Євроінтеграцію України обговорюють на саміті AEF у Києві — теми дискусії та висновки першого дня (ВІДЕО)

Сьогодні, 28 листопада, у Києві стартував перший саміт Accession Exchange Forum (AEF). Захід присвячений вступу до Європейського Союзу країн Західних Балкан і Східної Європи, зокрема майбутньому вступу України, Молдови та Грузії. Учасники обговорюють порядок впровадження реформ, зміну риторики Євросоюзу і вплив війни на євроінтеграцію України, повідомляє FREEДОМ.

Один із головних висновків першого дня роботи форуму — Київ зруйнував кремлівський наратив про слабкість української держави. За словами заступника керівника Офісу президента України Ігоря Жовкви, Київ під час війни ставить собі амбітну мету — впровадити всі рекомендації Єврокомісії до весни. Це рекордна швидкість реформування і вона можлива тільки завдяки консенсусу всього українського народу.

“Коли ми вимагали надати нам статус кандидата на вступ якомога швидше, ми ґрунтувалися на наших реальних досягненнях. Адже коли наш президент пообіцяв у квітні пані фон дер Ляєн, що за місяць ми заповнимо анкету кандидата, і справді, у травні ми надали їм 5,5 тисяч сторінок відповідей. У Єврокомісії були приємно шоковані. Наші солдати на передовій, сім’ї в бомбосховищах і ті, хто були змушені покинути країну, всі вони хочуть бачити Україну частиною ЄС, а не СРСР 2.0. Бачити Україну частиною європейського майбутнього, а не радянського чи російського минулого”, — заявив Жовква.

Рекомендації Єврокомісії насамперед стосуються реформи системи правосуддя, боротьби з корупцією, деолігархізації та забезпечення соціальної рівності. В уряді заявляють, що Україна планомірно ухвалює всі необхідні рішення, і вже найближчими місяцями представить результати роботи.

“У багатьох країнах, навіть тих, які особливо допомагають нам під час війни, вважають, що Україна все ще перебуває на рівні 2010 року. Тому я дуже прошу своїх іноземних колег: нагадуйте своїм урядам і Брюсселю, що Україна змінилася. Це не початок нашого шляху до ЄС, але початок його останньої частини”, — зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Вступ України до Євросоюзу безпосередньо пов’язаний з аналогічними процесами в Молдові та Грузії. За словами представника ЄС у Києві, з логістичних та економічних причин Брюссель прагне приймати країни до складу союзу “пакетами”. Тому важливо, щоб Молдова і Грузія прискорили темпи своїх процесів євроінтеграції.

“Ми вже пройшли довгий шлях. І у нас, як у кандидатів у члени ЄС, є індивідуальні плани дій. Але низка викликів на шляху євроінтеграції у нас схожа — та ж деолігархізація. Я не думаю, що є універсальне рішення для всього регіону, але ми могли б ділитися передовим досвідом одне з одним. Це дасть нам змогу переконатися, що ми не потрапимо в одні й ті самі пастки знову і знову”, — сказала генеральна секретарка апарату президента Республіки Молдова Христина Герасимов.

“Ми проводимо реформи відповідно до рекомендацій Єврокомісії. Уже була виконана величезна робота, і до неї залучені всі: уряд, парламент, недержавний сектор, експерти. І я сподіваюся, що вже до початку наступного року ми завершимо роботу за цим напрямом”, — повідомив заступник міністра закордонних справ Грузії Теймураз Джанджалія.

Героїчний спротив українського народу змусив Захід по-новому поглянути на Київ. Україна довела, що готова і, головне, здатна відстоювати цінності свободи і демократії. Це позитивно позначається на співпраці між країнами. Але агресивна політика Москви, шантаж і терористичні методи Кремля досі змушують владу європейських країн озиратися на Росію.

“У Німеччині зараз усе ще є труднощі з прийняттям ідеї, що Росія — агресор і ворог. Вони базуються на страхах перед ескалацією війни, нестабільності, яку Росія поширює на Європу, і також на страху наслідків рішучої перемоги України з поверненням усіх раніше окупованих територій. І виходить, що з одного боку, у нас величезний прогрес у побудові нових стратегічних ліній взаємодії з Україною. Але з іншого боку, в питанні безпеки поведінка Німеччини змінюється не так швидко, як хотілося б”, — каже старша наукова співробітниця Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP) Сьюзан Стюарт.

Проте, за словами дипломатів, Україна вже зруйнувала міф про Москву як про центр впливу на Східну Європу. Після низки поразок на фронті, Кремлю вже не вдасться повернути собі статус вирішальної сили в регіоні.

“Довгий час країни на схід від річки Ельба відчували, що великі сили на Заході розглядають їх через призму Москви, як функцію взаємовідносин з Росією. Ці країни не отримували належної уваги. І тепер унаслідок цієї жахливої війни країни Заходу все більше розуміють, що таке Україна, українська культура. Розуміють, як багато українського собі привласнила Росія. І тепер все українське отримує значно більше уваги, а українські прагнення — значно більше підтримки”, — заявив глава представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.

У другий день першого саміту AEF учасники планують обговорити функціонування державних інститутів під час війни та порядок впровадження реформ, спрямованих на євроінтеграцію.

Читайте також: ЄС має відповідати швидкості, з якою просувається Україна: інтерв’ю з президенткою Європарламенту Мецолою

Нагадаємо, народна депутатка України Євгенія Кравчук розповіла, що євроінтеграційні ініціативи перебувають у пріоритеті у Верховної Ради України, щоб країна рухалася якнайшвидше до вступу до Європейського Союзу.

Раніше президентка Європарламенту Роберта Мецола повідомила, що Європейський парламент перебуває в постійному контакті з Верховною Радою України, і готовий сприяти наданню державі доступу до всіх програм і фінансування, які доступні кандидату в члени ЄС.