Україна виконала домашнє завдання і чекає на прогрес: про що говорять експерти напередодні саміту з Євросоюзом

У столиці України планується велика дипломатична подія. В Києві 3 лютого під час саміту “Україна — ЄС” обговорюватиметься фінансова та військова підтримка з боку європейських партнерів для нашої країни.

Ще однією темою стане хід виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії, наданих у зв’язку з набуттям країною статусу кандидата на членство в ЄС. Серед вимог Європейського Союзу до України — реформа Конституційного суду, боротьба з корупцією, закон про медіа, боротьба з олігархами та інші. Усі вони передбачають не лише ухвалення окремих законів, а й низки підзаконних актів, щоб не було різночитань. Має бути прописаний чіткий інструментарій для життя українців у нових умовах — європейських.

Чому саміт “Україна — ЄС” ця значуща подія і які питання будуть порушені, журналісти в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили з політологами, дипломатами та чиновниками.

Євгенія Кравчук, народний депутат України

— Я думаю, що ми, звичайно, впораємось із організацією такого саміту. Потрібно віддати належне європейським лідерам. І голова Еврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, і голова Европейської ради Шарль Мішель уже бували в Україні під час війни. А взимку єврокомісари зможуть побачити, як живуть українці під час блекауту, як використовуються генератори, які, до речі, Європейський Союз також передає Україні.

Чого чекати? Я думаю, що ми всі очікуємо на якісь чіткіші сигнали, коли почнуться переговори про вступ Європейський Союз і які будуть наступні кроки. Тому що нам хотілося б не чекати до жовтня цього року, щоб зробити перевірку попередніх кроків, а розпочати, наприклад, у березні.

Важливо, що саміт “Україна — ЄС” пройде не у Брюсселі, як це планувалося до цього, а у Києві. Це теж сигнал, що Європейський Союз серйозно налаштований на співпрацю з Україною та бачить її членом Європейського Союзу. Звичайно, нам ще потрібно буде ухвалювати закони, але нам треба розпочати офіційні переговори щодо вступу. І це, я сподіваюся, станеться вже цього року.

Україна виконала договір про асоціацію із Європейським Союзом уже на 70%. У більшості ухвалено рішення, що стосуються економіки. Але у будь-якому разі ця робота вже триває з 2014 року. І зараз, зрозуміло, темп ще пришвидшується.

Ми вже маємо пріоритет для євроінтеграційних законів. На сайті Верховної Ради біля деяких законів можна побачити прапорець Європейського Союзу. Це означає, що цей закон якраз важливий у контексті євроінтеграції. Є також пропозиції щодо регламенту, щоб не було спаму в євроінтеграційних законах. Є якась процедура, яка робить черговий розгляд таких законопроектів швидшим. Це не якесь українське ноу-хау — багато країн, які зараз члени Євросоюзу, розробляли якусь спеціальну процедуру, швидшу, пріоритетнішу для європейської інтеграції законів.

Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи

— Раніше завжди був такий мінус у відносинах України з ЄС: мета угоди про асоціацію без усіх цих переговорів була незрозумілою. І була така відмазка з боку Європейського Союзу щодо перспективи членства України. Тепер це питання вирішено. Є кандидатура України для вступу до Європейського Союзу. І тепер Україна має просто виконати умови, після чого розпочнеться так зване відкриття статей. Тоді Україна вестиме окремі переговори щодо різних областей. Це звичайний, тривалий процес для Європейського Союзу. Наразі все залежить від України, м’яч на її боці поля.

Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.).

— На саміті виноситимуться питання, які дуже важливі для комунікації між Києвом та Брюсселем. Звичайно ж, питання про те, що Київ розпочинає переговорний процес щодо вступу до Євросоюзу. Побачимо, так би мовити, повністю весь запитальник про те, скільки буде переговорних розділів, глав вступу України до Євросоюзу. І готовність… Ми, я думаю, вже підготуємося з низки питань, які нам задавали Брюссель. Україна виконала своє домашнє завдання і рухається далі у бік вступу до Євросоюзу, трансформуючи свою економіку. Багато питань буде щодо верховенства права, щодо впорядкування системи юстиції та правосуддя, які мають бути гармонійними з юстицією та правосуддям Євросоюзу. Це найскладніші питання, які слід буде врегулювати на законодавчому рівні в Україні.

Ми продемонструємо те, чим Україна є важливою для Європейського Союзу. Насамперед ми фактично на плечах своїх Збройних сил стримуємо військову агресію. Москва не раз говорила, що вона готова піти на Берлін, на Будапешт, на Відень, але поки що не може просунутися далі Донецької області.

Зерновий коридор також показав, наскільки важливою є Україна у вирішенні продовольчої проблеми в усьому світі. Причому це не тільки стосується бідних країн, які потребують найнеобхіднішого продовольства. З одеського порту зерно купує майже половина Європи. І це важливо.

Україна — це держава, яка має свою промисловість, своє сільське господарство та вміє захищати зовнішні кордони Європейського Союзу. І коли Україна буде усередині Євросоюзу, це стане додатковим плюсом.

Нам потрібно закінчувати цю війну та виганяти російські війська з нашої території. Нам потрібно підписувати гарантії безпеки та мирний договір. І, звичайно, після цього процес євроінтеграції буде багаторазово прискорений. Це два дуже взаємопов’язані процеси.

Якщо ми виженемо російську армію з української землі, в тому числі і з тимчасово окупованої, покажемо європейцям, що їхній східний фланг буде надовго в безпеці, то це ж визначально вплине і на мислення всіх виборців абсолютної більшості європейських країн. Вони оцінять жертовність українського народу, ефективність збройних сил та ефективність дій української держави щодо боротьби із зовнішньою агресією не лише проти України, а проти всього прогресивного, що є на Європейському континенті.

Читайте також: Швеція — голова у Раді Європи: що це означає для України, обговорюємо з експертами