Заяви Путіна про розміщення ядерної зброї в Білорусі можуть призвести до нових санкцій проти РФ — розбір експертів (ВІДЕО)

Литва закличе до нових санкцій проти Москви та Мінська. Заява литовського Міністерства закордонних справ прозвучала після повідомлення російського президента Володимира Путіна про можливе розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі, інформує FREEДОМ.

У Міністерстві закордонних справ Литви заявили, що їхня країна попросить включити додаткові обмеження щодо Росії та Білорусі до пакету санкцій, обговорюваного у Брюсселі. До такого рішення призвели слова президента РФ про можливе розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі.

“Це відчайдушні кроки Путіна і Лукашенка, спрямовані на створення чергової хвилі напруженості й дестабілізації в Європі. Подібні дії ще більше втягують Білорусь у війну з Україною і конфронтацію з демократичним світом. Додатковим фактором ризику для Балтійського регіону є Білорусь, яка дедалі більше втрачає свій суверенітет, підтримує і допомагає російській агресії, дедалі більше інтегрується в російські військові плани”, — йдеться в заяві МЗС Литви, яка опублікована на офіційному сайті відомства.

Заяви Кремля про можливе розміщення ядерної зброї в Білорусі вже засудили Україна, Франція і Німеччина. Риторику Путіна назвали черговою спробою залякування. У ЄС відреагували попередженням Москві та Мінську і пригрозили черговими санкціями.

“Розміщення в Білорусі російської ядерної зброї означатиме безвідповідальну ескалацію і загрозу європейській безпеці. Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти на ескалацію подальшими санкціями”, — написав верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель у Twitter.

Крім цього, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив: є велика ймовірність того, що Європейський Союз введе 11-й пакет санкцій проти Росії вже в найближчі два місяці. До того ж європейські дипломати думають не тільки про нові обмеження, але й хочуть зосередитися на боротьбі з можливостями обходу Росією вже чинних санкцій. Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії Єрмака — Макфола зазначає, що пріоритет у роботі над обмеженнями — це зниження рівня цінових лімітів на російські енергоносії, зокрема й для державних корпорацій.

“Найболючіші — це нафтогазові. Нафта, тому що це 50% наповнення бюджету, доходи легкі в доларах і євро. Друге — це санкціоновані заморожені активи Центрального банку Росії, тому що це була величезна кишеня, з якої вони фінансували все що завгодно”, — зазначила віцепрезидентка з економічних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал.

Попри запевнення Кремля, що санкції не завдають жодної шкоди російській економіці, західні обмеження працюють.

“Російську Федерацію це веде в бідність. Це їм не дозволить підтримувати таку оборонність, як їм дозволяли підтримувати до лютого 2022 року. Захід від санкцій виграв, з моєї точки зору, насамперед — звільнився Європейський Союз від цієї залежності. Якраз ця зима показала, що від цієї енергетичної російської суперзброї можна і не залежати. Якогось довгострокового важеля впливу в Європі Росія вже не матиме”, — акцентує Наталія Шаповал.

Водночас у Києві вважають, що санкційний режим потребує постійного розширення та оновлення обмежень.

“Навіть натяку на затягування санкційних рішень бути не може. Тим паче не може бути й розмивання санкцій і особливо під маніпулятивним прикриттям продовольчої безпеки. Сильні санкції — це безпека, послаблення санкцій — це запрошення до нових криз”, — наголосив президент України Володимир Зеленський.

Читайте також: Шантаж, політичний блеф чи військові погрози: що стоїть за розміщенням ядерної зброї РФ у Білорусі