“Рамштайн” готує Україну до наступу: нову військову допомогу Заходу оцінив Мацука

Рішення “Групи допомоги Україні” в німецькому Рамштайні 20 січня. Що саме отримає Київ і коли нове озброєння надійде Україні. І чому Вашингтон уже не побоюється ескалації на фронті з боку Росії і готовий перейти “червоні лінії”. Засідання “Рамштайн-8” проаналізував шеф-редактор телеканалу FREEДOM Олексій Мацука.

Броня міцна…

Два головні пріоритети “Рамштайн” — бронетехніка та засоби ППО для України. Про те, що і те, і інше Захід готовий надати — говорили ще напередодні зустрічі. Канада пообіцяла — купить для Києва систему ППО NASAMS (“Насамс”). Велика Британія заявила про готовність виділити танки і навіть не стала чекати “Рамштайна”, і зробила це спеціально — щоб інших мотивувати бути рішучішими.

Так, у Лондоні пообіцяли найближчими тижнями відправити 14 танків Challenger-2 (“Челенджер-2”), а до них — броньовані ремонтно-евакуаційні машини.

Challenger-2 зараз основний бойовий танк сухопутних військ Великої Британії — через свої бойові характеристики і важку, найміцнішу серед європейських розробок броню. Нею захищені й башта, і корпус. Ось чому цей танк у бою знищували лише один раз за всю історію — причому таким же “Челенджером”, та й то лише тому, що він був із відкритим люком.

Але коли ми говоримо про бронетехніку, тут важливо не тільки яка у танка гармата, чи надійна броня… Важлива кількість. 14 танків — серйозна сила, але лише для однієї конкретної ділянки фронту. А щоб переломити ситуацію, їхня кількість має вимірюватися не десятками, а сотнями. І в Лондона їх вистачає.

“У британській армії … приблизно 79 одиниць таких танків, які перебувають у строю і не будуть модернізовані до наступної версії. І ще приблизно 80 танків — на зберіганні”, — повідомив головний редактор Defence Express Олег Катков. 

У Києві вірять, що танкову бригаду (в реаліях Збройних сил України це 93 машини) вдасться сформувати і з німецьких Leopard (“Леопард”).

“Чому “Леопард”? Тому що це танк, який виготовлявся в Європі протягом десятиліть і є в багатьох європейських арміях. Тому можна там трохи взяти, тут трохи взяти”, — зазначає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

До зустрічі в Рамштайні п’ять країн, включно з Польщею та Фінляндією, були готові передати Україні ці танки. Але всі чекали остаточного схвалення Німеччини, яка розробляє і виробляє “Леопарди”, за нею і останнє слово.

Німецька важка броня потрібна Україні, щоб відвоювати окуповані території, “пробиваючи” оборону.

Що цікаво: на додаток до стаціонарного бойового обладнання, на таку бронемашину можна встановити протитанкові ракетні комплекси. Це наймасовіший танк у Європі. Наразі понад 2700 таких машин на бойовій службі — від Німеччини та Австрії, до Угорщини та Польщі, від Туреччини — до Сінгапуру, Норвегії, Швеції та Швейцарії… Поділитися з Україною є кому, потрібна лише добра воля партнерів і координація зусиль.

На жаль, 20 січня на “Рамштайні-8” не вдалося поки що домовитися про постачання Україні “Леопардів”.

Але ще більше у союзників — надважких американських танків Abrams (“Абрамс”). Тільки на консервації — тисячі машин. Сотні — на бойовому чергуванні в армії США, або, наприклад, в Австралії.

У чому тут проблема? Пентагон здебільшого стурбований перспективами ремонту та логістикою.

“Україні потрібні танки, але Abrams не тільки споживають дуже багато палива, а й обслуговувати їх дуже складно. Тому ми хочемо ширше подивитися на діапазон можливостей щодо танків і побачити, як підтримати Україну”, — пояснила заступниця міністра оборони США з питань України та Росії Лора Купер.

Особливість “Абрамсів” — унікальна надщільна броня, створена з використанням збідненого урану. І снарядом він оснащений урановим, здатним пошкодити будь-яку бронетехніку. Це робить М1 Abrams одним із найважчих танків (він важить майже 62 тони), але й одним із найзахищеніших.

Україна має намір переконати партнерів, що логістичні проблеми — вирішувані.

Захистити небо

А ось щодо засобів протиповітряної оборони сумнівів і розбіжностей у західних країн значно менше.

Напередодні “Рамштайна” зенітно-ракетний комплекс ППО і ПРО Patriot (“Петріот”) погодилися передати Україні не тільки США, а й Німеччина та Нідерланди.

