Довести юридичний казус 1991 року та щільно працювати з Китаєм: шляхи для виключення Росії з Радбезу ООН назвали експерти

26 грудня, після успішного візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, наша держава офіційно ініціювала процес позбавлення РФ статусу постійного члена Ради безпеки ООН та виключення її з міжнародної організації загалом.

Чому Росія займає місце в ООН незаконно

В міністерстві закордонних справ України оприлюднили заяву, в якій наголосили, що розпад Радянського Союзу в грудні 1991 року залишив невирішеним питання міжнародних прав та обов’язків СРСР. З точки зору міжнародного права, неврегульованим залишається питання статусу держави-члена ООН і постійного члена РБ організації, яким користується Росія.

“Росія помилково вважає питання врегульованим, посилаючись на те, що вже з 24 грудня 1991 року, а в публічній площині — з 31 грудня 1991 року, в Раді безпеки ООН з’явилася табличка з її назвою. Насправді, відповідно до Статуту ООН, для цього не було і досі немає жодних легітимних підстав”, — йдеться в заяві.

РФ зайняла крісло постійного члена Ради безпеки ООН в обхід встановлених Статутом організації процедур. Це сталося на підставі звичайного листа президента РСФРР в 1991-1999 роках Бориса Єльцина на ім’я генерального секретаря ООН, нагадали в українському МЗС.

Чинний Статут ООН не містить слів “Російська Федерація”. Їх немає, зокрема, в статті 23 Статуту, де перераховані постійні члени РБ ООН. Тому що не було витримано правомірної процедури набуття Росією членства в ООН і місця серед постійних членів Ради безпеки. Наприклад, такий правомірний шлях пройшли новостворені держави-члени ООН Чехія та Словаччина після того, як припинила своє існування держава-член ООН під назвою “Чехословаччина”.

“Таким чином РФ ніколи не проходила правомірної процедури набуття членства і займає місце СРСР в РБ ООН незаконно. З юридичної та політичної точок зору може бути лише один висновок: Росія є узурпатором місця Радянського Союзу в Раді Безпеки ООН”, — заявили в МЗС України.

“По суті, це був безпрецедентний випадок в історії ООН, коли країна нав’язала своє членство в організації одностороннім рішенням, а країни-члени ООН були позбавлені статутного права висловити свою позицію шляхом голосування в Генеральній Асамблеї щодо прагнення РРФСР набути членства у спосіб, що не передбачений Статутом”, — пояснили у відомстві.

В МЗС вважають сумнівним і право РФ входити до складу ООН загалом, оскільки вона не відповідає основному критерію членства в організації.

“Пункт 1 статті 4 чітко наголошує, що членство в ООН відкрите для всіх миролюбних держав. Події Російської Федерації протилежні поняттю “миролюбства”. Три десятиліття її незаконного перебування в ООН позначені війнами та захопленням територій інших країн, силовою зміною міжнародно визнаних кордонів, спробами задовольнити загарбницькі та неоімперські амбіції”, — наголосили в дипвідомстві.

“А війна Російської Федерації проти України є безпрецедентним актом порушення цілей та принципів Статуту ООН з часів його підписання в 1945 році і позбавляє Росію права називатися миролюбною державою”, — додали в МЗС.

Російська Федерація ігнорує будь-які спроби повернути її в рамки міжнародного права та принципу миролюбності.

З 1991 року Росія 31 раз застосувала вето в Раді безпеки ООН, що майже вдвічі більше, ніж будь-який інший постійний член РБ.

“Яскравими прикладами цього зловживання правом вето стали блокування резолюції про створення трибуналу для розслідування факту збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17; визнання масових вбивств у Сребрениці як геноциду та передумови для національного примирення в Боснії та Герцеговині; реагування на політичну та гуманітарну ситуацію у Венесуелі; продовження мандату спостережної місії ООН в Грузії у критичний для країни момент; посилення санкційного режиму щодо КНДР, а також 16 резолюцій щодо Сирії”, — перерахували до МЗС.

На нинішньому етапі агресії Росія, яка відчуває повну безкарність, перейшла до шантажу міжнародної спільноти загрозами застосування ядерної зброї.

“Це лише питання часу, коли дії РФ дискредитують і зруйнують всю систему ООН — єдину та безальтернативну глобальну міжурядову інституцію, яка об’єднує за столом переговорів усі держави світу”, — вважають в українському дипвідомстві.

В зв’язку з цим Україна закликає держави-члени ООН відновити застосування Статуту ООН в питанні легітимності перебування РФ в ООН, позбавити її статусу постійного члена РБ ООН та виключити її з ООН загалом.

Станом на сьогодні, до складу Ради безпеки ООН входять 15 держав-членів — 5 постійних та 10 непостійних. Постійними членами Ради безпеки є США, Великобританія, Китай, Франція та Росія, а непостійні обираються ГА ООН на дворічний термін.

