РФ вийшла з Договору про стратегічні наступальні озброєння — наслідки

Відмова Росії від Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО) в практичному полі не багато що змінить, тому що інспекції між РФ і США не діяли з 2020 року, відтоді, як розпочався COVID, і внаслідок цього їх було призупинено. Про це сьогодні, 26 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла директорка Одеського центру нерозповсюдження ядерної зброї, кандидатка політичних наук Поліна Синовець.

За її словами, між Росією і США був регулярний обмін інформацією про переміщення ракет, про кількість, про якість розгорнутих ракет і так далі.

“Тепер цього не буде. Однак у нас є заяви російського МЗС про те, що Москва не збирається підвищувати кількість розгорнутих ракет і боєголовок і збирається діяти в полі договору СНО, попри його припинення. Тобто, це ніби дає якусь надію західним опонентам на те, що якщо вони себе будуть “добре поводити”, то Росія може повернутися в договір”, — сказала Синовець.

Вона повідомила, що Федерація американських науковців підрахувала: у разі повної відмови від СНО Росія може наростити кількість розгорнутих озброєнь на одну тисячу, а США — на дві. Причому це може статися моментально.

“Якщо ж говорити про довгострокову гонку озброєнь, то в Росії просто в умовах нинішньої війни, коли мільярди рублів витрачається на війну і на конвенційне озброєння, сумніваюся, що будуть дуже високі можливості з виробництва, зі швидкого і якісного нарощування ядерного арсеналу. Тому з точки зору виконання зобов’язань за цим конкретним договором — це невелика біда. Велика біда може бути в тому, що договір СНО був скоріше символічним механізмом, який все ще залишається механізмом з контролю над озброєннями та взаємного діалогу між Москвою і Вашингтоном, оскільки найголовніше в умовах ядерного століття — це діалог між опонентами”, — пояснила експертка.

Поліна Синовець зауважила, що після Карибської кризи діалог про ядерну зброю між Москвою і Вашингтоном ніколи не припинявся.

“Зараз денонсація або призупинення, як Путін це назвав, СНО фактично повертає нас до тієї ери до Карибської кризи, коли не існувало ось цих постійних каналів зв’язку, діалогу, зустрічей, обміну даними та думками. Це дуже погано, тому що в цій ситуації кожен з учасників матиме якесь хибне уявлення про наміри, можливості та якість, кількість озброєнь іншого опонента, тому всі ОПК почнуть працювати на те, щоб випередити, передбачити й наростити більше, ніж у потенційного опонента”, — вважає вона.

Експертка звернула увагу, що відмова РФ від участі в договорі про СНО позначиться на гонці озброєнь не тільки між Росією і США.

“За ним потягнуться, безсумнівно, всі ядерні держави, перш за все, Китай, який вже зараз намагається наростити кількість озброєнь до рівня Росії та США. І, відповідно, зараз у Китаю виникне питання: а чи не треба робити ще більше, щоб стати рівним або навіть світовим лідером. Також, імовірно, Франція та Велика Британія відреагують. Ми вже не говоримо про Індію та Пакистан, у яких, безсумнівно, теж буде якась реакція”, — висловила думку директорка Одеського центру нерозповсюдження ядерної зброї.

Синовець додала, що розрахунок Путіна полягає в тому, що може статися крах глобальної та стратегічної стабільності, і це якось змусить Сполучені Штати піти на поступки щодо України.

Читайте також: “Цей джокер не працює”: що означає зупинка угоди, яка контролює ядерний арсенал