Розмова нарешті відбулася: експерти оцінили позицію КНР у відносинах з Україною та РФ

Президент України Володимир Зеленський 26 квітня провів телефонну розмову з головою Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпіном.

Розмова тривала близько години. Уперше від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну лідери двох країн обговорили актуальні питання двосторонніх відносин.

Про що говорили Київ і Пекін

Під час розмови Володимир Зеленський закликав Китай відігравати дієву роль у врегулюванні низки питань. Зокрема, він нагадав про те, як важливо в рамках Будапештського меморандуму зберегти безпеку навколо Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). На сьогоднішній день цей стратегічний об’єкт захоплений російськими окупантами.

“Ми однаково зацікавлені, щоб ситуація навколо ЗАЕС була повністю убезпечена, і щоб атомні станції взагалі ніколи знову не використовувалися заради воєнних цілей, а саме таке цинічне використання АЕС Росія намагається зробити нормою”, — наголосив Зеленський.

Окремо глава держави зупинився на викраденні Росією 20 тисяч українських дітей. Зеленський підкреслив, що наразі процес повернення в Україну з Росії неповнолітніх дуже складний.

“Скажу відверто, що в питанні повернення дітей Україні допомагає тільки Україна. Тут без жодних поганих меседжів. Просто це дійсно складно зробити. ООН пробує, багато хто хоче щось зробити, але поки що результати слабкі. І тому з цим закликом я також звертався до лідера Китаю”, — сказав Зеленський.

Президент України виклав зміст української формули миру та поінформував про триваючу дипломатичну роботу з організації Глобального саміту миру.

Володимир Зеленський висловив сподівання на активну участь Китаю в зусиллях із відновлення миру.

“Ніхто не бажає миру більше, ніж український народ. Ми на своїй землі, і боремося за наше майбутнє, реалізуючи невід’ємне право на самооборону. Мир має бути справедливим і стійким, заснованим на принципах міжнародного права та поваги до Статуту ООН. Не може бути ніякого миру за рахунок територіальних компромісів. Територіальна цілісність України має бути відновлена в межах 1991 року”, — зазначив президент.

Володимир Зеленський також особливо наголосив на важливості того, щоб усі держави утримувалися від підтримки Росії у війні. Зокрема, як зазначив український президент, це стосується і військово-технічного співробітництва, включно з постачанням зброї.

Україна призначила посла в КНР, а Китай — спецпредставника з Євразії

26 квітня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Павла Рябікіна надзвичайним і повноважним послом у КНР.

“До повномасштабного російського вторгнення Китай був торговельним партнером України номер один. Вірю, що наша сьогоднішня розмова дасть потужний імпульс для повернення, збереження і розвитку цієї динаміки на всіх рівнях”, — підкреслив Зеленський.

Своєю чергою, влада Китаю повідомила, що КНР направить свого спецпредставника “для поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання кризи в Україні”. Цим спецпредставником став колишній посол КНР у Росії Лі Хуей.

Як повідомляє видання South China Morning, у 1980-х дипломат служив у посольстві Китаю в СРСР, а наприкінці 1990-х був послом у Казахстані. Він також був заступником міністра закордонних справ Китаю, а з 2009 по 2019 роки обіймав посаду посла КНР у Москві. Лі Хуей вільно говорить російською.

Офіційний Пекін наполягає, що війна Росії проти України має закінчитися переговорами.

У лютому Китай представив ініціативи щодо встановлення миру в Україні. План, що складається з 12 пунктів, зокрема, передбачає зупинку бойових дій, однак не вказує на виведення російських військ з України.

Позицію України зафіксував на міждержавному спілкуванні з Китаєм радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

“Президент публічно зафіксував, що жодних територіальних компромісів бути не може. А це вже фіксація позиції на міждержавному рівні між КНР і Україною. Китай висловив 12 пунктів свого мирного плану, але він не чув позицію України. Сьогодні вона зафіксована на міждержавному спілкуванні. Це чітко фіксує зміну глобального політичного простору. Росії як суб’єкта немає. Китай починає поступово заповнювати це місце, яке ще вчора займала РФ”, — сказав він в ефірі загальнонаціонального телемарафону України “Єдині новини”.

