“З поверненням Криму і руйнуванням путінського режиму”: яким буде мир у Європі після перемоги України — думки (ВІДЕО)

Деокупація всіх українських територій і неможливість заморозити бойові дії — дві умови, за яких Київ готовий розпочати мирні переговори. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі телеканалу CNN. Крім того, після виходу ЗСУ на кордони 1991-го року і до вступу України в НАТО, Київ вимагає від міжнародних партнерів гарантій безпеки для країни, інформує FREEДОМ.

Відновлення територіальної цілісності, виплата Росією репарацій, притягнення до відповідальності винних у розв’язанні війни, допомога міжнародної спільноти в реконструкції зруйнованих російською армією міст, інтеграція України до НАТО та інших євроатлантичних інституцій. Саме так бачать перемогу України у Сполучених Штатах Америки.

У Вашингтоні представили двопартійний проєкт резолюції нижньої Палати представників США. При цьому до моменту, поки Україна стане членом Північноатлантичного альянсу, у Києві пропонують свою формулу гарантій безпеки.

“Принцип простий: безпека України залежить насамперед від її здатності захищатися. Щоб зробити це ефективно, потрібні гарантії від союзників. Попередні гарантії для України не варті паперу, на якому вони були написані. Kyiv Security Compact був би іншим… Основна група союзників України, які володіють значним військовим потенціалом, може взяти низку зобов’язань, які є як політично, так і юридично зобов’язальними”, — сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. 

Кандидат політичних наук, політолог Ігор Петренко зазначає, що гарантіями для України можуть стати закриття неба, санкції. Водночас мають бути прописані конкретні дії, які вживатимуться в разі повторної агресії з боку РФ. 

“Але я думаю, там буде сказано ширше. Тобто це стосується будь-якого агресора, який захоче замахнутися на нашу територіальну цілісність, суверенітет. Також це і фінансова підтримка”, — зазначив Петренко. 

Вихід ЗСУ на кордони 1991-го року допоможе Україні не тільки відновити територіальну цілісність, а й, буквально, нокаутувати путінський режим.  

Деокупація Криму українськими Збройними силами, як прогнозують експерти, стане рубіконом, перейшовши який вище військово-політичне керівництво Росії, імовірніше за все, не втримає владу у своїх руках.

“Гарантія миру — це дві ключові умови. Перша — вихід на кордони 1991-го року з поверненням Криму і руйнування путінського режиму. Тому, що доти, доки він існуватиме, загроза все одно залишається. При цьому, якщо Росія втрачає Крим, то навряд чи путінський режим ще щось врятує. Росія історично не любить тих, хто програє, тим паче тут є спогади і про Кримську війну, і ганебну поразку Російської імперії”, — поділився думкою політичний аналітик Олексій Біловол. 

Крім західної підтримки Києва, знаковою стала телефонна розмова Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна. Вона була першою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як зазначають у китайському урядовому агентстві, лідер КНР пояснив свою пропозицію щодо мирного врегулювання. 

Також країна направить спеціального представника уряду у справах Євразії, який відвідає Україну для поліпшення комунікації.

“У мене була довга і змістовна телефонна розмова з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Вважаю, що цей дзвінок, як і призначення посла України в Китаї, надасть потужного імпульсу розвитку наших двосторонніх відносин”, — прокоментував Зеленський.

Розмова глав держав — не тільки гарний сигнал для України, а й тривожний дзвіночок для Росії, впевнені експерти. 

Уперше від початку повномасштабного вторгнення Київ і Пекін провели переговори на найвищому рівні. А це може свідчити про те, що на перемогу РФ у війні Китай не ставить.

“Якщо Росія настільки ослабне, що не зможе захищати свої території, і Китай у цьому дедалі більше й більше переконується, то реальність того, що російські міста, які зараз уже написані на китайських картах китайськими назвами, тобто Харбін, може стати реальністю, а не тільки перейменуванням на картах китайських. Розмова лідерів свідчить про те, що Володимир Зеленський і Україна в очах Китаю і з погляду тих, хто дивиться на Китай, уже є партнером”, — вважає Біловол.

Зміну курсу політики Пекіна експерти пов’язують із тиском європейської політичної спільноти на Китай. Зокрема результативним став візит президента Франції Еммануеля Макрона і очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Пекіна.

Читайте також: Особливе ставлення Франції до Китаю: що має на меті Макрон, пояснив експерт

Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон після візиту до Китаю зробив низку заяв щодо США, Тайваню та України. Зокрема, в інтерв’ю журналістам він заявив, що Європа має зменшити свою залежність від США і не дозволити втягнути себе в американсько-китайське протистояння щодо Тайваню.