Необхідно звернення Радбезу ООН: про створення спеціального трибуналу для Путіна говоримо з політиками та правозахисниками

Україна наполягає на створенні спеціального міжнародного трибуналу зі злочину агресії щодо нашої держави з боку Російської Федерації. Його створення підтримали Європейський парламент та Парламентські асамблеї Ради Європи, НАТО та ОБСЄ.

Однак головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Карім Хан виступив проти такого рішення, оскільки вважає, що МКС може сам розглядати цей вид злочину.

“ЄС неправильно трактував закон. Ми замість фрагментації маємо працювати над консолідацією”, — наголосив Карім Хан.

Раніше про створення спеціалізованого суду заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що важливо отримати дозвіл ООН, щоб уникнути проблем з імунітетом для президента Росії Володимира Путіна. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, його мають глава держави, а також міністри оборони та закордонних справ.

“Росія має заплатити за свої жахливі злочини, зокрема за злочин агресії проти суверенної держави. І саме тому ми продовжуємо підтримувати Міжнародний кримінальний суд та пропонуємо створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування та кримінального переслідування російського злочину агресії. Ми готові розпочати роботу з міжнародною спільнотою, щоб отримати максимально широку міжнародну підтримку для такого суду. Росія також має заплатити фінансово за заподіяні нею спустошення. Збитки, завдані Україні, оцінюються в 600 млрд євро”, — пояснила Урсула фон дер Ляєн.

Карім Хан визнав, що МКС не зможе притягти Путіна до відповідальності за агресію, але інші російські чиновники можуть опинитися на лаві підсудних за військові злочини та геноцид українського народу.

“МУС не може притягувати до відповідальності за злочини агресії, оскільки ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Тому створення спеціального трибуналу дозволить притягнути до відповідальності найвище керівництво РФ за злочин агресії”, — уточнив юрист-міжнародник Олег Горбачов.

Президент США Джо Байден та президент Франції Емманюель Макрон в спільній заяві також повідомили, що мають намір притягнути Росію до відповідальності за широко задокументовані звірства та військові злочини.

“Він все спочатку неправильно розрахував. Думав, що його з розкритими обіймами зустріне російськомовна частина українського населення. Один спосіб закінчити цю війну — раціональний шлях виведення Путіним військ з України. Але, схоже, він цього робити не збирається. Він дуже дорого платить за те, що не зміг цього зробити. Тому чинить неймовірну бійню над мирним населенням України: бомбардує лікарні, дитячі садки та дитячі будинки”, — заявив американський лідер.

Франція вже розпочала роботу над створенням спецтрибуналу зі злочинів Росії проти України, підтвердили в французькому МЗС.

“Боротьба з безкарністю за злочини, скоєні в Україні внаслідок агресії Росії, є пріоритетом для Франції. Ми мобілізувалися на підтримку як української системи правосуддя, так і Міжнародного кримінального суду, які мають право проводити неупереджені та незалежні розслідування, аби винних в цих злочинах було притягнуто до відповідальності”, — із заяви на сайті МЗС Франції.

За створення такого суду також виступили країни Балтії. Постійний представник Латвії при ООН Яніс Каркліниш підтримав ініціативу і додав, що такої самої позиції дотримуються Литва та Естонія.

“Поки що не існує міжнародного суду чи трибуналу, здатного притягнути до відповідальності верховне політичне та військове командування Росії за скоєння цих злочинів агресії проти України. Має бути створено спеціальний міжнародний трибунал для покарання Росії та заповнення цієї юридичної прогалини”, — сказав Яніс Каркліниш.

За останніми даними Офісу генерального прокурора, зареєстровано понад 51 тис. військових злочинів, 18 тис. — проти національної безпеки. За час повномасштабної війни загинуло 443 дитини, ще 855 отримали поранення.

Чому МКС не може самостійно притягнути до відповідальності військово-політичне керівництво РФ і в чому важливість створення спецтрибуналу — в ефірі телеканалу FREEДОМ розібрали:

• заступник очільника Офісу президента України Андрій Смирнов;
• міністр юстиції України Денис Малюська;
• народна депутатка України, очільниця української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заступниця голови парламентського комітету з питань інтеграції до Європейського Союзу Марія Мезенцева;
• посол України в Великій Британії в 2010-2014 роках, в.о. міністра закордонних справ в 2009 році, президент Української асоціації зовнішньої політики України Володимир Хандогій;
• виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Андрій Смирнов: Для притягнення до відповідальності за злочин агресії необхідно звернення Ради Безпеки ООН

— Росія — країна-агресор. І це не просто гіпотеза в дипломатичних дискусіях. Це очевидний та доведений факт. І доведено його не лише відеосюжетами та фотографіями невинно вбитих та закатованих українців, розбомблених українських міст та об’єктів критичної інфраструктури. Цей факт вже констатовано в численних міжнародних рішеннях та резолюціях.

