Саміт у Хіросімі: що Україні чекати від зустрічі G7

Президент України Володимир Зеленський проводить чотириденний робочий візит до Японії для участі в церемонії інтронізації Імператора Нарухіто.

Як повідомляє пресслужба глави держави, в Японії президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Сіндзо Абе, керівниками нижньої та верхньої палат парламенту та членами японської парламентської асоціації дружби з Україною.

Крім цього, Володимир Зеленський проведе зустрічі з керівництвом Японського агентства міжнародного розвитку та Японської асоціації нової економіки, представниками японського бізнесу.

Саміт у Хіросімі

Одним із головних порядків денних буде участь українського президента в саміті G7, під час якого обговорюватимуть пріоритети посилення оборонних спроможностей України, зокрема, передачу літаків F-16.

Сам захід проходить у місті Хіросіма — це перше японське місто, яке постраждало від ядерного бомбардування США. Вибір цього міста для проведення саміту G7 — вельми символічний у контексті варварських атак РФ на населені пункти України та російських ядерних загроз світу.

Під час саміту на прохання Володимира Зеленського лідери “Великої сімки” планують обговорити пропозицію проведення мирних переговорів щодо України.

Крім цього, сторони планують розглянути питання відновлення і реконструкції України після завданих Росією руйнувань.

Однією з головних тем саміту стала передача Україні сучасних західних бойових літаків. На сьогодні це є нагальною потребою Збройних сил України.

Читайте також: В Японії розпочався саміт лідерів G7 — що на порядку денному

Під час саміту лідери пообіцяли подальшу допомогу Україні, а також посилити санкції проти Росії, яка розв’язала кровопролитну війну проти України.

Думки експертів

Яке значення має саміт G7 для України, і як зустріч у форматі “Великої сімки” може вплинути на Україну в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка;
• Ігор Рейтерович, політолог.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Саміт “Великої сімки” може стати майданчиком для створення нової міжнародної безпеки

— По-перше, це буде вже не перша онлайн-участь на зустрічі “Великої сімки”. Це було і минулого року. І 20 лютого, у річницю війни, лідери G7 проводили онлайн-зустріч, у якій взяв участь і наш президент.

Що стосується фізичної участі, то тут є проблема, тому що вона проходить у Хіросімі, а це Японія, і досить така складна логістика.

Саміт “Великої сімки” може стати майданчиком не просто обговорення українського питання, як примусити Росію вивести війська з України і завершити нинішню війну. Може йтися про більш серйозну акцію на майбутнє.

Це мирний саміт, який має розпочати роботу з будівництва нової європейської архітектури безпеки, а можливо, і міжнародної.

До речі, ідею цю Володимир Зеленський висловив ще минулого року, і ця ідея обговорювалася вже. Передбачалося, що, можливо, у Туреччині відбудеться такий саміт, але землетрус і президентські вибори відклали цю ідею.

Однак Володимир Зеленський — дуже наполегливий політик і державний діяч. Він цю ідею продовжує пробивати. І зараз її обговорюватимуть на саміті “Великої сімки”.

Я думаю, ідея дуже актуальна, тому що має йтися не тільки про завершення нинішньої війни, а й про справедливий мир. Зеленський ставить питання не просто про мир, а про справедливий мир для України, для нашої країни.

Але нам потрібно думати не тільки про безпеку України. Треба вести мову про безпеку для Європи і вибудовувати нову архітектуру міжнародної безпеки. Тому що нинішня війна показала проблеми з продовольчою безпекою, з енергетичною безпекою, з логістикою і багато інших проблем. Тож ідея стратегічно дуже значуща не тільки для України, а й для всього світу.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Не треба забувати, що Китай є найбільшим торговельним партнером ЄС

— Справді, з’явився новий пакет санкцій Європейського Союзу через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України, який пропонує пом’якшений механізм обмежень щодо третіх країн, які допомагають Москві імпортувати заборонені товари.

Але треба не забувати, що Китай є найбільшим торговельним партнером ЄС, і лише за 2021 рік КНР експортувала товари до країн Євросоюзу на 518 млрд доларів.

Минулого року товарообіг між Китаєм і країнами Євросоюзу становив близько 860 млрд євро, з яких майже половина припадає на Німеччину, Італію та Францію.

А вже цього року Пекін інвестував 4,5 млрд доларів у Нідерланди і понад 1 млрд доларів у Фінляндію і Велику Британію. Ну і також тривають великі інвестиції в Німеччину та Іспанію. Тому, найімовірніше, є спроби зробити так, щоб торговельні та економічні зв’язки між Євросоюзом і такими гігантами, як КНР, не були підірвані.

І можливо з цією метою і був створений цей проєкт, щоб ці взаємозв’язки не постраждали.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Зустрічі у форматі G7 — хороший варіант переконати країни Азії допомагати Україні

— По-перше, ці країни — Китай, Індія, Індонезія, Південна Корея, Австралія — є на сьогодні лідерами економічними та політичними, щонайменше у своїх регіонах. Їхній внесок у загальносвітову економіку досить показовий.

Плюс треба розуміти, що з частиною цих країн намагається досить активно час від часу контактувати Китай і просувати якусь свою політику, своє бачення тих чи інших процесів, які відбуваються у світі загалом або в конкретно взятому регіоні.

Зрозуміло, що “Велика сімка” в такий спосіб намагається вибудувати більш справедливий демократичний порядок денний у плані економічних та інших взаємин. Тому тут, безумовно, присутні ще моменти, пов’язані із залученням цих країн до питань, які так чи інакше стосуються і України.

Але, наприклад, Південна Корея та Австралія дуже активно підтримують Україну, зокрема й у військово-технічній допомозі. Деякі країни, наприклад, Індія, займають таку досить вичікувальну позицію, оскільки в них є своє бачення цієї війни. Воно не завжди, на жаль, відповідає тому баченню, яке є в України або в наших партнерів.

Але ось такі зустрічі у форматі “Великої сімки” — це непоганий спосіб переконати ці держави, і показати їм, що ситуація насправді однозначна. Є країна-агресор, є країна-жертва, і потрібно робити все для того, щоб країна-агресор не могла свою агресію розширювати, і так чи інакше за неї була покарана.

Читайте також: Посилення санкцій проти Росії: остаточно перекрити експорт енергоресурсів мають намір лідери G7 (ВІДЕО)