Рада Україна — НАТО: які результати може принести цей формат

Україна ще ніколи не була так близько до членства в НАТО як зараз. Підтримка всередині Альянсу зростає з кожним днем.

Про це свідчить пропозиція Єнса Столтенберга до союзників погодитися з тим, що Україна може вступити до НАТО одразу після війни без виконання плану дій щодо членства (ПДЧ).

До того ж у Брюсселі вперше за 7 років пройшла Комісія Україна — НАТО. На засіданні українська сторона говорила про заявку до Альянсу, очікування від Вільнюського саміту, який відбудеться в липні, та посилення можливостей армії.

Головні виклики

Уже 20 країн-членів НАТО підтримали вступ України до Альянсу. Для приєднання до блоку необхідна згода 31-ї країни-учасниці. Країни-противниці якщо й називають причини, то дуже акуратно. Серед партнерів України також є держави, які рекомендують не поспішати і пройти всі необхідні процедури вступу до Альянсу.

Президент США Джо Байден виступає проти того, щоб спростити вимоги для України на шляху до членства в НАТО. Водночас американський лідер визнав, що українська армія вже зараз відповідає стандартам країн Альянсу.

Однак поки що є сумніви щодо системи безпеки України. При цьому Байден зазначив, що вирішити це питання Києву буде під силу.

“Я думаю, що Україна зробила все, що стосується демонстрації здатності до військової координації, але є питання: чи безпечна їхня система, чи не корумпована вона? Чи відповідає вона всім стандартам, яким відповідає будь-яка інша країна в НАТО? Я вважаю, що так буде. Я думаю, що Україна зможе”, — заявив президент США.

Київ очікує, що на саміті НАТО у Вільнюсі буде внесено ясність у питання про входження країни до складу Альянсу. Оскільки саме Україна, як підкреслили в Міноборони, зараз захищає “демократичну, цивілізовану Європу від варварської Росії”.

Важливість рішення про прийняття України до Альянсу відзначають і в українському МЗС. Глава зовнішньополітичного відомства заявив про посилену підготовку до майбутнього саміту.

“Поговорив із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом і подякував йому за зусилля, спрямовані на те, щоб Вільнюський саміт був успішним для Альянсу та України. Я також наголосив на важливості зробити крок до членства України, зокрема, відмовившись від плану дій щодо членства. Пора узгодити рішення НАТО з новою реальністю”, — зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у Twitter.

Очікується, що після літнього саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі розпочне роботу новий орган: Рада Україна – НАТО. Цей крок сильно змінить рух України до блоку.

“Сподіваюся, що у Вільнюсі буде ще й Швеція. Разом буде 32 країни. Так от, якщо, а я вірю, що запрацює Рада Україна — НАТО, це означає, що за столом буде 33 країни: 32 повноправні країни-члени НАТО і член Ради Україна — НАТО, який має право порушити питання, обговорити, включити до порядку денного, брати участь у різних підкомітетах. Тобто це практично те, що я завжди кажу: ми ще де-юре не країна НАТО, але де-факто нею вже стали”, — вважає міністр оборони України Олексій Резніков.

Очікування та оцінки

Про роль Ради Україна — НАТО та майбутнього Вільнюського саміту в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Єгор Чернєв, голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук та експерт-міжнародник;
• Олександр Антонюк, політичний консультант, військовослужбовець ЗСУ;
• Соломія Бобровська, народна депутатка України, заступниця голови Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник “Соціал-демократичної платформи”.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: Навіть в умовах війни ми наближаємося до стандартів НАТО

— Я вважаю, що для України бюрократія щодо вступу до НАТО — зайва. Коли Байден говорить про те, що не вийде без стандартів увійти в НАТО, це не означає, що має бути обов’язково ПДЧ. Це той інструмент, який був створений відносно недавно, 1999 року, і проходили через нього не так багато країн.

А ми йдемо семимильними кроками в напрямку натовських стандартів у всіх сферах – не тільки в оборонній, в якій ми де-факто стаємо членами НАТО, використовуючи західне озброєння, і тренуючи наших солдатів за стандартами Альянсу за кордоном.