Patriot — це системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. Такі, як випущена нещодавно по Дніпру російська Х-22, яка влучила в житловий будинок. Збити її ЗСУ не могли — не було чим… А ось Patriot можуть збивати й літаки, й крилаті ракети. Але головною їхньою метою стануть ракети балістичні.

“Patriot PAC-3 — остання модифікація — може працювати по “Іскандерах” (російські балістичні ракети, — ред.), по “Кинджалу” (гіперзвукова авіаційна ракета, — ред.), по “Циркону” (гіперзвукова протикорабельна ракета, — ред.). З того, що нам надали, це було б найкращим рішенням на поточний час”, — сказав ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Але чи зможуть “Петріоти” ефективно працювати з тим ППО, що вже є на озброєнні України? Від західних експертів лунало, наприклад, що ці комплекси вимагають постійного супроводу супутника. І що впровадити їх буде на порядок складніше, ніж NASAMS і німецькі IRIS-T. Але українські військові з цим не згодні.

“Ці три комплекси працюватимуть у єдиному інформаційному полі, тобто обмінюватимуться інформацією про радіолокаційну ситуацію між собою. Це дуже важливий момент, оскільки що не збив один комплекс — зіб’є інший, будуть страхувати один одного в бойових умовах”, — вважає речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Єдиною умовою Штатів була необхідність спершу підготувати команду, яка могла б працювати з “Петріотами” та ефективно їх обслуговувати, а лише потім їх привезуть до України. Навчання першої команди вже розпочалося на американській базі в штаті Оклахома. І триватиме воно приблизно до березня.

“Раніше ми навіть мріяти не могли про те, що нам дадуть, наприклад, Patriot, вартість якого мільярд доларів, а підготовка становить 10 місяців. Сьогодні ж є рішення, що наших офіцерів підготують за 10 тижнів. Такі зобов’язання взяли на себе американські партнери”, — зазначив міністр оборони України Олексій Резніков.

Те, що доки не закінчиться навчання, “Петріоти” на українському фронті не застосовуватимуться, підтверджує й екскомандувач збройних сил США в Європі Бен Ходжес.

“Українські солдати дуже швидко навчаються використанню нових технологій. Що б вони не отримали, вони дуже швидко починають це використовувати…. Тішить, що адміністрація США вирішила поставити Україні ЗРК Patriot, однак мине від 10 до 12 тижнів, перш ніж ми побачимо запуск першої такої ракети”, — сказав він.

Ніяких “червоних ліній”

Але “Петріоти” важливі не тільки як зброя. А ще й як символ, що “червоних ліній”, схоже, більше немає, а погроз Росії “організувати небачену ескалацію на фронті” у високих кабінетах боятися перестали.

Багато рішень про виділення військової допомоги Україні “буксували”. І у високих вашингтонських кабінетах постійно пояснювали таку обережність небажанням викликати різке загострення на фронті, спробою “уникнути ескалації війни”. Мовляв, це насамперед не в інтересах самої України. Кремль погрожував ядерною зброєю, Захід побоювався прямого зіткнення з Росією. У підсумку, будь-яке постачання озброєнь — ніби рух мінним полем: кожен крок вивірений і обережний.

Тут складно сказати, базувалися ці побоювання на розвідінформації чи Росія якимось чином “посилала сигнали”, що зважиться на ескалацію, — але факт залишається фактом. Ніхто не хотів переходити ці “червоні лінії”, які самі для себе і провели.

І зараз уперше публічно заговорили — Кремлю нікуди більше підвищувати ставки.

“Це перебільшений страх, що Росія може якимось чином придумати щось нове для ескалації… І ми самі себе стримували: сперечалися — чи давати Javelin (“Джавелін”), чи давати Stinger (“Стінгер”)? І Росія жодного разу не пішла на ескалацію, оскільки їй нема чим ескалувати, окрім погрози використати ядерну зброю”, — наголосив генерал Бен Ходжес.

У те, що Кремль піде на крайній крок — потягнеться до “червоної кнопки” — ні західні розвідки, ні політики не вірять. І попереджають про “критичну важливість” нинішнього етапу війни, вважаючи, що Україна має кардинально змінити динаміку на полі бою. А для цього Києву потрібно дати можливість відповідати — адекватно. 

“Нам потрібно розглянути питання виділення зброї, завдяки якій Україна завдавала б ударів у відповідь. Не масовані (як робить Росія), а високоточні. По російських силах, по російській зброї, по російських ракетних системах дальньої дії, розташованих на території самої Росії, у Білорусі та Причорномор’ї”, — упевнений екскомандувач збройними силами США і НАТО в Європі Філіп Брідлав.

Але це явно тема наступних зустрічей “Рамштайнської групи”. Як і прохання Києва подумати над виділенням винищувачів або хоча б уже зараз почати підготовку українських пілотів.