“Мирний план” африканських країн: хто стоїть за десятьма пунктами — розбір експертів

16 червня Україну зі своєю “мирною ініціативою” відвідали одразу кілька лідерів африканських країн. Це президент Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані, президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса, президент Республіки Сенегал Макі Салл, президент Республіки Замбія Хакаїнде Хічілема та прем’єр-міністр Арабської Республіки Єгипет Мустафа Мадбулі.

Від Республіки Конго та Республіки Уганда приїхали спеціальні представники президентів Флоран Нтсіба та Рухакана Ругунда.

Під час офіційного візиту до української столиці лідерів африканських країн росіяни, незважаючи на те, що наступний візит африканської делегації було заплановано до РФ, здійснили ракетний удар по Києву.

Два плани

У Києві президент ПАР Сиріл Рамафоса представив план африканських країн щодо досягнення миру з 10 пунктів:

1. Конфлікт має бути врегульований мирним шляхом.

2. Переговори про мир повинні розпочатися якнайшвидше.

3. Необхідна деескалація з обох боків.

4. Повинна бути забезпечена суверенність держав та народів відповідно до статуту ООН.

5. Потрібні гарантії безпеки для всіх країн.

6. Має бути забезпечено рух зернових та добрив обох країн.

7. Потрібно забезпечити гуманітарну підтримку постраждалим.

8. Повинне бути врегульоване питання обміну полоненими та повернення дітей.

9. Повинне бути забезпечене повоєнне відновлення.

10. Тісніша взаємодія з країнами Африки.

Президент України Володимир Зеленський у свою чергу представив лідерам африканських країн українську формулу миру та поінформував про те, як конкретні пункти формули призведуть до відновлення повної безпеки для України та всіх інших держав та народів, які так чи інакше страждають від наслідків російської агресії.

“Продовольча безпека, радіаційна безпека, безпека мореплавання, стабільність глобальних ринків та соціальний спокій у світі — все це можливе лише тоді, коли агресії не буде і коли буде реалізована формула миру. Усі нації світу заслуговують на те, щоб жити вільно, без нав’язування чужої волі військовим чи політичним шляхом”, — зазначив глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що будь-які переговори керівництво Росії сприймає як можливість накопичити силу та розширити агресію, і Україна вже в цьому переконалася. Він зазначив, що потрібен реальний мир, що означає реальне виведення російських військ з усієї незалежної території України.

За підсумками переговорів президент України заявив, що Україна та лідери африканських країн бачать ситуацію не однаково.

“Але ми спілкуємось. Просто Україна — це не лише добрива, і не лише зернові. У нас ще вкрадено тисячі дітей, немає питної води, є тортури та масові поховання. Ми знаходимося в різних ситуаціях та різними очима дивимося”, — зазначив Володимир Зеленський.

Президент України запросив держави Африки взяти участь у Глобальному саміті світу та приєднається до української формули миру.

Розбір експертів

Про те, що і хто стоїть за “мирним планом” африканських країн і в чому власне їх інтерес — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник;
• Андрій Каракуц, кандидат історичних наук, голова громадської організації “Центр прикладних досліджень”;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Борис Тізенгаузен, політтехнолог.

РУСЛАН ОСИПЕНКО: Повторюють меседжі Китаю

— Для того, щоб правильніше розуміти меседжі делегації, які були оголошені після пресконференції з нашим президентом, треба розуміти роль і місце африканських країн, які вони зараз зайняли в цих геополітичних процесах.

Вони розуміють, що отримали “золоту акцію” у процесі геополітичного протистояння між Сполученими Штатами та Китаєм.

Нині вони перебувають у фарватері Китаю. В Африці Китай посунув і європейців, і американців, і росіян. В рамках своєї ініціативи “Один пояс — один шлях” він вклав величезні інвестиції в будівництво інфраструктури в Африці, і багато країн не можуть розплатитися за ці китайські кредити. Тому Китай отримав цілий пул таких своїх поплічників, які йдуть чітко у фарватері його зовнішньої політики.