Постійні члени Ради безпеки мають право вето — можуть відкинути проект будь-якої змістовної резолюції РБ. Причому вето вважається накладеним, якщо якийсь з постійних членів голосує проти тієї чи іншої резолюції. Утримання від голосування не вважається накладенням вето.

Оцінка експертів

Детальніше про те, як країна-агресор узурпувала місце в Раді безпеки ООН і які можливості існують для її виключення з цього вищого органу, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• народний депутат України VI скликання, експерт-міжнародник Євген Добряк;
• російський адвокат та правозахисник Микола Полозов;
• російський політичний діяч та публіцист Андрій Піонтковський.

Євген Добряк: Щоб виключити Росію з Ради безпеки ООН, потрібно щільно працювати з Китаєм

— В Раді Безпеки ООН є п’ять постійних членів та 10 непостійних членів, які обираються на два роки. За Статутом ООН постійні члени — це Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Китай і — ось тут питання — Росія. В статті 23 Статуту справді написано СРСР.

Повноваження дуже великі, тому що Рада безпеки ООН — це постійно діючий орган ООН, який відповідає за стабільність та міжнародну безпеку. І, будучи постійним членом РБ ООН, Росія, насамперед, має право вето на стратегічні рішення. Наприклад, за радянських часів давали вказівку керівникам СРСР ним користуватися… У всякому разі, був баланс між західним світом та СРСР, що виходили на компромісне рішення.

Зараз Російська Федерація, будучи прямим агресором стосовно України, розв’язала повномасштабну війну, анексувала та окупувала території, при цьому фактично перебуває в цьому вищому органі. І ООН на сьогоднішній день не може прийняти жодного ключового рішення щодо подій, що відбуваються в Україні.

Виключити Росію з постійних членів можна шляхом рішення самого РБ ООН. Але голосування обов’язково має бути за участю постійних членів. Тобто, окрім РФ, є Китай, який може заблокувати це рішення.

Для того, щоб виключити Росію з Ради безпеки, треба щільно працювати з Китаєм. Його підтримка потрібна 100%, інакше вирішення цього питання навряд чи буде.

Напевно можна через процедуру Генеральної Асамблеї ООН, але я не можу її до кінця зрозуміти. Тобто процедура, коли сама Рада безпеки подає на ГА вже підготовлене рішення, мені зрозуміла. Але тут має бути позиція Китаю.

[Виключення РФ з РБ ООН] залежить від роботи наших дипломатів, а також від роботи дипломатів США, Великобританії та інших країн. І все залежить від того, яку роботу буде проведено з Китаєм і з непостійними членами Ради безпеки.

Фактично ми зараз перебуваємо в ситуації Ліги націй, яка виявилася недієздатною, тому в 1945 році члени антигітлерівської коаліції створили ООН. І ООН на сьогоднішній день вимагає дуже глибокого реформування, перегляду Статуту та загальної концепції своєї діяльності.

А після перемоги України, швидше за все, при формуванні нового світового порядку та нової архітектури світової безпеки буде створено нову міжнародну структуру, але вже з іншими функціями та повноваженнями, з іншими юридичними аспектами.

Микола Полозов: Росія оголосила правонаступництво СРСР в Раді безпеки ООН одним лише листом з Адміністрації президента

— Російська Федерація справді в односторонньому порядку узурпувала правонаступництво Радянського Союзу. Я нагадаю, засновниками ООН був не СРСР одноосібно, а Росія, Україна та Білорусь. І те, що після розпаду Радянського Союзу РФ фактично окупувала місце в Раді безпеки, звичайно ж, є порушенням Статуту ООН. На той момент політики світу воліли заплющити на це очі. Зараз, через 30 років, ми бачимо, до чого це призвело.

Це питання у нас активно розглядалося в період, коли було захоплено українських військових моряків, і команда адвокатів працювала над міжнародними документами, в тому числі Третьою Женевською конвенцією.

І ось тоді з’ясувалося, що фактично правонаступництво Радянського Союзу Росія оголосила лише листом з Адміністрації президента. Тобто жодних законних підстав для того, щоб Росія мала правонаступництво СРСР без домовленості з іншими колишніми радянськими республіками, немає навіть за нинішніми нормами міжнародного права.

Щодо фактичних наслідків заяви МЗС України: тут важливо розуміти, що російська влада та дипломати в ООН чинитимуть опір до останнього. Місце в Раді безпеки ООН дає право вето — фактично дає повноваження, яких більшість країн не мають.

В цьому сенсі Росія, швидше за все, накладе вето на будь-які рішення, а дії через Генасамблею є досить тривалою процедурою. І тут, звичайно ж, потрібна переважна більшість голосів на підтримку цього рішення.