Лише [за останніми даними], знищено 45 тис. будинків та ще десятки тисяч об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема — 1,5 тис. закладів для дітей. 11 тис. українських дітей примусово вивезли з України до Росії, їх намагаються незаконно всиновити — і це лише встановлені факти. Реальні масштаби трагедії можуть бути набагато більшими.

Звірства, які фіксують наші судові експерти, вражають. Щоразу при звільненні нового населеного пункту ми виявляємо страшні знахідки, зокрема ексгумуємо тіла приниженого, закатованого, а потім убитого цивільного населення, жінок та дітей.

Для агресора немають значення ні міжнародні конвенції, ні навіть звичаї війни. Вони не вміють добре воювати. Вони добре вміють сіяти кривавий терор, і його треба зупинити раз і назавжди, заради всіх безневинно вбитих українців та заради глобальної безпеки в світі.

В усіх цих злочинах є кілька винних. З одного боку, це безпосередній виконавець — російський солдат, який прийшов на українську землю вбивати, або оператор пускової установки російської ракети. А з іншого, ті люди, які скоїли найголовніше — первинний злочин агресії.

У нас є відповіді на обидва питання — як притягнути до відповідальності безпосередніх виконавців цих страшних злочинів, а також тих, хто розв’язав агресію. Але для того, щоб запанував світовий порядок та міжнародне право, нам потрібна ваша допомога в створенні світлої частини світової історії, перемоги над агресорами.

З перших днів ескалації війни 24 лютого 2022 року юридична команда Офісу президента зайнялася пошуком ефективної юридичної зброї. Воно називається відповідальність за злочин агресії, яку ніхто не шукав понад 70 років. Спокійно спостерігаючи за актами терору та агресії в Грузії, в Чечні, а згодом в 2014 році в українському Криму та на Донбасі.

Ми уважно вивчили всі світові уроки притягнення до відповідальності за злочин агресії. Початковий злочин, що провокує скоєння всіх інших злочинів, включаючи геноцид, злочин проти людяності та військові злочини.

Ми зважили на всі ризики використання міжнародних інструментів і дійшли висновку — єдиним безальтернативним та ефективним механізмом притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії проти України є створення спеціального міжнародного трибуналу. Роль України в цьому питанні досить проста — ми можемо бути носієм ідеї та адвокатувати її необхідність в цивілізованому світі.

Злочин агресії має унікальний режим юрисдикції, окремий від інших злочинів Римського статуту [Міжнародного кримінального суду], таких як військові злочини, злочини проти людяності та геноцид. А країни, які не є учасниками Міжнародного кримінального суду, виключаються з його юрисдикції щодо розслідування та притягнення до відповідальності за злочини агресії — незалежно від того, чи вони є жертвою агресії чи агресором, за винятком випадку звернення з боку Ради Безпеки ООН.

Зважаючи на той факт, що Росія має право вето на рішення РБ ООН, таке звернення не просто складно реалізувати, це неможливо. І, відповідно, в цьому випадку Міжнародний кримінальний суд не матиме належної юрисдикції у розслідуванні злочину агресії.

Підтвердженням існування проблеми є той факт, що за дев’ять місяців ескалації війни ми не побачили зареєстрованого провадження щодо злочину агресії. І це точно не вина суду. Ми вдячні Міжнародному кримінальному суду за роботу, яку він проводить щодо документування та розслідування злочинів геноциду та злочинів проти людяності.

Але існує ризик того, що злочин агресії так і залишиться безкарним. Навіть якщо Україна швидко ратифікує Римський статут, то ми об’єктивно розуміємо, що цього ніколи не зробить Росія. Отже, унеможливить таке розслідування в рамках мандату Міжнародного кримінального суду.

Весь цивілізований світ має об’єднатися, щоб вжити всіх можливих заходів для відновлення та підтримки глобального миру та безпеки. Особливо в той момент, коли ризик уникнення відповідальності за найжорстокішу і найкривавішу агресію з часів Другої світової війни настільки великий. Створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України було б важливішим кроком вперед на шляху до зупинення безкарності.

Ми дуже розраховуємо на лідерство США в цьому важливому питанні.