Ми також наближаємося до стандартів і принципів НАТО, проводячи реформи через Верховну Раду, імплементуємо їх в уряді. Дуже багато в чому наші зобов’язання схожі і перед Європейським Союзом, і перед НАТО.

Зараз наші партнери не стурбовані питанням ПДЧ. Я практично впевнений, що це буде шлях Фінляндії та Швеції для України, тобто без ПДЧ. Зараз питання — у війні, що триває.

До закінчення війни ми не зможемо стати членами НАТО, але ми робимо все для того, щоб і під час війни наближати стандарти. Ми працюємо над тим, щоб після закінчення війни нам необхідно було отримати тільки політичне “так”.

Один із кроків, який нас ще більше наблизить до НАТО, — це перетворення Комісії Україна — НАТО на Раду Україна — НАТО. Це вже більш практична інтеграція в Альянс. І це рішення, я впевнений, буде ухвалено на Вільнюському саміті вже за місяць.

Настрій наших партнерів змінюються, як на американських гірках. І змінюється він під впливом насамперед президента Зеленського, який на весь світ чітко артикулює, що необхідно Україні. І тут уже складно нашим партнерам.

Публічно ніхто не артикулює, чому нас не хочуть бачити. Є країни, які бояться Росії. Там усе ще діє пропаганда РФ, яка говорить про те, що Україна в НАТО принесе війну в середину Альянсу.

А ми, звичайно ж, із цим боремося. Ми наводимо різні аргументи про те, що не посміє Путін перетнути кордон НАТО з будь-якою з країн, і гарний тому приклад — країни Балтії, які здавалися ціллю №1 у разі нового вторгнення. І РФ почала б свою агресію через Балтику. Поки ще є такі побоювання, але вони поступово розбиваються.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: У рамках Ради Україна — НАТО стане простіше домовлятися

— Сполучені Штати виступають проти узгодження багатьох деталей, зокрема щодо членства України в НАТО. Як заявив днями президент Джозеф Байден, США не спрощуватимуть шлях України до Альянсу, і що цей процес не буде автоматичним.

Столтенберг виділив практичні та політичні аспекти цього питання. Практичним наближенням України до НАТО мають стати пакет допомоги та багаторічна програма, яка допоможе перейти від доктрин радянської епохи до стандартів Альянсу.

Також, за словами генсека, після закінчення війни мають бути безпекові домовленості щодо України, щоб Росія не змогла переозброюватися і знову напасти на Україну.

Створення Ради означало б суттєве зміцнення партнерства між Альянсом та Україною. Це буде орган, здатний ухвалювати спільні рішення. Думаю, що це непогана ініціатива на період, коли Україна ще не приєднається до НАТО юридично, але політично ми вже будемо фактично єдиним цілим.

У рамках саме цієї Ради ми зможемо домовитися про те, як далі взаємодіяти і які перспективи в України приєднання.

Думаю, що у Вільнюсі поки що не буде обіцяно нам членства. Тому що бойові дії унеможливлюють у найближчій перспективі приєднання України до Північноатлантичного блоку, бо це буде рівнозначно оголошенню Альянсом війни Росії. А цього дуже сильно бояться.

Але думаю, що ті гарантії, які нам можуть дати, а також озброєння дійсно допоможуть Україні перемогти в цій війні.

ОЛЕКСАНДР АНТОНЮК: Потрібно детально обговорити поняття “закінчення війни”

— Мені не зовсім зрозуміла теза, коли говорять про завершення війни і вступ України до НАТО. Якщо ми говоримо про завершення бойових дій на території України, тоді це вже чіткий сигнал. Тому що “закінчення війни” — поняття розмите.

Війну нам можуть оголосити в будь-який момент, щоб навмисно не допустити Україну до НАТО. І це, мені здається, у певному сенсі потрібно сприймати як підказку. Я включаю логіку того ж Путіна.

