Китай переходить на військові рейки: експерти пояснили, до чого готується Пекін

Глава Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін на щорічному засіданні парламенту і його вищого політичного консультативного органу зробив низку заяв, які слугують темою для обговорення світових ЗМІ вже понад три тижні.

Політичні аналітики сперечаються — чи справді керівництво Китаю готується до війни?

Тайвань стурбований підготовкою Китаю до війни

Видання Foreign Affairs повідомило, що у своїй промові Сі закликав китайських генералів “зважитися воювати”. Його уряд також оголосив про збільшення оборонного бюджету Китаю на 7,2%, який подвоївся за останнє десятиліття.

Пекін дедалі частіше говорить про військову модернізацію і видає відповідні розпорядження. Наприклад, готує нові бомбосховища і зобов’язує приватний бізнес служити військово-стратегічним цілям Китаю.

У Тайвані вважають, що Китай готується до війни проти їхньої країни. Влада розкритикувала військові навчання КНР з імітацією ударів, які китайці влаштували 8 квітня після повернення президента Тайваню зі США.

У Міноборони Китаю заявили, що відпрацювали ймовірні удари по Тайваню і оточення острова. Сі Цзіньпін, як і раніше, вважає об’єднання Тайваню і материка “життєво важливим” для успіху своєї політики, спрямованої на “досягнення великого омолодження китайського етносу”.

Усе це відбувається на тлі партнерських контактів Пекіна з Москвою. Китай дедалі активніше використовує ресурси РФ. Наприклад, Міністерство оборони Китаю оголосило зоною своєї юрисдикції території в Південно-Китайському морі, де розташовані нафтогазові родовища російських компаній.

Читайте також: Захід прагне запобігти подальшому зближенню Китаю та Росії — до чого закликають лідери (ВІДЕО)

Думки експертів

Лейтмотивом більшості заяв і дій Китаю експерти називають суперництво зі США. Китай всерйоз роздумує над тим, як домогтися своєї головної геополітичної мети — розширити зону економічного впливу у світі.

Чи справді Пекін готується до війни? Коли може статися військовий конфлікт між США і Китаєм? Де він відбудеться? Чи допоможе РФ Китаю в протистоянні зі США? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Наталія Плаксієнко-Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики;
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова;
• Андрій Каракуц, голова громадської організації “Центр прикладних досліджень”;
• Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього;
• Андрій Піонтковський, російський політолог і публіцист, політичний діяч.

НАТАЛЬЯ ПЛАКСІЄНКО-БУТИРСЬКА: Росія для Китаю — ресурсна база

— Дійсно, у Китаю складні відносини зі США, насамперед, це стосується Тайваню. Тому Китай активно дивиться на розвиток подій і поведінку Росії, щоб посилювати свою оборону за різними напрямками.

У цьому випадку йому, звісно, допоможе і Росія, тому що під час зустрічі з Путіним Сі Цзіньпін багато говорив про військово-технічний розвиток, про космос. І також багато експертів помітили, що на зустрічі були присутні люди зі сфери оборони РФ — і Патрушев, і Шойгу. Отже, є особиста зацікавленість Китаю в тому, щоб бути готовим, якщо потрібно, до протидії зі США.

Китай розуміє, що зараз у нього немає перспектив значно поліпшити відносини зі Сполученими Штатами. Напруга між двома країнами буде й надалі тривати, тому Китай намагається стати сильною глобальною державою, заповнюючи прогалини, які, на його погляд, заважають йому це зробити.

І в цьому випадку Росія не тільки помічник Пекіну, а й хороша ресурсна база, тому що в неї є дуже багато товарів, елементів, які будуть потрібні Китаю для того, щоб бути самодостатньою державою.

Китай вважає, що він має посилювати свій військовий потенціал через ситуацію з Тайванем. І він цим уже займається. З приходом Сі Цзіньпіна до влади було приділено дуже багато уваги модернізації армії та збільшенню ВВП (валовий внутрішній продукт, — ред.). І тому на сьогоднішній день китайська армія вже має результати. Вона володіє найбільшим у світі флотом. Також армія КНР розуміє і свої слабкості — що саме потрібно збільшити з урахуванням війни.