Денис Малюська: За міжнародним гуманітарним правом імунітет поширюється на президента, глав Міноборони та МЗС, тому для їх покарання потрібен спецтрибунал

— Навіщо чекати на перемогу [України]? Можна і зараз суд зробити. Оскільки я юрист, давайте домовимося про правильну термінологію. Військові злочини, геноцид — це те, що зараз масово творять російські військові, “вагнерівці” … Для них вже є вся інфраструктура. Не треба їх заспокоювати, що суд ще не створено — все вже створено, їх вже наздоганяють і наздоганятимуть.

Для цього існують національні суди України, суди наших партнерів, а також Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, який називають Гаазьким трибуналом. Потраплять до рук, сидіти їм довго та щасливо в наших закладах. А якщо пощастить, то в закладах Гааги — там теж є свій слідчий ізолятор, де утримуються ті, хто отримав вироки в Гаазі.

А трибунал, про який дискутується — це для Путіна, його команди та близьких осіб, які ухвалювали ключові рішення. І то не за всіма злочинами, тому що в частині вони теж можуть опинитися в тому ж МКС. Для них там теж вже створено інфраструктуру.

Але є окремий склад злочину, який називається злочин агресії. Це єдиний злочин, для якого на міжнародному рівні інфраструктури не створено. Для нього потрібен окремий суд. І лише в цій вузькій частині йдуть обговорення та ініціативи для того, щоб такий трибунал створити.

На недавній зустрічі міністрів юстиції “Великої сімки”, куди також було запрошено кількох генеральних прокурорів, в тому числі України та МКС була єдина тема — реакція світової спільноти та судів прокуратур на злочини, які скоюють російські військовослужбовці, російська верхівка та всі, допомагає агресії.

Ми розглядали кілька опцій та напрямків. Класична — це національне розслідування, діяльність спільних слідчих груп, МКС, зокрема, прокурора Каріма Хана та його групи, яка зараз веде розслідування на території України. Йшлося також про нові ініціативи, серед яких створення трибуналу для керівництва РФ та компенсаційного фонду для отримання належних компенсацій всіма, кому завдано збитків діями РФ та їхніх військ. Ключову роль в цьому гратимуть російські активи, які там конфіскуються і прибуток від продажу яких має надійти в такий компенсаційний фонд.

Наприклад, знищення громадської інфраструктури — як військовий злочин. Щойно атаки покажуть на радарах будь-якої більш менш розвиненої країни, вони будуть затримані, і на них чекає лава підсудних. Буде це в Гаазі чи в Україні — питання логістичне…

Тільки той, хто безпосередньо стріляє чи наводить зброю, є воєнним злочинцем. А [навідники серед професійних енергетиків], які “консультують”, розуміють, для чого вони це роблять, та їхні дії покриваються спільним наміром — це співучасники злочину. Вони несуть таку саму відповідальність, як і ті, які натискають на спусковий гачок, на кнопку пуску ракети або стріляють з автомата.

Те, що у випадку з ракетою відстань між жертвою та нападником більша, з юридичного погляду значення не має. Така сама вина, як і тих, хто стріляв з автомата Калашнікова в упор мирне населення.

[У випадку російських пропагандистів] питання складніше, тому що пропагандист від пропагандиста відрізняється. Переважна більшість з них, безумовно, заслуговують і отримають своє покарання у вигляді санкцій як українських, так і зарубіжних. Що стосується кримінальної повістки: можна говорити про те, що злочини, на наш погляд, скоюють найзатятіші і найрадикальніші з них. Їхні формулювання точно підпадають під статті Кримінального кодексу, а також під кримінальну відповідальність на міжнародному рівні.

Однак в кожному індивідуальному випадку треба розбиратися окремо. Теза про те, що всі, хто засвітився у росіян, повинні сісти на лаву підсудних — неправильна. Вона навіть грає на руку російській пропаганді, яка вкладає у мізки всіх росіян, що шляху назад немає — нібито якщо програємо, всі сядемо на лаву підсудних.

Найяскравіші сядуть однозначно. А щодо решти розбиратимуться. Тому їм би зараз здати назад і якнайшвидше від цієї системи відійти, поки не пізно.

Створення трибуналу не стосується компетенції МКС. Це воля тих країн, які братимуть участь в його створенні. І так само немає перешкод для притягнення до кримінальної відповідальності Міжнародним кримінальним судом чинного президента [Росії].

Карім Хан, швидше за все, мав на увазі, що для того, щоб отримати вирок з класичних військових злочинів, потрібна велика доказова база, ланцюжок прийняття рішень. Наприклад, що вбивство мирних громадян не було ініціативою рядових солдатів та офіцерів або що команда атакувати громадську інфраструктуру була віддана безпосередньо Путіним — це досить складно доводити.