Читайте також: Тепер усі дивляться на Пекін із певною підозрілістю — Левченко про помилку китайського посла

Думки експертів

Як Україні варто розцінювати дії Китаю після офіційного контакту на вищому рівні? Чи зміниться позиція Пекіна щодо російської війни проти України найближчим часом? Відповіді на ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали:

• Тарас Семенюк, політолог-міжнародник;
• Андрій Піонтковський, російський журналіст і політичний діяч;
• Пітер Залмаєв, американський політолог, директор міжнародної некомерційної організації “Євразійська демократична ініціатива”;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.

ТАРАС СЕМЕНЮК: Китай не поділяє ролі у війні РФ проти України

— Складно говорити, що могло бути причиною паузи, яка утворилася після візиту Сі до Москви. Але це може бути і пов’язано теж із якимись іншими питаннями, наприклад, зайнятістю Сі Цзіньпіна. Дуже важливо, що дзвінок відбувся. Китай завжди говорив про необхідність мирних переговорів, що війну потрібно зупиняти.

З 2012 року між Україною і КНР підписано стратегічний документ, тобто ми стратегічні партнери. Але на ділі ми не в позитиві представили себе. Були скандали в аграрній сфері, коли китайці інвестували 5 млн доларів у проєкти, які не відбулися. Потім китайці хотіли купити українську компанію “Мотор-Січ”. Але ця угода не відбулася.

Китайці не злопам’ятні, але все пам’ятають добре. І тому вони зробили висновок, що Україна — дуже залежна від зовнішнього чинника держава. Це те, про що говорять росіяни сьогодні. Це зіграло не дуже хорошу історію з нами, але зараз все по-іншому, тому що Росія напала на нашу країну.

Китай у своїх так званих 12 пунктах своєї позиції стосовно війни в Україні не говорить про один дуже важливий фактор. Китай не розділяє ролей у цій війні. Тобто він не говорить, хто — жертва, а хто — агресор. Він каже, що є війна і потрібно переходити на мирні переговори.

Але дуже важливо, з якої перспективи дивитися на ці мирні переговори. Про які мирні переговори можна говорити?

Те, що ми любимо називати міжнародним правом і суверенітетом, Китай бачить з іншої перспективи. Китай формує навколо себе зараз коаліцію антизахідних держав.

Прийом європейських лідерів у Пекіні свідчить про те, що Європа і Китай поки що шукають, але не знайшли розуміння, як вибудовувати відносини на тлі війни.

Наприклад, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Брюсселі, говорила, що європейці повинні мінімізувати ризики з Китаєм. Європа розуміє, що Китай їй потрібен, і не тільки в перспективі війни в Україні, не тільки для того, щоб зупинити Росію. Китай — дуже важливий торговий партнер.

І Пекін теж розуміє, що Європа йому потрібна, але він вважає, що у Європи є залежність від американців, яка грає не на користь твердих китайсько-європейських відносин.

Китай поки що не постачає зброю безпосередньо в Росію. При цьому формується антизахідна коаліція. Подивіться на клуб БРІКС — Бразилія, Південна Африка, Індія, Китай і Росія. І там Китай нав’язує стратегію деюанізації торговельних відносин. Тобто у Китаю ви купуєте за юані, а Китай вам дає кредит за юані.

КНР витісняє долар з ринку. І Китай робитиме перспективу на країни, що розвиваються, якими сьогодні є Бразилія та Індія. І тому Бразилія виступає з позиції, що Крим — це Росія, і давайте будемо домовлятися.

Європа залишається одним із найголовніших трофеїв, який Китай хоче завоювати в протистоянні з Америкою.

Китаю важливий стійкий шовковий шлях до Європи. І Україна є частиною цього плану. І стабільність, і контроль транспортних шляхів дуже важливі для китайських поставок товарів у майбутньому. Я впевнений, що пан посол буде це завдання вирішувати.

Але дуже важливо, щоб стратегічні відносини між нашими країнами не йшли через Росію, як ідуть безліч торговельних шляхів з Китаєм.

АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ: Радує, що Москва розчарована заявами Пекіна

— Суть так званого мирного плану Сі прекрасно відома — 12 пунктів опубліковано. Це нам 20 разів пропонували різні люди, яких послали за адресою російського корабля. Приблизно ті самі положення викладені в плані Сі. Тому жодних ілюзій не треба мати.

