, і продовження історії ми будемо бачити й далі.

Так, наразі представники цієї ПВК повертаються в літні табори. Вони перебувають на території тимчасово окупованої Луганської області. Але ми ж пам’ятаємо, що на території Ростовської області в районі Ольгиного розташована головна база ПВК “Вагнер”, хоча її так і не блокували під час ось цих дивовижних подій. Такого собі ростовського цирку зразка 2023 червня цього року.

А це означає, що потенціал у Пригожина є. Думаю, що ми ще попереду побачимо чимало чудових подій, які нині закриті туманом війни.

 Але, тим не менш, той нарив прорве, і відповідно, Російську Федерацію накриє та сама хвиля опору, революційної ситуації і тієї самої громадянської війни.

ДМИТРО ГУДКОВ: Усе цікаве ще тільки попереду

— Не вірю я в такі розводки. Як людина, яка пропрацювала в системі державної влади в парламенті, я прекрасно розумію, що такі складні схеми не можуть бути реалізовані.

Навіть якщо якась геніальна креативна людина придумає хитру комбінацію, то вже на рівні виконання, навіть на рівні першої ланки хтось обов’язково робить помилку.

Ні, я думаю, що дійсно був серйозний конфлікт. Пригожин пішов ва-банк. До якогось моменту влада вирішила зайняти жорстку позицію. Але, коли побачили, що два регіони із силовиками просто віддали все під контроль Пригожину, побоялися входити в якесь пряме зіткнення.

Я не знаю, хто може зупинити 25 тисяч озброєних досвідчених бійців. Як мінімум, має бути 75-100 тисяч підготовлених силовиків, яких, по-перше, немає. По-друге, не факт, що вони готові будуть іти під кулі. По-третє, зараз серйозні сили військовослужбовців перебувають на війні з Україною. Шанс програти був сильно відмінний від нуля, тому змушені були домовлятися.

Про щось домовилися. Думаю, що Пригожин отримав якісь гарантії. Так, можливо, в якийсь момент він побоявся вже наслідків для себе. Незалежно від того, про що вони домовилися.

Розвилка дуже проста: Пригожина або усувають, або він їде, або його заарештовують, дуже високі шанси. Або він збереже ці позиції всередині системи, яка буде сильно реформувати, прибирати Шойгу, йти на якісь серйозні йому поступки.

У це я менше, чесно кажучи, вірю. Але головне те, що Путін принижений. Вертикаль влади принижена.

Путін продемонстрував слабкість не тільки російським елітам, а й усьому світові — у нього банда головорізів захоплює регіони, нічого він із нею не може зробити, і вони спокійно йдуть практично до Москви.

І незважаючи на погрози, кримінальні справи, на ці всі насуплені брови путінські, які на всіх федеральних каналах показані, Пригожин пішов далі. Ось у якийсь момент домовилися.

Насправді це тільки початок. Зараз усі побачили слабкість Путіна, слабкість усієї цієї вертикалі влади, це початок розвалу всієї цієї путінської державності і всієї цієї “стабільності”.

Навіть якщо Пригожина ліквідують – а я думаю, що мститися будуть за цю ганьбу до кінця – зараз йому можуть дати гарантії. Потім побачать, щойно ПВК “Вагнер” із якихось причин розвалиться або щось із нею станеться, Пригожину відразу все пригадають.

Тож я думаю, що загалом це деморалізує зараз настрій у російській армії, що буде на руку, звісно, Україні. І мені здається, що все тільки починається. Хочеться всім, хто сидить біля екранів телевізора з попкорном, сказати: “Не розходьтеся, все цікаве ще попереду”.

https://www.youtube.com/watch?v=oJ7EiFrTxsU

ІСЛАМ БЕЛОКІЄВ: Весь авторитет російської влади розмазаний по ростовському асфальту

— Я думаю, що нічого там не закінчилося, це все ще триватиме, якщо, звичайно, це не гра, якщо це не було награно.

Цим “пригожинцям” Росія ніколи не пробачить того, що вони зробили, тому що було вбито від 15 до 20 осіб, було збито десь п’ять-шість гелікоптерів із дорогою технікою, було збито літак.

І найголовніше — це те, що був розмазаний весь авторитет російської влади по ростовському асфальту. Цього ніколи їм не пробачать. Тому, я думаю, через якийсь час ми побачимо продовження.

Водночас Пригожина в Росії сприймають, як свого. Якби туди поїхав би Кадиров, він стільки кілометрів би не проїхав, тому що Кадирова сприймають, як чужого.

Так, він зрадник для нас. Так, він для нас — їхня людина, але по суті своїй, він для них — той самий “чурка”, той самий “чорний”, а Пригожин — це свій.

Ми бачили, як його зустрічали в Ростові улюлюканням, незважаючи на те, що він стільки людей там поклав, незважаючи на те, що було зруйновано, знищено стільки техніки військової, ростовчани його зустрічали улюлюканням.

І навіть коли він їхав, махали, кричали “Вагнер”, “Вагнер”!” тощо. Тому це дві абсолютно різні ситуації. У Кадирова, у чеченців або в інших кавказців навряд чи б сьогодні так вийшло б із такою легкістю проїхатися по Росії.

Читайте також: “Частина боротьби всередині російської системи”: Байден уперше прокоментував заколот “Вагнера”