Росія обходить нафтові санкції, використовуючи громіздкі сірі схеми — розслідування FREEДОМ (ВІДЕО)

Росія скорочує видобуток нафти через західні санкції. У березні 2023 року на тлі введення ембарго і встановлення граничної ціни на російські нафтопродукти видобуток у РФ зменшать приблизно на 5%. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на віцепрем’єр-міністра Росії Олександра Новака. За словами координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джона Кірбі, США не мають наміру дозволяти Путіну наживатися на нафті і за рахунок цього фінансувати війну. Журналісти телеканалу FREEДОМ провели розслідування і з’ясували, до яких схем антисанкційного шахрайства вдається Росія, щоб утримати на плаву свою економіку.

У відповідь на повномасштабне вторгнення російських військ до України в лютому 2022 року Європейський Союз вводить проти країни-агресора економічні санкції. 17 квітня порти всіх держав ЄС зупинили обслуговування російських кораблів. 5 грудня ЄС відмовився від купівлі російської нафти, а від 5 лютого 2023 року перестав купувати і нафтопродукти. Санкції, введені щодо російського чорного золота, призведуть до переділу світового ринку, стверджують аналітики, опитані виданням The New York Times. А Росія залишиться без коштів, необхідних для продовження агресії проти України.

“Росія повинна обирати, на що витрачати кошти. Треба буде забирати гроші з соціальних витрат та економіки на військові витрати. Це ставить питання соціальної та політичної стабільності в Росії. Гадаю, дивлячись вперед, якщо війна в Україні не зупиниться, а Росія не виведе свої війська і не буде широкої мирної угоди, і санкції залишаться, то майбутнє Росії досить негативне — падіння росту, стагнація та рецесія”, — сказав британський економіст, експерт із питань України Тімоті Еш в інтерв’ю “Голосу Америки”.

Щоб зменшити руйнівний вплив санкцій уже після поетапного ембарго, країна-агресор обходить обмеження. Переливання нафти та нафтопродуктів із судна на судно, змішування чорного золота в портах третіх країн, вимкнення ідентифікаційної системи на танкерах-перевізниках, підроблення експортної документації.

Різними способами Росія маскує походження власної нафти та експортує її через Чорноморські, Балтійські та Тихоокеанські порти. Один із найважливіших маршрутів проходить через Керченську протоку. Кінцевою точкою призначення може бути нафтопереробний завод ISAB в Італії. Ним володіє російський нафтогазовий гігант “Лукойл”. Саме це підприємство може виконувати роль перевалочного пункту для сирої російської нафти в Європі. Однак, крім нових логістичних рішень, після втрати 90% європейського ринку збуту енергоносіїв, Росія шукає нових покупців на Сході.

“Як і очікувалося, Китай та Індія забирають більшу частину барелів, на які поширюється ембарго. Але є сюрприз: підскочив обсяг вантажів з невідомим напрямком. Російська нафта, яку колись було легко відстежити, тепер переміщується більш тіньовими каналами. У деяких угодах досі використовуються ті самі грецькі вантажовідправники, британські страховики, а також нідерландські та японські банки, які тривалий час правили галуззю”, — йдеться в публікації видання The Economist.

Основним споживачем російських енергоресурсів у західній частині Азії залишається Туреччина, яка в жовтні 2022 року підвищила імпортну частку до 36%. Це більше, ніж купила, скажімо, Індія. А тому Туреччина надзвичайно важлива для Росії. Але співпраця з країною-агресором може зіграти з Анкарою злий жарт. Якщо Туреччина й надалі нехтуватиме санкціями проти РФ, вона ризикує втратити доступ до американських ринків.

“Взаємодіючи з російськими компаніями, які потрапили під санкції, турецькі підприємства і банки можуть наразити себе на ризик санкцій і потенційної втрати доступу до ринків G7”, — зазначив заступник міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Браян Нельсон в інтерв’ю Асоціації банків Туреччини.

Для постачання нафти і нафтопродуктів Росія використовує судна третіх країн. Вміст власних танкерів переливають, наприклад, у танкери-накопичувачі NEW LEGEND і OLYMPIC VISION під прапором Ліберії, які стоять у нейтральних водах біля румунського узбережжя. Їх Росія може використовувати як наливні хаби для подальшого перевантаження нафти на судна інших країн: SAN SEBASTIAN під прапором Мальти, MINERVA VASO під прапором Греції, MIRA під прапором Панами та інші. Такі громіздкі сірі схеми дають змогу Кремлю, попри санкції, експортувати нафту і нафтопродукти, але значно ускладнюють логістику і додають проблем із документацією.

“Треба розуміти, що кожна лазівка — це завжди ускладнення, подорожчання, погіршення постачання, зменшення обсягів постачання, як би нам не хотілося. Сказати, що ми закриємо на 100%, ну, це неможливо. Російський бізнес вийшов із бандитських 90-х, і, відповідно, він продовжуватиме шукати різні шляхи для того, щоб постачати необхідне для себе якесь обладнання. Але знову ж таки — дорожче, складніше, гірше”, — коментує економічний експерт Ілля Несходовський.

Колись постачальник більш ніж третини всієї нафти в ЄС, тепер Росія змушена торгувати ресурсами з-під поли, до того ж із величезним дисконтом. Так, за даними російського Мінфіну, дефіцит федерального бюджету в січні 2023 року досяг піку в 1 трлн 776 млрд руб. Для прикладу, минулий січень закрили з профіцитом у 125 млрд. Нафтогазові доходи за місяць впали на 46%, а інші — на 28%.

Цифри вкотре доводять, що санкції працюють. І обмеження посилюватимуть. У ЄС уже анонсували, що ближче до 24 лютого затвердять 10-ий пакет санкцій, де буде прописано механізми, що блокують спроби Росії обійти раніше введені обмеження.

Читайте також: Допомога Кремлю в обході санкцій не залишиться без наслідків — що мають намір зробити союзники України (ВІДЕО)