Правозахисники зазначають, що затримати в Республіці Білорусь можуть буквально за що завгодно. Так, мешканку Чашників у Білорусі оштрафували за фото біло-червоно-білого торта з гербом “Погоня”. Знімок вона розмістила в соцмережі. Суд визнав, що, опублікувавши фото торта, жінка “взяла участь у несанкціонованому масовому заході”, інформує FREEДОМ.
Стало відомо, що в білоруській колонії помер політв’язень-блогер Микола Климович, якого раніше засудили за карикатуру на Лукашенка. У чоловіка була друга група інвалідності через проблеми із серцем.
Цього року Управління верховного комісара ООН з прав людини опублікувало звіт про політичні репресії в Білорусі. В ООН дійшли висновку, що через масштабність репресій дії режиму Лукашенка можна назвати злочином проти людяності.
“Навіть прості публікації в соціальних мережах, репости і лайки під антивоєнними матеріалами призводять до того, що на людей заводять кримінальні справи. Є випадки, коли строки за цими справами сягають 5-6 років. За символіку будь-яку, українську, якщо це буде виявлено в громадян, можна потрапити до в’язниці на якісь, щонайменше, 15, а то й 30 діб арешту”, — розповів голова руху “За Свабоду” Юрій Губаревич.
Після президентських виборів і масових протестів 2020 року затримання за політичними мотивами в Білорусі відбуваються практично щодня, повідомляють правозахисники.
Так, у Горках заарештували Павла Шаковського. Силовики запевняють, що хлопець “залишав різні негативні коментарі на адресу Олександра Лукашенка і співробітників міліції”. Також його звинувачують в участі в мирних акціях протесту і наявності татуювань із біло-червоно-білою символікою.
Через татуювання затримали й 22-річного Владислава Образцова, повідомляє Telegram-канал правозахисного центру “Вясна”. Силовикам не сподобалися зображення “Погоні” — державного герба Республіки Білорусь і українського “тризуба”.
У Білорусі затримати можуть за що завгодно, кажуть правозахисники.
“Треба розуміти систему. Тобто суд не має жодного значення, тому що рішення ухвалюють нагорі і суддя просто його озвучує. І там не має значення ні адвокати, ні прокурори, ні інші учасники цієї вистави. Рішення насправді вже ухвалено якщо не тоді, коли людину затримують, то в перший місяць”, — зазначив головний редактор видання “Белорусская правда” Ілля Добротвор.
Із 2020 до 2023 року в Білорусі через репресії припинили роботу 550 адвокатів, повідомляє проєкт “Право на захист”. Їх притягували до відповідальності за підпис під антивоєнною петицією, “непокору” співробітникам міліції, неправильно оформлений ордер і навіть за висловлювання в судових дебатах.
Під репресії потрапили благодійні, правозахисні, жіночі, екологічні, історичні та просвітницькі організації: 1483 людини визнані політв’язнями в Білорусі, повідомляє Telegram-канал Doxa.
Одну з них, Вікторію Кульшу, затримали 2020 року за нібито організацію і підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок. Правозахисникам стало відомо, що її били й душили співробітники колонії.
І такі історії звичні для Білорусі.
“Фактів тисячі, тобто коли вони потрапляють до в’язниць, починаються побиття. Якщо говорити про зараз, то в країні практично не залишилося тих, хто міг щось говорити. Не може не насторожувати, що він нарощує репресії, репресивна машина не зупиняється”, — розповів Добротвор.
Експерти впевнені, що репресії в Білорусі будуть ще жорсткішими, а стеження за громадянами ще пильнішим. Нещодавно “Медиазона.Беларусь” повідомила, що Міністерство внутрішніх справ Білорусі вирішило закупити системи відеоспостереження на 1 млн дол.
Читайте також: Репресії для силовиків режиму Лукашенка — сенс існування, — Губаревич
Як повідомлялося, у Росії та Білорусі продовжують боротися з тими, хто виступає проти війни в Україні. Аналітики зазначають: усередині цих країн останнім часом створюють умови, що посилюють внутрішні репресії. ФСБ дедалі частіше затримує російських цивільних осіб. Їх підозрюють у фінансовій підтримці українських військових.