Порушення прав людини в Білорусі, зокрема репресії проти протестувальників і дисидентів, можуть прирівняти до злочину проти людяності. Про це заявили в ООН після вивчення ситуації з порушенням прав людини в республіці після протестів 2020 року. Постійне представництво Білорусі при ООН у Женеві відхилило звіт, назвавши його “інструментом лобіювання антибілоруського порядку денного західних країн в ООН і Раді з прав людини”, інформує FREEДОМ.
18 березня Мінський міський суд виніс гучні звинувачення проти білоруських політологів: 10 років колонії у справі про змову з метою захоплення влади чекають на голову групи експертів з моніторингу “Білорусь у фокусі” Валерію Костюгову і співзасновника Школи менеджерів держуправління Sympa Тетяну Кузіну.
До 12 років за ґратами також засудили головну редакторку і директорку білоруського видання TUT.by Марину Золотову і Людмилу Чекіну. Вирок винесли за нібито ухилення від сплати податків, заклики до екстремізму і загрозу національній безпеці.
“По суті, це помста, це розплата, в якомусь сенсі, співробітникам за роботу 300-голової компанії, я маю на увазі, що у нас працювало майже 300 осіб. Це розплата за незалежну журналістику”, — підкреслив співзасновник порталу TUT.by Кирило Волошин.
Тижнем раніше самопроголошений президент Білорусі Лукашенко ввів у республіці смертну кару за державну зраду чиновників і військових. Тепер Білорусь — єдина країна в Європі, законодавство якої передбачає найвищу міру покарання. Білоруські опозиціонери вважають, що це чергова спроба вселити населенню страх і придушити антиурядові настрої.
“Коли ти чиновник, і ти розумієш, що будь-який твій коментар, пост, вихід на вулицю, навіть якщо діти твої візьмуть участь у вуличній акції, тебе можуть засудити за держзраду. Адже вони навіть не уточнюють, що таке зрада держави. Це може бути як коментар на Ютубі, або ти білоруською виступиш і ти вже зрадник батьківщини. Тому, звичайно, він стримує людей, щоб не тікали”, — зазначив старший радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської Франак Вячорка.
У Росії тим часом продовжують притягати до відповідальності за публікацію пісень, відео та картинок у соцмережах, називаючи це екстремістськими матеріалами. Саме законодавство РФ про екстремізм довгий час вважалося одним із головних інструментів переслідування за інакомислення. Але в останні півтора року кількість справ зменшується. Причина не в ослабленні режиму, кажуть правозахисники, а в появі статей про фейки та дискредитацію армії.
“Стаття про “дискредитацію” армії, мабуть, дала за рік більше справ, ніж до цього найпопулярніша стаття про заборонену символіку, яка в нас раніше лідирувала в екстремістському адміністративному законодавстві завжди з великим відривом. Різниця величезна, тому що “дискредитація” стартувала з величезними цифрами. Усе залежить радше від конкретної людини. Арешт можуть призначити, якщо вона чимось особливо не сподобалася судді або поліції”, — звернув увагу директор російського інформаційно-аналітичного центру “Сова” Олександр Верховський.
Показові судові переслідування за інакомислення, невиправдані терміни, цензура, доноси, створення списків неугодних, присвоювання штампів “ворогів держави”. Усе це звичні практики не тільки для Білорусі та Росії, а й різною мірою для всіх країн Організації Договору про колективну безпеку: Вірменії, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану.
“Що стосується країн ОДКБ, там склалися, як правило, дуже гнилі, корумповані режими-сателіти Москви. Де-факто, це країни, які не володіють власним суверенітетом, перебувають у сфері зовнішньополітичного і військового впливу Москви, і тому Москва, завдяки своїй численній агентурі, та чиненню економічного, політичного, правового, інформаційного та іншого тиску на ці держави, прагне зробити так, щоб там установилися, є таке в політології визначення, режим стаціонарного бандита”, — акцентував юрист, почесний консул Чеченської Республіки Ічкерія в Україні Юрій Шуліпа.
Читайте також: Близько 1,5 тис. політв’язнів у Білорусі: кого та за що репресує Лукашенко