Необхідність бити по об’єктах РФ: експертна оцінка заяви міністра оборони Німеччини

Те, що ще недавно важко було уявити, сталося. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зробив знакову для війни РФ проти України заяву під час останнього засідання формату “Рамштайн”, що відбулося 21 квітня.

Глава Міноборони Німеччини впевнений у тому, що країна, яка зазнає атак з боку інших держав, може без проблем вражати будь-які об’єкти на території противника, окрім цивільних.

Сигнал на “добро”

У експертному середовищі таку заяву Пісторіуса вже розцінюють як історичний розворот Німеччини на 180 градусів.

Заява також може розцінюватися як готовність Заходу конструктивно говорити про надання Україні далекобійного озброєння без гарантій того, що вона не вражатиме цілі на території РФ.

Раніше для передачі озброєння Україна мала надати такі гарантії західним партнерам.

Ще одним важливим сигналом для України є слова Пісторіуса в інтерв’ю ZDF.

Міністр оборони Німеччини зазначив, що проникнення українських військових на територію Росії є “цілком нормальними” в умовах розв’язаної Москвою повномасштабної війни.

“До того часу, поки не піддаються нападу міста, мирні жителі, цивільні райони, з цим доведеться змиритися. Неохоче, проте частиною цього, наприклад, є відрізання шляхів постачання [окупаційних російських військ]”, — сказав Пісторіус.

Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба називав далекобійні ракети однією з трьох тем озброєнь (разом з танками та винищувачами), за якими союзники України поки не мають політичного рішення.

Експертна думка

Докладніше про те, що означають для України слова Бориса Пісторіуса, чи стануть вони початком переломного моменту у війні Росії проти України, і на яку територію противника зможуть теоретично увійти українські війська в ефірі телеканалу FREEДОМ.

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Єгор Черньов, голова Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО;
• Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи;
• Іван Преображенський, політолог, експерт із країн Центральної та Східної Європи;
• Роман Світан, полковник запасу ЗСУ;
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Агресора можна знищувати у будь-якому об’ємі, у будь-якому місці

— Мені здається, це абсолютно адекватна заява абсолютно адекватних людей, які нарешті перестають бути під магією цього довоєнного російського лобізму, який тривалий час на багато країн впливав, і вони перестають бути під магією цього слова “ескалація”, і, відповідно, вони починають правильно оцінювати те, що відбувається з усіх поглядів.

Є конкретний факт порушення міжнародного законодавства у всіх його проявах —невмотивована атака на територію суверенної держави.

Відповідно, для того, щоб цю атаку відбити, ми маємо право знищувати будь-яке логістичне виконання РФ. Тобто, грубо кажучи: підвезення ресурсів, підвезення резервів тощо. Це є об’єктивним наслідком того, що відбувається на полі бою.

Безперечно, мені дуже подобається ця риторика міністра оборони Німеччини, країни, яка тривалий час займала досить обережну позицію в оцінках війни.

Агресора можна знищувати у будь-якому обсязі, у будь-якому місці. Тут немає якогось двовимірного тлумачення. Є країна жертва — Україна, на яку напали, є країна агресор — Російська Федерація.

Якщо жертві потрібно для того, щоб ефективно оборонятися, або проводити ті чи інші наступальні дії, розривати ланцюжки постачання російської армії, то це, безумовно, можна робити, бо мають бути рівноважні умови ведення війни.

Ми, безумовно, не ставимо собі таких планів, що обов’язково треба щось атакувати десь на території Росії. Мені здається, Росія сама себе вже атакує досить ґрунтовно. Подивіться, останні події у Бєлгороді (20 квітня російський винищувач “випадково” впустив дві бомби на Бєлгород, — ред.). Це показує те, що контроль над тими чи іншими авіаційними компонентами вони вже втратили, і це лише наростатиме.

Нам достатньо буде знищувати логістичні бази, склади стратегічного та тактичного рівня на окупованих територіях або, головне, на півострові Крим, де, власне, одна велика військова база на сьогоднішній день РФ, яка забезпечує всі угруповання.

ЄГОР ЧЕРНЬОВ: Наші дії проти агресії РФ додають впевненості партнерам

— Це така еволюція. Знаєте чому так відбувається? Причини досить різні.

По-перше, вони залежить від того, як ми реагуємо на це, як ми діємо на полі бою, як ми даємо відсіч і перемагаємо російську армію. Це додає впевненості нашим партнерам.

По-друге, відсутність реакції на якісь наші дії РФ. Вона брязкає зброєю і нічого не робить. Це дає впевненість, що загалом ескалації ніякої не відбудеться.

Є така абсолютна невіра у ці ядерні загрози і постійні постукування туфлями по трибуні. При цьому є чудове розуміння, що Російська Федерація не застосовуватиме ядерної зброї.

Все це разом дає більшу впевненість нашим партнерам.

АНДРЕАС УМЛАНД: Заяви Пісторіуса для Німеччини величезний поворот на 180 градусів

— Півтора роки тому такі заяви, тим більше, від соціал-демократичного міністра оборони, важко було собі уявити. Це в історичних термінах для Німеччини величезний поворот на 180 градусів можна сказати.