Але це не змінює того, що під юрисдикцію МКС підпадають всі без винятку громадяни РФ, незалежно від їхнього статусу — чи то президент, чи двірник… Тут є три групи злочинів: військові злочини, геноцид та злочини проти людяності.

Якщо ж ми говоримо про акт агресії — про початок війни — цей злочин вимагає створення окремого трибуналу для того, щоб Путін був покараний. Нагадаю, за міжнародним гуманітарним правом імунітет поширюється на президента, міністрів оборони та закордонних справ. Решту можна притягнути до кримінальної відповідальності, не застосовуючи інструменти міжнародного трибуналу. При цьому за геноцид і військові злочини ці троє дадуть відповідь вже в рамках існуючої інфраструктури.

Багато залежить від параметрів нашої перемоги та кількості обвинувачених, які потраплять до рук нашого правосуддя. Від цього відштовхуватимемося при створенні інфраструктури.

За останніми даними, які я бачив, кількість кримінальних справ вже понад 50 тис., і вона зростає. Тому навантаження [на інфраструктуру] просто шалене.

Наприклад, у нас в Мін’юсті працюють система судової експертизи та багато експертних установ. Деякі механізми, дозволені кримінально-процесуальним кодексом, дозволяють зекономити ресурси, збираючи ключові докази в основних магістральних кримінальних провадженнях.

Найважливіше, щоб військові злочинці фізично потрапляли туди, де їм місце, а саме до в’язниці. Найбільш ефективно цей процес відбуватиметься ближче до нашої перемоги. Тому що зараз, по-перше, до нас потрапляє не така вже величезна кількість військових злочинців, а по-друге, військовополонені активно змінюються.

Але навіть на цьому етапі можна говорити, що величезна кількість — йдеться про тисячі, якщо не десятки тисяч людей — які в своєму житті за межі Росії та Білорусі вже не зможуть виїхати. А якщо зможуть, то там і надовго залишаться.

Марія Мезенцева: Конференція в травні в Рейк’явіку може дати старт підписанню міжнародного договору про створення спецтрибуналу

— Наша прокуратура в різних регіонах зареєструвала понад 47 тис. злочинів, які називаються військовими. Причина цього — агресія, яка вдруге сталася в Україні, і винуватцем якої є Російська Федерація. Вперше це був 2014 рік, і ми чудово пам’ятаємо лютий 2022 року.

Ми знаходимося в спеціальній поїздці щодо промоції ідеї спеціального трибуналу саме за фактом агресії Росії, як найвищого злочину в міжнародному праві проти суверенної держави Україна. Я веду це включення з Сенату США, тут відбувається дуже важливий бюджетний процес.

Хочу наголосити, що Сполучені Штати продовжують підтримувати [Україну] не лише в фінансовому аспекті, а й в аспекті верховенства права та справедливості. І ми це чуємо на всіх зустрічах. Ми були в Держдепі США, до цього — в Палаті представників, де зареєстрували документ, який стосується факту агресії Росії проти України з пропозицією створення спецтрибуналу для Путіна та його найближчого військово-політичного оточення.

Ми також бачимо результати нашої поїздки до Парижа та Берліна. Президент Франції Макрон також відвідав Вашингтон, говорив про військові злочини… Хочу зазначити, що міністерство закордонних справ Франції вже підтримало одночасно з нацасамблеєю та парламентом ідею створення спецтрибуналу. Таким чином обрізаються всі можливі дискусії — а давайте сядемо за стіл переговорів, а згадаймо різні способи дипломатії…

Насамперед — це відповідальність. Міжнародний кримінальний суд разом з українською прокуратурою якраз займається військовими злочинами, злочинами проти людяності та злочинами геноциду.

Але питання залишається відкритим, підтримка партнерів є важливою. Парламент Німеччини має намір голосувати за документ в січні — їм треба його перереєструвати, щоби це був спільний документ коаліції та опозиції. На зустрічі в Сенаті я запропонувала такий самий текст, як в Палаті представників. Ми дуже раді, що наближається голосування в ООН — ця резолюція фокусуватиметься на всіх злочинах Росії, включаючи злочин агресії. А в нашій поїздці до Лондона ми подали текст заяви про підтримку трибуналу нашим британським колегам.

Я скажу чесно, це окрема дипломатична боротьба: ми її витримуємо, і нас підтримують. І ми розуміємо виклики, зокрема холодної зими на європейському континенті. Важливо, що ми домоглися також офіційної заяви президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Це означає, що Євросоюз на своєму рівні 14-15 грудня обговорить за зачиненими дверима цю ініціативу, Рада Європи також не стоїть осторонь цих процесів.

