У зв’язку з величезним числом воєнних злочинів російської армії правоохоронна і судова системи України потребують серйозного вдосконалення. Про це сьогодні, 13 грудня, в ефірі телеканала FREEДОМ розповіла директорка з адвокації Центру прав людини Zmina Олена Луньова.
Вона уточнила, що за даними Офісу генерального прокурора України, відкрито понад 47 тисяч кримінальних проваджень за фактом вчинення воєнних злочинів Російською Федерацією.
“Безумовно, абсолютно все зафіксувати складно, тому що значна частина воєнних злочинів відбувається на тимчасово окупованій території України, яка поза зоною контролю української влади. Це означає, що й українські правоохоронні органи не можуть ефективно та оперативно збирати інформацію про ці злочини”, — сказала Луньова.
Штат українських правоохоронних органів, звісно, не розрахований на таку кількість злочинів, скоєних російськими військовими. Тут українцям допомагають міжнародні експерти.
“Є спеціальні об’єднані команди з міжнародними експертами, зокрема з Франції, які фіксують злочини… Але, на мій погляд, це має бути все-таки більше наставництво, ніж збирання речових доказів своїми руками. Тому що є мовний бар’єр. І хоча ці місії оснащені всім найнеобхіднішим, але навіть їхніх можливостей не вистачає, щоб задокументувати абсолютно всі злочини, які вчиняються російськими військовими на території України”, — додала правозахисниця.
Міжнародні експерти також допомагають збирати докази злочинів за межами України, адже понад 7,5 млн українців тимчасово покинули країну, рятуючись від збройної агресії РФ.
“І тут важливе партнерство за кордоном, щоб їхні експерти опитували постраждалих українців у тих країнах, де вони зараз перебувають. Тому що українське правосуддя трохи обмежене в можливостях, коли постраждала сторона перебуває на території третіх країн”, — зазначила Луньова.
Безумовно, важливо посилити правоохоронну систему України, підвищувати кваліфікацію співробітників правоохоронних органів, прокуратури, Служби безпеки України. Правозахисниця нагадала, що в українських правоохоронців був досвід роботи з воєнними злочинами й до 24 лютого. Йшлося про злочини, які вчинялися на окупованих територіях — у Криму, на захоплених частинах Донецької та Луганської областей.
“Наразі цей досвід поширюється територією України, тому що фактично всі області стикаються з наслідками воєнних злочинів російської армії. Тому необхідне підвищення кваліфікації з акцентом на міжнародному гуманітарному праві, міжнародному кримінальному праві, на те, як фіксуються воєнні злочини. Потрібно використовувати досвід зарубіжних правоохоронців, які стикалися з воєнними злочинами, наприклад, щодо воєн у балканських країнах, у межах трибуналу щодо колишньої Югославії та ін.”, — вважає Луньова.
Також необхідно вдосконалювати українське судочинство, адже судам необхідно буде проводити процеси за цими злочинами.
“І не повинно бути швидкого правосуддя. Правосуддя має бути ґрунтовне, обґрунтоване, яке витримає міжнародний аудит. Мають бути такого рівня докази, щоб вони були прийняті в Міжнародному кримінальному суді або були б визнані достатніми Європейським судом з прав людини. Україна залишається цивілізованою державою, і захищає цей свій вибір на полі бою. Тому ми маємо дотримуватися всіх норм, щоб люди, які вчинили злочин, були притягнуті до відповідальності, і їхня вина була повністю доведена. Тому судова і правоохоронна системи України не потребують зараз швидких вироків. Вони потребують стійких вироків, таких, які не матимуть сумнівів. Тому зараз важливо говорити про якість зібраних доказів, якість документування, а не про швидкість проведення того чи іншого судового процесу”, — резюмувала експертка.