Можна сподіватися, що такі висловлювання потім втіляться в якісь політичні рішення, а саме — надання Україні дальної зброї. Тобто — літаків, ракет, всього того, що на далекі відстані може вражати супротивника.

Щоб справді Україна була в змозі протистояти не лише на кордоні та не лише на фронті, а й могла вражати цілі всередині Росії.

ІВАН ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ: Що у Мєдвєдєва на язиці, то у Путіна на думці

— Упевнений, що сам Пісторіус не міг ще рік тому уявити, що робитиме подібні заяви.

Глава Міноборони Німеччини належить якраз швидше до “лівих” політиків, більш пацифістів. Хоча у військовій сфері й діяв досить регулярно і у безпеці, до людей, які однозначно боялися ядерної війни.

Заняття поста міністра оборони, отримання нової інформації, доступ до того, що реально відбувається, доступ до розвідданих тощо… Ви бачите, як радикально змінили його позицію? Москва, тим більше, не могла такого собі уявити.

Головне, що це абсолютно об’єктивна позиція.

Раніше міністр оборони Німеччини нічого подібного не запропонував би, тому що у нього не було інформації про те, що за підтримку України Росія не спробує якимось військовим чином прямо покарати Німеччину. Тепер він у цьому твердо впевнений: Росія боїться, Росія не здатна, Росія має виводити свої війська. І головне, що він розуміє, що Росія є недоговороспроможною.

Пости Мєдвєдєва — заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медвєдєв у відповідь на заяву Пісторіуса в Twitter написав: “Німець, який бажає напасти на Росію, повинен бути готовий до нашого параду в Берліні” — завжди мають три складові.

Перше — це пост насамперед для Володимира Путіна: Я тебе у всьому підтримую. Ти вважаєш, що Німеччина воює руками України з Росією і НАТО воює з Росією? Ні, це підтримую. Взагалі, я твій найвірніший помічник, дай мені, будь ласка, ще якусь пристойну посаду.

Друга частина цього послання — це послання до російського правлячого класу. Мєдвєдєв хоче залишитися у таборі тих, хто знищує, а не тих, кого відправляють до концтаборів.

Третє — це на широку російську громадськість.

Останнім часом є, напевно, дедалі частіше четверта складова — оскільки західні медіа почали реагувати та цитувати якось ці заяви Мєдвєдєва. Спочатку всі просто сміялися, але зараз у багатьох з’явилося відчуття, що те, що у Мєдвєдєва на язиці, то у Путіна на умі.

РОМАН СВІТАН: Ми маємо дійти десь до Таганрога

— Нам російська територія як територія держави не потрібна абсолютно. Але для виконання оперативно-тактичних завдань можливість зайти на територію Росії приблизно 70 на 30. Тобто 72 третини — це реально ми можемо туди зайти.

По-перше, для того, щоб, допустимо, знищити або убезпечити себе від флангового удару.

Це район Валуйок. Щоб знищити Валуєвське угруповання, нам доведеться підійти на дальність удару армійської артилерії. Тобто зайти на територію Росії та почати засипати військові об’єкти, що знаходяться за Валуйками. Це кілька військових дивізій.

Це основна частина, де дислокуються російські війська для виконання завдань руху на Куп’янськ.

Потрібно також накрити вихід у район Таганрога. Він також на виконанні завдання оточення, вірніше, переведення в оперативне оточення всього російського угруповання військ, що знаходяться в Україні. Нині це вихід на Луганськ, тобто за Донецьком кряжем.

І щоб обрізати ці висоти, їх треба оминути зі Сходу. Це саме напрямок Сватове, Щастя. Далі — Луганськ та Краснодон. А потім нам потрібно буде опуститися до Таганрозької затоки. Це частина Азовського узбережжя. І відрізати.

Тобто ми маємо дійти десь до Таганрога. Можливо, не в сам Таганрог, на захід від Таганрога. Там річка Міус впадає в затоку. Уздовж цієї річки опуститися до Таганрозької затоки.

Саму територію, звісно, ніхто брати не буде. Але для оперативно-тактичних дій це найоптимальніший варіант.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Україна розробляє системи, які зможуть вражати цілі на відстань понад тисячу км

— Ми бачимо, що час від часу у РФ відбувалися інциденти. Ті, які були, наприклад, на аеродромі “Енгельс” (5 грудня внаслідок падіння невстановленого безпілотника було пошкоджено два ракетоносці Ту-95, — ред.). Або на інших аеродромах під Рязанню (вибухи бензовозів та атаки безпілотників, — ред.).

Ми бачимо, до чого призвело те, що російська протиповітряна оборона пропускала об’єкти. Це призвело до того, що сьогодні російські війська не використовують авіабазу “Енгельс” для базування на постійній дислокації своїх стратегічних бомбардувальників. Вони перекинули їх подалі, під Мурманськ, це фактично за Уралом і звідти здійснюються зараз вильоти.

На жаль, це не унеможливило завдання ракетних ударів.

Необхідно мати системи озброєнь, які б давали можливість завдавати удари вглиб території противника на відстань понад тисячу кілометрів.

В Україні працюють над такими системами. Це все відбувається, звичайно, в режимі таємності, і деталі не розголошуються.

Читайте також: Російські окупанти перейшли до стратегічної оборонної операції, — Рябих