Війна Росії проти України призвела до розширення НАТО — які “бонуси” отримає Кремль

Агресія Росії проти України призвела до згуртування і розширення НАТО, повідомляє FREEДОМ.

У травні 2022 року Фінляндія і Швеція офіційно подали заявку на вступ до НАТО. На початку 2023 року 28 із 30 країн-учасниць їхній вступ до блоку вже ратифікували. 

“Швеція понад двісті років зберігала свою нейтральність, Фінляндія — майже сто років. І після цього дві країни різко змінюють зовнішньополітичний курс. До того ж, це не рішення політичного керівництва, це також рішення громадян цих країн. Відповідь дуже проста — розуміння того, що російська загроза стала такою серйозною, що навіть маючи потужний потенціал, вони не були впевнені, що їм вдасться запобігти цій агресії”, — сказав співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, виступаючи на безпековій конференції у шведському місті Селен, заявив, що очікує вступу Фінляндії та Швеції до НАТО вже цього року. Зараз є деякі розбіжності з Туреччиною, яка блокує Швецію. Тим не менш, шведський уряд упевнений, що Туреччина зрештою дасть зелене світло. Наприкінці грудня Анкара схвалила дії Швеції.

“Туреччина підтвердила, що ми зробили те, що обіцяли зробити, але вона також каже, що хоче того, чого ми не можемо, чого ми не хочемо дати. Ми переконані, що Туреччина ухвалить рішення, просто ми не знаємо, коли”, — сказав прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час виступу на конференції з безпеки.

Зі вступом до Альянсу Фінляндії загальний кордон Росії з НАТО збільшиться на понад 1 300 км. Отримає Кремль і ще кілька “бонусів”.

“І шведська, і фінська армія — вони дуже сучасні, дуже новаторські. А якщо говорити про Фінляндію, то в них дуже розвинений компонент територіальної оборони. Це одна з найсильніших країн світу за готовністю населення протидіяти зовнішній агресії. Це, звичайно ж, розширення в дуже цікавому регіоні, де можна протидіяти загрозам з боку Росії. Балтійське море стає морем НАТО, а це для Росії, звичайно ж, великий удар по їхніх експансіоністських мріях”, — вважає директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Експерти зазначають, що після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО основна база Балтійського флоту Росії в Кронштадті виявиться затиснутою у Фінській затоці між країнами-членами Альянсу.

Завдяки Фінляндії НАТО стане ближче до Кольського півострова Росії, де розташовуються російський Північний флот і бази атомних субмарин. І Путін із цим уже нічого не може вдіяти.

“Що стосується Путіна, він домігся абсолютно протилежного результату. І показовою також є реакції Росії на рішення Швеції та Фінляндії. Далі якихось погроз справа не пішла на етапі обговорень. Як тільки було ухвалено рішення, взагалі-то Росія проковтнула це”, — зазначив Мельник.

Що стосується України, то їй уже не пропонуватимуть зберегти “нейтральний статус”. Україні навіть можуть запропонувати прискорену процедуру вступу до блоку. НАТО зацікавлений в посиленні. А Україна може це забезпечити.

“Україна — це найбільша країна Європи за територією. Зараз в Україні буде найпотужніша армія. Звичайно, з точки зору протидії тим загрозам, які ось зараз будуть з боку, скажімо так, колишньої Росії, прийняття України в члени НАТО буде дуже позитивним розвитком ситуації для Альянсу. Думаю, питання про прийняття України в НАТО постане одразу ж, щойно Росія зазнає поразки в цій війні. Не те, що буде підписана якась капітуляція, а саме фактична поразка, коли Росія припинить свої агресивні дії, піде з території України”, — вважає Самусь.

Дії Кремля не тільки не посіяли розбіжностей усередині блоку, на які Путін, вочевидь, розраховував, а навпаки — згуртували учасників Альянсу в боротьбі проти російської агресії.

Читайте також: Захід перейшов свої власні червоні лінії — Чернєв про постачання озброєння Україні