Як змінюються взаємини ЄС і Китаю на тлі війни Росії проти України — розбір (ВІДЕО)

Позиція, яку Китай займе щодо війни Росії проти України, стане визначальним фактором для подальших відносин Пекіна і Європейського Союзу. Водночас, європейські лідери не раз акцентували: не даватимуть порад Китаю, оскільки поважають його незалежність і суверенітет. Та водночас вельми прозоро натякали: ЄС буде дуже важко довіряти КНР, якщо Пекін не сприятиме пошуку політичного рішення війни, заснованого на виході РФ з території України. Докладніше про відносини Пекіна і Брюсселя — у матеріалі FREEДОМ.

Напередодні під час саміту лідерів G7 у Хіросімі Європейський Союз закликав Пекін “натиснути” на Росію, щоби вона припинила війну. Про це заявив голова Європейської Ради Шарль Мішель. 

За його словами, країни ЄС зацікавлені в стабільних і конструктивних відносинах із КНР, однак залишаться жорсткими у своїх цінностях і просуватимуть власні інтереси.

“Китай несе особливу відповідальність у світі. Він має грати за міжнародними правилами. І ми закликаємо Китай чинити тиск на Росію, щоби вона припинила військову агресію. Також Євросоюз працюватиме над зменшенням надмірної залежності від Китаю та створенням справді рівних умов для компаній і працівників”, — заявив Мішель. 

Варто зазначити, що йдеться не про повне економічне роз’єднання, а про вивірену політику скорочення зв’язків із Китаєм. 

На сьогодні Європа веде бізнес більше з КНР, ніж зі США. Близько 8% своїх доходів європейські публічні компанії отримують із Китаю, тоді як американські — лише 4%, за даними Morgan Stanley.

Експорт Європи та США до Китаю приблизно однаковий: 7-9%, але торгівля з КНР у європейській економіці відіграє більшу роль, тож чутливість до змін у відносинах із цією країною в Європі більша. 

“Зниження ризиків — це наступний крок, з яким погодяться європейці. Але що це означає на практиці, ще належить чітко визначити. Це не означає повного закриття дверей для Китаю. Частково йдеться про диверсифікацію та зміцнення економічної безпеки. Також важливо враховувати й інші нюанси, а саме: як перешкодити спроможності Китаю отримати у свої руки технології, пов’язані з безпекою, такі як квантові обчислення, що загрожують шифруванню, або напівпровідники для військових цілей”, — йдеться в статті видання The Economist.

Поки ЄС вирішує, як скоротити свої економічні зв’язки з Китаєм, Пекін продумує політичну стратегію щодо своєї позиції стосовно війни Росії проти України. 

Американське видання Foreign Affairs пише, що КНР усвідомлює, що домогтися будь-якого політичного врегулювання буде неймовірно складно, і не хоче, щоб її звинувачували, якщо зусилля не увінчаються успіхом. 

Водночас Китай хоче похвали за будь-який прогрес, який може бути досягнутий.

“Китай діятиме обережно. Він побоюватиметься пропонувати щось більше, аніж посадити Україну і Росію за стіл перемовин. Дійсно, Пекін, найімовірніше, зосередиться на балансуванні своїх конкуруючих пріоритетів — з одного боку, на підтримці відносин із Москвою, а з іншого — на тому, щоб не повністю відштовхнути європейські країни, роблячи рівно стільки, щоб його роль не сильно критикували. Китай хоче показати, що він корисний, але не хоче ризикувати бути звинуваченим у тому, що в дипломатичному процесі інтереси однієї сторони ставляться вище інтересів іншої”, — пише Foreign Affairs.

Читайте також: Пекін витісняє Москву з регіону: підсумки першого саміту “Китай — Центральна Азія” (ВІДЕО)

Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий 11-й пакет антиросійських санкцій Європейського Союзу містить обмеження проти низки іноземних компаній, які допомагають Москві обходити заборони.

Читайте також: Саміт у Хіросімі — яка стратегія G7 щодо Китаю та Росії (ВІДЕО)