“Деколонізація” в Казахстані: як розв’язана РФ війна проти України прискорила процеси (ВІДЕО)

Прагнення до “деколонізації” — тренд останніх років не тільки в Казахстані, а й в інших країнах Центральної Азії. Розв’язавши війну проти України, Росія втрачає своїх і так нечисленних союзників, повідомляє FREEДОМ.

Двадцятирічна Міра Унгарова зі збентеженням згадує, як у школі вважала компліментом слова друзів про те, що вона не схожа на казашку. Вона мріяла виїхати за кордон й не бачила свого майбутнього в рідному Казахстані. Усе змінилося 2019 року. Тоді Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку, а його ставленик Касим-Жомарт Токаєв призначив дострокові вибори та передбачувано їх виграв. У країні спалахнули протести, а за ними й затримання активістів.

“Мені було дуже боляче і сумно бачити, як моїх співвітчизників затримують та кидають в автозаки — байдуже, якого ти віку, чи, наприклад, жінка вагітна, чи старий дідусь. Тоді я почала цікавитися їхньою долею й поступово вливатися в активістське середовище”, — розповіла казахстанська активістка Міра Унгарова в коментарі Російській службі BBC.

Сучасні активісти в Казахстані борються з “колоніальністю мислення”, яке безпосередньо пов’язане з утисками казахської культури, традицій і мови, кажуть дослідники. Після розпаду СРСР у Казахстані, як, до речі, і в Киргизстані, російська мова зберегла офіційний статус. Вона активно використовується в повсякденному житті, книгодрукуванні, освіті та документообігу.

“Треба розуміти, що більшість законів, вони досі, вже 2023 року, пишуться російською мовою, а потім уже перекладаються казахською мовою і, відповідно, публікуються вже у формі перекладу. Казахстанському суспільству транслюється те, що ми збираємося здійснити перехід, наприклад, на латиницю, і так далі, і популяризувати казахську мову. Але одночасно з цим надходить ініціатива про просування російської мови, що, на мій погляд, якщо не суперечить одне одному, то щонайменше вступає в резонанс”, — сказав казахстанський правозахисник Артур Алхастов.

Астана все ще дуже залежить від Москви політично й економічно. Кремль десятиліттями проводив у республіці послідовну політику русифікації і домагався впливу, експортуючи енергоресурси.

“Насамперед через політичні еліти, вони міцно пов’язані з росіянами політично, економічно, інституційно, через бізнес багато хто. Багато хто пов’язаний всілякими робочими відносинами. Велика частина політичної еліти Казахстану навчалася в Росії. І цих фактів достатньо, щоб тією чи іншою мірою контролювати еліту, особливо бізнес-еліту і політичну еліту”, — сказав директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

У Казахстані жартують, що Путін за останні півтора року зробив для Казахстану більше, ніж Назарбаєв за 30 років свого правління. Адже повномасштабне вторгнення Росії в Україну прискорило процеси “деколонізації” в республіці. Багато хто переходить на рідну мову, вивчає свою історію і вже не бачить свого майбутнього в імперії. Зміни стимулюють і численні публікації в ЗМІ про те, що амбіції Кремля можуть не обмежуватися однією Україною.

“Після лютого 2022 року в Казахстані багато хто вважає, що самовіддана боротьба України з російською агресією і ось той потужний період активного опору, який ми спостерігаємо вже стільки часу, якраз-таки допомагає і Казахстану. Тому що, якби Путін реалізував би свій міфічний бліцкриг, як він хотів торік, то тоді наступною метою був би саме Казахстан”, — сказав казахстанський політолог Досім Сатпаєв.

Експерти впевнені, якщо Казахстан, Киргизстан, Туркменістан і Узбекистан поки що повністю і не відвертаються від Москви, то йдуть на співпрацю з небажанням і побоюванням.

Читайте також: Відповідь Кадирову: у Брюсселі на “Форумі народів постРосії” говорили про деімперіалізацію РФ

Нагадаємо, голова КНР Сі Цзіньпін оприлюднив масштабний план розвитку Центральної Азії. На саміті, що проходив у Сіані, він заявив лідерам Казахстану, Киргизької Республіки, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, що Китай готовий узяти на себе координацію стратегії розвитку цього регіону – від зміцнення внутрішньої та міжнародної безпеки й обороноздатності країн до будівництва важливих інфраструктурних проєктів. Лідер КНР також пообіцяв оновлення інвестиційних угод, збільшення обсягу транскордонних перевезень і прихід у ці держави китайських компаній, які дадуть жителям додаткові робочі місця. Дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко вважає, що це свідчить про те, що позиція Росії в Азії падає.