З огляду на російську агресію проти України і з огляду на те, як ведуться сучасні війни, Китай багато говорить про те, що він має посилити і свій космічний, супутниковий потенціал.

Китай сподівається, що за допомогою Росії він розроблятиме і ті види зброї, які йому потрібні. У будь-якому разі, ми з вами зараз вступаємо в еру стратегічного стримування, коли кожна з країн нарощує свій оборонний потенціал.

Але це і час непередбачуваності, тому що в Азійському регіоні є дуже неспокійні місця, де може виникнути конфлікт, зокрема, навколо Тайваню. Тому, коли кожна зі сторін готується до війни, це в будь-якому разі насторожує світ.

Сі Цзіньпін у своїй риториці останнім часом дуже багато говорить про те, що країна має мати сміливість боротися, тобто мобілізує всередині країни своє населення щодо того, що, можливо, і країні доведеться вступити у військові дії.

Зі свого боку, наприклад, американські генерали теж говорять про те, що можливе зіткнення між Китаєм і США. Китаю завжди хотілося мати владу, тому він говорить про багатополярний світ. Наприклад, йому хотілося б мати вплив і виштовхати США з Азійського регіону, як мінімум.

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Україна завадила планам РФ і Китаю

— У документах 20-го з’їзду Комуністичної партії Китаю (КПК), що відбувся в жовтні минулого року, а саме в програмній доповіді Сі Цзіньпіна чітко визначено мету — політична інтеграція Тайваню мирним шляхом. А якщо знадобиться, то й військовим шляхом.

Минулого року була річниця 100-річчя створення КПК, де той самий Сі Цзіньпін досить активно й агресивно виступив щодо Тайваню і щодо всіх недругів, які, як він вважає, загрожують Китаю. Лідер КНР прямо заявив, що Китай розіб’є голови всіх ворогів об Китайську стіну.

Китай ставить за мету — насамперед політично інтегрувати, а по суті, захопити Тайвань. Я думаю, що заради цієї мети Сі Цзіньпін і був переобраний на третій термін, що є порушенням партійних норм. Він зрівнявся з Мао Цзедуном, і обійняв посаду втретє поспіль.

У мене є припущення, що напередодні повномасштабного вторгнення в Україну Путін їздив до Сі Цзіньпіна під час Олімпіади в Пекіні, щоб скоординувати дії між Китаєм і Росією. Вони полягали в тому, що Росія захоплює Україну, починає створювати напруженість у Східній Європі.

У цей час відволікаються сили НАТО, тобто США для захисту країн ЄС і НАТО в Європі. А в Китаю розв’язуються руки, і він спокійно забирає Тайвань.

Але щось пішло не так. Ніхто не очікував, що український народ чинитиме такий опір Росії і не дозволить реалізувати плани Путіна в Європі і, відповідно, плани Китаю в Тайвані. Тому Україна зіграла величезну геополітичну роль у збереженні миру в усьому світі.

Очевидно, що зараз створюється вісь країн: Китай, Іран, Росія та Білорусь. Вона діє в інтересах автократії, які хочуть розвивати свою перевагу на міжнародній арені та тіснити демократичні країни. Китай відіграє роль голуба миру, а з іншого боку, він дозволяє Росії створювати напругу в Європі.

Для Китаю дуже вигідно використовувати Росію як криголам для розколу європейської єдності, насамперед НАТО.

АНДРІЙ КАРАКУЦ: Тайвань — не кінцева мета Китаю

— Насамперед потрібно зрозуміти, що в Китаї змінилася форма правління. І якщо раніше було правління однієї Комуністичної партії КНР, то зараз ми говоримо про одноосібне правління Сі Цзіньпіна. Насамперед він узяв на себе все необхідне для ухвалення військових рішень.