За 10 меседжами, які були озвучені, видно, що там понад половина з китайської ініціативи. Це вирішення питання шляхом переговорів, деескалація, гуманітарні питання, обмін полоненими. Практично все те, що декларував Китай у своїй ініціативі, озвучила і делегація африканських країн.

Треба розуміти, що вони як посередники, природно, теж хотіли б використати цей глобальний тренд для вирішення своїх питань.

Їхнє ключове питання — це постачання зерна та добрив до їхніх країн. Це забезпечує соціально-політичну стабільність у їхніх країнах, а отже, міцність їхнього режиму.

АНДРІЙ КАРАКУЦ: Метою візиту був експорт добрив та відновлення платіжних систем РФ

— Позиція Південно-Африканської Республіки, справді, досить проросійська. Хоча більше китайська.

Відносини ПАР і Російської Федерації не настільки близькі економічно чи в якомусь військовому плані як ПАР і КНР.

Якщо розглядати ширшу співпрацю саме Росії, Китаю, Південно-Африканської Республіки, зокрема, в рамках БРІКС, то тут, безумовно, йде збіг позицій.

Якщо подивитися 10 пунктів, які нібито є позицією Південноафриканського союзу, вони дуже сильно нагадують пункти Китайського мирного плану. Ось у ці принципи врегулювання були додані специфічні для африканського континенту деякі положення. Зокрема, про необхідність відновлення зернового коридору та експорту добрив.

Експорт добрив і загалом відновлення платіжних систем, які вигідні РФ, багато в чому саме, мені здається, і були центральною частиною цього візиту. Потрібно було продемонструвати, що міжнародне співтовариство, африканські країни, виступають за те, щоб розблокувати наразі існуючу проблему для Російської Федерації.

Цей голос африканських країн нібито має вплинути на ООН та інших партнерів для тиску на Україну.

Мирні ініціативи — це в даному випадку фон, на якому намагаються вирішити проблеми, які зараз актуальні саме для Російської Федерації.

ІГОР ПЕТРЕНКО: У африканських країн свої інтереси

— Нічого хорошого від візиту африканських лідерів ми особливо не очікували, виходячи з їхньої риторики до цього.

Усі чудово бачили певне здивування нашого президента, коли вони починали говорити про наявність якихось дорожніх карт, які вони обговорюватимуть із Путіним. Очевидно, з Зеленським у них не вистачило духу обговорювати ці дорожні карти. Вербальна та невербальна комунікація з боку президента Зеленського була дуже промовистою.

Вони знову ж таки проігнорували обстріл, як, скажімо, привіт великий від Путіна.

Чітко зрозуміло, що вони взагалі не розрізняють, хто є країною-агресором, хто веде справедливу війну. Думаю, вони мало що зрозуміли по Бучі, на жаль. Це було видно з їхньої подальшої риторики заяв у Москві.

Очевидно, вони просто переслідували свої певні інтереси. З одного боку, їм важливо отримувати зерно з України. З іншого боку, потрібні добрива з Російської Федерації. З третього — бачимо, що африканські країни намагаються зайняти якесь місце в геополітиці.

БОРИС ТИЗЕНГАУЗЕН: За зняття санкцій Путін готовий забрати ядерну зброю з Білорусі

— Африканська делегація, яка в нас тут була, привезла черговий план написаний кремлівською рукою.

У цьому плані був обмін: Росія не розміщує ядерної зброї в Білорусі, але з Путіна знімають санкції або призупиняють дію ордера на арешт.

Тобто вони це вже в розмін поставили. Якщо, умовно, завтра з Путіна санкції знімають, то Лукашенко зброю швиденько здає.

Читайте також: Росія намагається зробити агресію глобальною нормою: Зеленський провів зустріч із делегацією африканських країн у Києві (ВІДЕО)