Давайте подумаємо, як би мислили в Кремлі, почувши, що Україна вступить до НАТО, коли закінчиться війна. У Росії, відповідно, думають, що в такому разі війна не закінчиться ніколи.

Поняття “закінчення війни” — якраз теза, яку сьогодні потрібно активно опрацьовувати. Це, мені здається, головна мишоловка, яка нас може затримати на шляху до НАТО не на один десяток років. Це головний слизький камінь, про який ми маємо чітко проговорити. Називати речі своїми іменами.

І тут два головні моменти: перший — чи буде консенсус серед усіх членів Альянсу.

І другий момент — чи готові будуть, у разі чого, країни НАТО, особливо США і Велика Британія, до такої реальності, коли, можливо, доведеться зіткнутися з іншою ядерною державою. Вступити в протистояння. Тут головна і ключова теза. Все інше — просто політичні дискусії та інформаційний шум, не більше.

СОЛОМІЯ БОБРОВСЬКА: У Кулуарах НАТО продовжують обговорювати незручні питання

— Рада Україна — НАТО — це постійний орган, де будуть 32+1 країна (Україна). Якщо до Альянсу вступить Швеція, то ми будемо 33-ю країною. Це буде постійний орган зборів міністерської гілки, іноді президентської для зустрічей. Міністерство оборони, зокрема там може брати участь для зустрічей і консультацій.

І саме тому ми фактично переходимо з тимчасового в постійний формат. Але це один із невеликих кроків. Так, це, безумовно, перемога. Тим не менш, для нас важливо на саміті у Вільнюсі почути запрошення до Альянсу або, принаймні, запевнення в тому, що Україна буде членом НАТО вже без “політики відкритих дверей”, про яку так часто говорять, але яка нереальна.

Слід розуміти, що держави будуть слідувати, насамперед, рішенню Сполучених Штатів про прийняття України до Альянсу.

Ключ до нашого членства в НАТО — це рішення США. Далі в нас є проблемні питання з Німеччиною, Італією, Францією, Нідерландами та Бельгією. Я б сказала, що це ті країни-скептики, які сьогодні ставлять нам багато запитань, і не готові підтримати Україну навіть після закінчення війни. Мало хто розуміє, для чого їм потрібна така велика держава з такими великими силами оборони в цьому союзі.

Усі добре розуміють, що, з одного боку, це превентивна історія для повторного нападу РФ через 10-20 років. Але, з усім тим, ми доводимо і намагаємося пояснити, що озброєння України, фінансова, військово-технічна підтримка — це не панацея, не вихід, а лише постійний вплив фінансових коштів замість того, щоб, нарешті, чітко окреслити кордони НАТО на східному фланзі.

Для нас перемога — це повернення контролю держави над Кримом, територіями Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Чи готові ми до будь-якого іншого сценарію? Чи готові ми чи НАТО продовжувати говорити щодо прийняття України до Альянсу за інших умов, коли ми не будемо контролювати всю територію нашої держави?

Відповіді на ці запитання досить незручні всім. Проте це ті запитання, які ставлять у кулуарах.

Єдиною можливою парасолькою безпеки буде тільки членство України в НАТО. Тому жодних інших дискусій бути не може.

БОГДАН ФЕРЕНС: Саміт у Вільнюсі продовжать шукати консенсус

— На саміті у Вільнюсі буде пошук балансу в дипломатичних формулюваннях. Через війну дійсно складно говорити про конкретні терміни вступу України до НАТО. Але водночас нам важливо зрозуміти алгоритм і не тільки почути, а й у принципі закріпити в документальному порядку очікування і бажання наших партнерів до того, щоб Україна стала членом Альянсу.

Нова архітектура цієї безпеки після завершення війни однозначно включатиме Україну та її спроможність до оборони, захисту та рівня демократизації суспільства. Це ключові елементи на шляху до повноправного членства в НАТО.

Читайте також: Підтримка спрощеної процедури вступу України до НАТО зростає — позиції союзників (ВІДЕО)