Але якщо звернутися до історії, попередниця ООН Ліга Націй мала випадки, коли виключалися держави, в тому числі Радянський Союз — через агресивні дії щодо Фінляндії під час радянсько-фінської війни.

Нинішня ситуація, безумовно, розкриває ті вади, закладені в архітектуру міжнародної колективної безпеки за підсумками Другої світової війни. В Раді безпеки ООН перебуває низка держав, передусім, які мають ядерну зброю і реалізують право вето… Якщо одна з них займає агресивну позицію, скоює військові злочини, це фактично ставить під загрозу саме існування ООН у вигляді, в якому ми звикли.

В цьому році Росія вже була виключена з Ради Європи — це був чималий дипломатичний скандал і невдоволення в російських верхах. Крім цього, РФ входить до багатьох міжнародних організацій, в тому числі працюючих під егідою ООН, а також до різних міжпарламентських об’єднань.

Тому якщо ми говоримо про політику ізоляції сучасної путінської Росії, то, звичайно ж, необхідно ініціювати її виключення з усіх цивілізованих спільнот, до яких вона колись була допущена та включена.

Але [при виключенні] необхідно виходити з позиції не зашкодити. Тому що, якщо ми говоримо, наприклад, про Червоний Хрест — це питання військовополонених, це питання гуманітарне. У випадку того ж МАГАТЕ — це знову питання хоча б умовного, але контролю за розвитком ядерної енергетики, ядерного озброєння.

Захід в цьому сенсі побоюється робити Росію країною-ізгоєм, тому що тоді можливе неконтрольоване зростання ядерних запасів та ядерних боєголовок.

Андрій Піонтковський: Виключення РФ з РБ ООН Зеленський проговорив з Байденом під час візиту до Вашингтона

— Після кожної світової війни держави-переможці створюють нову безпекову систему. Так було і після Другої світової війни, коли СРСР, Великобританія, США створили ООН, в якій, зокрема, Сталін, закріпив за собою право вето.

Зараз ми наближаємося до фінальної стадії Четвертої світової війни — вважаю, що російсько-українська війна — це фрагмент Четвертої світової, яку Путін розв’язав проти Заходу та всього вільного світу як спробу реваншу за поразку Радянського Союзу в Третій світовій війні.

І держави-переможці в цій війні проглядаються. Це, насамперед, Україна, Велика Британія, Сполучені Штати. Вони, звісно, створюватимуть нову систему безпеки. Чи буде вона редакцією існуючої ООН, чи просто буде створено нову систему — вже не має значення.

Як правильно було сказано, такі питання вирішуються на полі бою. Сьогоднішня ситуація, звичайно, нетерпима, і так чи інакше буде вирішена.

Остання заява міністра закордонних справ України щодо навіть формальної незаконності присутності РФ [в РБ ООН] була дуже аргументованою. Адже є прецедент. Одночасно розпалися дві комуністичні імперії — мала Югославія та великий Радянський Союз. У випадку Югославії все було за законом: після розпаду її правонаступники, включаючи Сербію, що розглядає колишню державу як імперію, вступили в ООН на однакових правах.

А з РФ був фантастичний випадок. За піднятими зараз документами, просто на підставі листа Єльцина 18 грудня [1991 року] було замінено табличку в ООН — за рішенням тодішнього Генсека організації.

На той момент ще Радянський Союз благополучно існував. В Біловежжі [на території Білорусі] 8 грудня було просто певне рішення трьох президентів (Леоніда Кравчука від України, Бориса Єльцина від Росії та Станіслава Шушкевича від Білорусі — ред.), яке потім було ратифіковано парламентами.

А Радянський Союз, як ми пам’ятаємо, припинив своє існування 25 грудня — після того, як Горбачов зробив заяву, що він припиняє виконання своїх повноважень, і червоний прапор спустився над Кремлем.

Тобто 18 грудня в ООН було прийнято ще неіснуючу державу, за “живого” Радянського Союзу.

Але такі питання завжди вирішуються та реалізовуються державами-переможцями. Нині це юридичний казус. Після перемоги України, Великої Британії та США в Четвертій світовій війні це стане одним з аргументів та фрагментів створення нової системи міжнародної безпеки.

А [офіційне оформлення заявки про виключення РФ з РБ ООН після успішного візиту президента Зеленського до Вашингтона] — саме укладається в формулу, що все вирішується на полі бою. Тому що сьогодні Україна та її союзники набагато ближчі до перемоги, ніж дев’ять місяців тому, коли західні розвідки вважали, що Україна протримається п’ять днів.

Політичні висновки всі починають робити з нового співвідношення сил, що складається. Думаю, це питання президент Зеленський, звісно, проговорив з президентом Байденом. Вони мали 2,5 години, мали можливість обговорити. Це важлива проблема.