Експерти сходяться в тому, що третій термін був потрібен Сі Цзіньпіну для того, щоб реалізувати свої зовнішньополітичні амбіції. Тобто перші два терміни Сі були спрямовані на збільшення економічної могутності Китаю. Але також паралельно відбувалося і збільшення військового бюджету. І, можливо, четвертий термін буде спрямований на те, щоб реалізувати амбіції Китаю, які простягаються на Тихоокеанський регіон.

Тайвань — це тільки один із пазлів тієї проблеми, з якою стикається Пекін. Китай зі східного боку, де у нього вихід до морів, по суті, з усіх боків оточений або союзниками США, або лояльними державами, які не дають змоги Китаю виходити на простори Тихого океану і ставати тихоокеанською силою.

Можливий конфлікт навколо Тайваню в разі, якщо його буде вирішено на користь Китаю, відкриє “скриньку Пандори”. У результаті Китай отримає не тільки доступ до ресурсів Тайваню.

Тому Китай, найімовірніше, вдаватиметься до інструментів військової сили. Зараз американські військові обговорюють, коли це може статися — чи то 2025 року, чи то 2027-го, а можливо, ближче до 2030 року. Але в будь-якому разі аналітики сходяться в тому, що Китай готує для цього все необхідне — будує флот, готує авіацію, сили для висадки на Тайвань, армію. І потім уже розширення своїх амбіцій на інші регіони.

Китай використовує Росію для своїх цілей. Він зацікавлений у тому, щоб Росія продовжувала відволікати США та їхніх союзників НАТО від потенційно можливого конфлікту в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Китаю дуже вигідна ця ситуація.

Військове співробітництво, про яке говорять і китайці, і росіяни, ґрунтується вже на досить тривалій практиці та спільних військових навчаннях. Однак те, що зараз буде здійснюватися на практиці, насамперед пов’язано з тим, що Путін потребує демонстраційної підтримки з боку Китаю. Тому що на Китай дивляться й інші країни, насамперед країни Глобального півдня.

ІГОР ПОПОВ: Протистояння США і Китаю неминуче

— Ми повинні брати до уваги глобальне протистояння США і Китаю, яке, найімовірніше, закінчиться війною протягом найближчих трьох років. І вони ділитимуть, хто з них яку валюту випускає, і хто в який блок входитиме після цього.

Глобальні економічні, фінансові протиріччя стали настільки нерозв’язними, що обидві сторони бачать їхнє вирішення тільки в гарячій війні. І тому цілком реальним є зіткнення.

Найімовірніше, це станеться в районі Тайваню між союзниками. З одного боку, найімовірніше, на базі нещодавно створеного блоку “Аукус” (AUKUS — тристоронній альянс, утворений Австралією, Великою Британією та США), і Китайською народно-визвольною армією, з іншого боку.

АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ: Заяви Сі підтверджують, що з Путіним час кінчати

— Американський політичний клас зрозумів, що немає окремої загрози від Китаю, і що не треба домовлятися з Путіним, пішовши йому назустріч, бо він став на один бік із КНР.

Сі Цзіньпін показав, що Путін повністю є васалом Китаю.

Американські військові політики побачили реальну можливість, що Китай, який не приховує своєї ворожості до США, може завтра оволодіти всім потенціалом Росії.

І не тільки економічним у Сибіру і на Далекому Сході, що вже сталося, а й військовим потенціалом, включно з його величезним ядерним арсеналом. Тому ухвалено рішення придушити в зародку нову імперію зла в особі Китаю, Росії та Ірану.

Путін і Сі зараз працюють на нас. Вони щодня стверджують американську громадську думку, що з Путіним треба кінчати рішуче і швидше. Якщо Китай веде підготовку до війни, то навіщо йому залишати на рік у тилу такого союзника, який нічого не представляє собою, але у якого величезні військово-економічні ресурси.

Читайте також: Чекає слушного моменту: чому КНР поки що не виходить на прямий діалог з Україною — думки експертів