Мене навіть дещо здивувала дуже кисла реакція Москви на розмову Сі і Зеленського. Жодних проривів у пропозиціях Сі немає, вони нічим не відрізняються від пропозицій європейських лідерів.

Плевком в обличчя Москви стала заява Пекіна, що Київ — його стратегічний партнер.

Зараз у світі хто тільки один одного не називає стратегічним партнером, але заява Китаю дуже розчарувала Москву. Крім того, у перших рядках підкреслено, що Китай твердо дотримується принципу суверенітету і територіальної цілісності України. Ось це важливий політичний підсумок.

ПІТЕР ЗАЛМАЄВ: Не варто покладати великі надії на спецпредставника КНР

— Абсолютно очевидно, що мирний полон Китаю було сформульовано в тісній співпраці з Москвою. Те, що Пекін мовчав понад рік від початку повномасштабного вторгнення РФ, свідчить про те, що він нікуди не поспішає, і його цілком влаштовує ця ситуація.

Китаю невигідно зараз зупиняти війну. Росія поки що бореться, і говорити про розгром російської армії поки що зарано. Китай не може втратити обличчя таким чином, давши своєму союзнику так ганебно програти.

З іншого боку, Путін не виграє. Одночасно Захід витрачає все більше і більше зброї, виснажує ВПК на підтримку України. Зрозуміло, це теж не може не влаштовувати Китай, тому що таким чином ця зброя не надходить на озброєння Тайваню, на який Пекін поклав око.

Зверніть увагу на кандидатуру посланника. Це не посланник суто в Україну. Це буде такий собі посланник у країни Євразії. Протягом 10 років Лі Хуей був послом Китаю в Росії.

У кращому разі посол передаватиме меседжі. Але очікувати, що ця людина якимось чином просуватиме інтереси України, було б дуже наївно.

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: У позиції Китаю — багато слабких точок

— Цей дзвінок був більше потрібен Китаю, ніж Україні, тому що Пекін претендує на миротворчу місію. А яка може бути миротворчість, коли ти спілкуєшся тільки з однією зі сторін війни? Тим більше, що Україна активно пресингувала Китай. Наприклад, у день російського візиту Сі в Україну приїхав прем’єр-міністр Японії. Для Китаю це “червона ганчірка”.

Україна демонструє, що захищатиме свої принципи і свої інтереси. Зеленський заявив, що формула миру в України є. Вона затверджена на Генеральній Асамблеї ООН.

Головний момент полягає в тому, що Росія повинна прибрати всі свої війська з території України і заплатити репарації. Поки Китай не буде виходити на цю формулу, я думаю, будь-які розмови закінчаться нічим. Адже раніше КНР заявила, що дотримується принципів ООН про цілісність і суверенітет країни. А принципи ООН якраз полягають у тому, що агресор має бути покараний.

Спецпредставник по Євразії — це фактично косплей США, де є спеціальні представники по Україні, по Європі тощо. Тобто Китай намагається грати в наддержаву.

На чому ґрунтується гарантія і моральне право Китаю бути миротворцем? Наприклад, КНР є гарантом України за Будапештським меморандумом.

Коли Сі Цзіньпін у розмові із Зеленським говорить про ядерну війну, і про те, що сторонам потрібно бути стриманішими, виникає питання: а Україна тут до чого? Розмовляйте з приводу ядерної зброї з Росією, яка є ядерною державою. Тобто в Китаю дуже багато слабких точок у позиції.

Те, що призначили посла, дуже добре. А чому? Тому що Китай і китайське керівництво, перебуваючи під впливом Росії ще з 2010 року, розглядає війну Росії проти України не як війну двох суверенних держав, а як війну метрополії проти провінції. Україна повинна зараз вустами нашого посла проводити зворотну роботу, вказуючи на переваги перемоги України над Росією.

Китай може дуже швидко припинити війну Росії проти України. Наприклад, заявити про те, що, якщо РФ не виведе війська, Пекін приєднується до санкцій в усіх напрямках. Або, наприклад, Китай може переконати Росію вивести війська хоча б із Харківської області або з Криму. Тобто потрібно натискати на слабкі точки в позиції Китаю. Їх дуже багато насправді, тому що Пекін сам собі суперечить у тому ж мирному плані.

Читайте також: “Глобальні амбіції Росії та Китаю підвищують ставки боротьби в Україні у війні ще вище”: позиція США і союзників (ВІДЕО)