Ми знаємо, що конференція в травні в Рейк’явіку може дати старт підписанню міжнародного договору про створення трибуналу.

За дев’ять місяців війни за резолюцію про підтримку спецтрибуналу за фактом агресії Росії проголосували чотири рази в Парламентській асамблеї Раді Європи і двічі — в Парламентській асамблеї НАТО.

Володимир Хандогій: В рамках ООН чи в співпраці з ООН можливе створення спеціального трибуналу

— Настав час Генеральній асамблеї ООН підключатися саме тому, що РФ як постійний член блокує будь-яке рішення щодо війни проти України.

Те, що в ООН серйозно замислюються над створенням міжнародного трибуналу — дуже позитивний чинник. Думаю, в рамках ООН чи в співпраці з ООН можливе вирішення цієї проблеми. До речі, і Європейський Союз, і Урсула фон дер Ляєн нещодавно заявили про те, що створення міжнародного трибуналу можливе та доцільне лише в співпраці з ООН.

Наразі триває міжнародно-правова дискусія між прихильниками залучення МКС до цього питання — власне кажучи, він вже залучено — та необхідністю створення спеціального трибуналу.

Сам Міжнародний кримінальний суд ставить позицію щодо достатності його власних механізмів для вирішення цієї проблеми. Але, думаю, багато юристів також вважають, що саме в цьому випадку механізмів МКС недостатньо, і потрібне створення спеціального трибуналу.

Що насправді ми отримаємо в сухому залишку — побачимо. Але у будь-якому випадку багато міжнародно-правових механізмів для притягнення Росії до відповідальності не буває. Міжнародний кримінальний суд також має свою компетенцію… Коли і в якому форматі буде створено міжнародний трибунал, це теж важливо.

Не думаю, що ефективно говорити про міжнародний трибунал в складі обмеженої кількості держав. Це перетворило б такий потенційний орган на регіональний. А цього, на мою думку, недостатньо. Тому ООН відіграє важливу роль в цьому сенсі.

Олександр Павличенко: Відповідальність за злочин агресії на сьогоднішній день не має закріпленого юридичного інструменту

— Зараз ми спостерігаємо процес, коли вже ціла група організацій та країн висловилися за створення такого інструменту притягнення до відповідальності саме за злочин агресії — скоєне широкомасштабне вторгнення РФ 24 лютого 2022 року.

Тут дуже важливою є роль держав, які є світовими лідерами та визначають політику формування таких інструментів, як міжнародні суди. І роль Сполучених Штатів — одна з найпріоритетніших, зокрема в підготовці для розгляду цього питання на Генасамблеї ООН. Це окремий великий процес, оскільки саме на цьому майданчику закріплюватиметься мандат такого органу.

Ми зараз говоримо про те, що є прогалина в можливості залучення у правовий спосіб держави [РФ] за здійснення воєнних дій та акту агресії.

Потрібно звернути увагу, що на останньому засіданні міністрів юстиції держав G7 був і представник Мін’юсту США. Ці держави однозначно висловилися за створення такого трибуналу, і це закріплено в Берлінській декларації, яку вже сьогодні можна використовувати як політичний документ, що свідчить про підтримку цього процесу в країнах НАТО.

На сьогоднішній день для притягнення до відповідальності за злочини, пов’язані з порушенням міжнародного гуманітарного права, уповноважений МКС, який в рамках війни Росії в Україні розглядає три типи злочину: військові злочини, злочини проти людяності та злочини національного характеру (геноцид). Але в жодному разі не злочин агресії — цей вид злочинів не розглядається МКС.

І питання про те, яким чином можна карати за такий вид злочину, на сьогоднішній день не має рішення у вигляді закріпленого юридичного інструменту.

Зрозуміла позиція Каріма Хана та очолюваного ним Міжнародного кримінального суду в небажанні створювати альтернативний орган чи інструмент притягнення до відповідальності. Тим більше, що зараз стоїть питання про вдосконалення самого МКС, а наступного року питання України буде пріоритетним також в плані фінансування та залучення ресурсів для цього міжнародного органу.

Нагадаю, що наша держава мала вже ухвалити рішення та ратифікувати Римський статут МКС — для того, щоб імплементувати його стандарти в національне законодавство. Через те, що цього не сталося, Україна зараз втрачає чимало очок…

Це потрібно ставити окремим завданням для наших парламентарів та політиків, щоб продемонструвати рух до створення нового унікального інструменту. Потрібно закріпити те, що вже напрацьовано. Тим більше, що такий новий суд працюватиме за стандартами, викладеними в тому ж Римському статуті.